УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2014р. Справа № 9104/178145/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Сапіги В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові
апеляційну скаргу ОСОБА_1, м.Камінь-Каширський Волинської області
на ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 19.10.2012р. про залишення адміністративного позову без розгляду у справі №0304/1692/2012
за позовом ОСОБА_1, м.Камінь-Каширський Волинської області
до інспектора з дізнання відділення ДАІ Іваничівського РВУ МВС Гнатюка Олександра Миколайовича, смт.Іваничі Волинської області
про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
17.10.2012р. позивач: ОСОБА_1 звернувся до Камінь-Каширського районного суду Волинської області з адміністративним позовом до інспектора з дізнання відділення ДАІ Іваничівського РВУ МВС Гнатюка Олександра Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, просив скасувати постанову, винесену відповідачем, про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 260,00грн.
Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 19.10.2012р. у справі №0304/1692/2012 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Рішення суду мотивовано тим, що з постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що про її існування позивачу стало відомо в день її винесення, тобто 02.10.2012р., що підтверджується підписом про отримання копії постанови особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Разом з тим, позов про її оскарження подано 17.10.2012р., тобто після спливу десятиденного строку, встановленого ст.289КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач: ОСОБА_1, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що в останній день закінчення строку на звернення до суду (12.10.2012р.) позивач не мав можливості звернутися до суду, оскільки він є водієм вантажного автомобіля і в цей день перебував у відрядженні. Апелянт вважає, що причина пропуску строку звернення до суду є поважною.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, керуючись вимогами ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:
Відповідно до вимог ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно із вимогами ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
За вимогами ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Питання про поновлення чи продовження процесуального строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розсуд суду. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.
З матеріалів справи вбачається, що копію постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АО №120201 ОСОБА_1 отримав 02.10.2012р. (а.с.5), відтак, останнім днем закінчення строку для оскарження вказаної постанови є 12.10.2012р.
Довідкою від 16.10.2012р., виданою Торгово-виробничим приватним підприємством "Оберіг", підтверджується те, що ОСОБА_1 дійсно працює водієм ТВ ПП "Оберіг" та з 12.10.2012р. по 15.10.2012р. знаходився у відрядженні (а.с.6).
Відповідно до положень ст.55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із вимогами ч.4 ст.6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.
Частиною 1 ст.6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно висновків, викладених у п.п.23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.
У рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
У справі "Мушта проти України" ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що позивач не реалізував своє право на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення в останній день закінчення строку на таке оскарження з об'єктивних причин, судом першої інстанції належним чином не досліджено питання пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, у зв'язку із чим такий прийшов до передчасного висновку про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, чим фактично позбавив його можливості захистити права та інтереси, відповідно порушив його права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст.6 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Згідно із вимогами п.4 ст.204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1, м.Камінь-Каширський Волинської області на ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 19.10.2012р. про залишення адміністративного позову без розгляду у справі №0304/1692/2012 за позовом ОСОБА_1, м.Камінь-Каширський Волинської області до інспектора з дізнання відділення ДАІ Іваничівського РВУ МВС Гнатюка Олександра Миколайовича, смт.Іваничі Волинської області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - задоволити.
2. Ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 19.10.2012р. про залишення адміністративного позову без розгляду у справі №0304/1692/2012 за позовом ОСОБА_1, м.Камінь-Каширський Волинської області до інспектора з дізнання відділення ДАІ Іваничівського РВУ МВС Гнатюка Олександра Миколайовича, смт.Іваничі Волинської області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя В.П. Сапіга