Справа № 11-308/2008 р.                                             Головуючий по 1 інстанції

Категорія ст. 121 ч.2 КК                                              Таратін В.О.

України                                                                         

Доповідач в апеляційній інстанції Неділько М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 6 " травня 2008 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                    Неділька М.І.

суддів                                Євтушенка В.Г., Ятченка М.О.

за участю прокурора       Гришанової Н.Д.

потерпілих                       ОСОБА_1, ОСОБА_2

адвоката                           ОСОБА_3

розглянула кримінальну справу за апеляцією помічника Золотоніського міжрайонного прокурора на вирок Золотоніського міськрайонного суду від 7.02.2008 p., яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше не судимий,

засуджений за ст.. 121 ч.2 КК України з приміненням ст. 69 КК України на п'ять років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

На підставі ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_4 покладено зобов'язання повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи і періодичної явки для реєстрації.

Вирішена доля речових доказів по справі.

За вироком суду ОСОБА_4 засуджений за те, що він 29 серпня 2007 року близько 21 год. 30 хв. в с Новодмитрівка Золотоніського району, знаходячись на вул.   Макаренка, навпроти домоволодіння №26, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті довготривалих неприязнених відносин, наніс ОСОБА_5 два удари правою рукою по обличчю: один удар в район носа, другий - в область лівої щоки та два удари ногами в район ребер та печінки справа, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді розриву печінки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, численні переломи ребер з права, які самі по собі носять ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, крововиливу в брижу тонкого кишківнику, синця на грудній клітці з права, крововиливу в за очеревинний простір з права, синців та саден на голові, перелому кісток носу, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, спричинив потерпілому закриту травму живота у вигляді численних розривів печінки, що

супроводжувалось гострою крововтратою та привела до недокрів'я внутрішніх органів від чого настала смерть потерпілого ОСОБА_5

В поданій апеляції помічник Золотоніського міжрайонного прокурора ставить питання про скасування цього судового рішення в зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а також неправильного звільнення його від відбуття покарання. Просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді семи років трьох місяців позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію, вислухавши засудженого та потерпілих і дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до наступного.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні того злочину за який він засуджений при обставинах, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, які належним чином були досліджені під час розгляду справи в суді.

Зокрема, сам засуджений ОСОБА_4 як на досудовому слідстві так і в суді повністю визнавав себе винним в нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_5 і погоджувався, що смерть останнього настала від його дій.

Про побиття ОСОБА_4 потерпілого ОСОБА_5 підтвердило цілий ряд свідків, допитаних як на слідстві так і в суді.

Наслідки цього побиття визначені у висновку судово-медичної експертизи і сумнівів не викликають.

Дії ОСОБА_4 за ст.. 121 ч.2 КК України судом кваліфіковані вірно.

Що стосується покарання, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при його призначенні належним чином врахував суспільну небезпечність вчиненого злочину, позитивні дані про особу ОСОБА_4 та наявність цілого ряду пом'якшуючих його відповідальність обставин.

При цьому судом також вірно врахована негативна поведінка самого потерпілого як під час вчинення злочину так і раніше. Як випливає із матеріалів справи, ОСОБА_5 під час зустрічі із ОСОБА_4 висловлювався нецензурною лайкою, перебуваючи в нетверезому стані. До цього, проживаючи в одному дворі із сім'єю засудженого, зловживав спиртними напоями, затівав сварки чим створював нестерпні умови для проживання.

Крім того, потерпілі по справі заперечували проти призначення покарання у вигляді реального позбавлення волі ОСОБА_4, про що підтвердили також і під час розгляду справи в апеляційному порядку.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про недоцільність реального призначення покарання засудженому за вчинений ним злочин.

В зв'язку з цим посилання прокурора в апеляції на те, що ОСОБА_4 з врахуванням обставин вчинення злочину та даних про його особу підлягає направленню в місця позбавлення волі на підставі вироку суду, не грунтується на матеріалах справи, оскільки ті вказують на зворотне.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Вирок Золотоніського міськрайонного суду від 7.02.2008 р. відносно ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію помічника Золотоніського міжрайонного прокурора, - без задоволення.