Справа № 11-330, 2008 року                                       Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст.185ч.3КК                                                        Макаренко І.В.

України          

Доповідач в апеляційній інстанції Демиденко А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 13 » травня 2008 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                                      Демиденка А.І.

суддів                                     Літвінцева В.М., Лиги М.П.

прокурора                              Гришанової Н.Д.

засудженого                                       ОСОБА_1

розглянула справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Придніпровського

районного суду м. Черкаси від 12 березня 2008 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українець, гр. України, раніше судимий, -

засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

Вивчивши матеріали справи, -

встановила:

Як убачається із цього вироку, ОСОБА_1 визнаний виним та засуджений за те, що він, повторно, 13 грудня 2007 року близько 14.30, проходячи біля будинку № 31 по пров. Попова в м. Черкаси, через незачинені на замок вхідні двері, шляхом вільного доступу проник в квартиру АДРЕСА_1, звідки умисно, таємно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, що належить ОСОБА_2, а саме: телевізор «Шарп», вартістю 887 грн., після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник.

В апеляції засудженого ОСОБА_1 порушуються питання про його зміну в частині призначеного покарання, а саме - в бік його пом'якшення із застосуванням ст. 69 КК України. При цьому він покликається на те, що поза увагою місцевого суду залишились пом'якшуючі покарання обставини, серед яких: сприяння слідству та суду у розкритті злочину, щире каяття, повернення потерпілому викраденого майна, перебування на утриманні батьків-пенсіонерів, захворювання на ВІЛ-СНІД та інші хвороби, перебування у цивільному шлюбі з особою, яка проживає в РФ м. Москві з двома малолітніми дітьми.

Окрім того, місцевий суд не врахував того факту, що з викраденим майном його було затримано 13 грудня 2007 року і саме з цього часу він фактично перебуває під вартою.

В апеляційному поданні державного обвинувача у справі, прокурора Либань І.М. наголошується на тому, що місцевий суд при визначенні строку відбування покарання засудженим ОСОБА_1 допустився помилки. На його переконання зазначенний строк необхідно рахувати не із 18, а із 13 грудня 2007 року. Просить врахувати ці доводи на користь цього засудженого.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого на підтримку апеляції, думку прокурора, вивчивши матеріали справи та обміркувавши над доводами вищезгаданих апеляцій, колегія суддів судової палати приходить до наступного.

Розгляд справи щодо ОСОБА_1 відбувся в порядку, передбаченому ч.3 ст.299 КПК України.

У поданій апеляції засуджений просить про пом'якшення покарання, що узгоджується з вимогами процессуального закону по формі. Що ж стосується змісту апеляційних вимог, то їх доводи не впливають на законність та обгрунтованість вироку в частині призначеного йому покарання. На користь цього висновку колегія суддів відносить те, що судом першої інстанції в достатній мірі враховано те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину та посприяв у правильному з'ясуванню фактичних обставин справи. Але, поряд з цим, він раніше неодноразово засуджувався за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та проти власності і, перебуваючи під адміністративним наглядом, вчинив аналогічний, тяжкий злочин проти власності за ознакою повторності, з проникненням у житло потерпілого. Його розкриття відбулось за «гарячими» слідами, коли ОСОБА_1 з викраденим телевізором залишив місце події. Характер вчиненного ним злочину об'єктивно засвідчує те, що він має стійкі антисоціальні погляди, направлені на ухилення від зайняття суспільно-корисною працею та проживання на доходи, отримані від злочинної діяльності. Його посилання в апеляції про утримання батьків-пенсіонерів та дітей співмешканки нічим не підтверджені. Стосовно ряду хронічних захворювань, то насьогодні вони не є такими, що являються перепоною для відбуття ним призначеного місцевим судом покарання, яке, до речі, за своїм розміром є мінімальним за санкцією ч.3 ст.185 КК України.

Таким чином, не вбачаючи підстав для застосування вимог ст. 69 КК України, колегія суддів судової палати вважає, що призначене ОСОБА_1 судом першої інстанції покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Стосовно доводів про рахування початку строку відбуття покарання засудженим ОСОБА_1 з 13 грудня 2007 року, то вони заслуговують на увагу і підлягають до задоволення, оскільки за даними матеріалів справи він перебував під вартою з вказаної дати, а не з 18 грудня 2007 року.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційне подання державного обвинувача, прокурора Либань І.М. задовольнити повністю.

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2008 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

В резолютивну частину зазначеного вироку внести зміни, що стосуються початку строку відбуття. Вважати, що строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_1 необхідно рахувати з 13 грудня 2007 року.