Судове рішення #4003091
Справа № 22ц- 886/2008 р

Справа № 22ц- 886/2008 р.                                          Головуючий по 1 інстанції

Категорія: спори про приватну                                   Михайличенко В.Г.

власність

Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2008 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого   Бородійчука В.Г.

суддів  Василенко Л.І. Демченка В.А.

при секретарі  Бурдуковій О.В.

з участю прокурора

адвокатів         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 лютого 2008 р. по справі за позовом ОСОБА_4 до голови по розпаюванню майна цегельного заводу с. Ладижинка Уманського району, Бюро технічної інвентаризації, СТОВ "Лан" про виділення майнового паю в натурі,

 

встановила:

 

15.01.2008 р. ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до голови по розпаюванню майна цегельного заводу с. Ладижинка Уманського району, Бюро технічної інвентаризації, СТОВ "Лан" про виділення майнового паю в натурі.

В обґрунтування заявлених вимог вказав, що являється співвласником цегельного заводу, який знаходиться в с Ладижинка, Уманського району, Черкаської області на підставі майнового сертифікату від 30.09.2003 р., при цьому його частка визначена в розмірі 3348 грн. Сума майна яка знаходиться в цегельному заводі складає 24 % від вартості майнового паю, а саме 803, 52 грн. Пайщиків які мають частки цегельного заводу є близько 240 осіб.

Згідно балансової вартості цегельного заводу він складає 200 818 грн.

Позивачем у власників майнових паїв, які являються в тому числі і співвласниками цегельного заводу, було куплено майнові паї, при цьому частка цегельного заводу від вартості майнового сертифікату становить 24 %. Виплату здійснено в розмірі 125 % від вартості належного майна в цегельному заводі. Згідно письмових розписок було куплено майновий пай у пайщиків цегельного заводу на загальну суму 144 301грн., виплачено співвласникам майнових паїв 125 % від вартості майна в сумі 180 558 грн.

Оскільки ним викуплено майнових паїв в розмірі більше 70% вартості майна цегельного заводу з урахуванням того, що він сам являється співвласником даного майна

 

просив суд виділити йому майно цегельного заводу на суму 144 301 грн. Зобов'язати БТІ зареєструвати право власності на виділене майно.

06.02.2008 р. ОСОБА_4 зменшив позовні вимоги на суму 2680 грн., так як громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, чиї майнові паї були куплені та їх вартість була включена в позовні вимоги, не являлись співвласниками майна цегельного заводу.

В подальшому позивач збільшив позовні вимоги так як ним додатково були куплені майнові паї співвласників цегельного заводу на суму 7490 грн. З викладених підстав просив суд визнати за ним право власності на майно цегельного заводу на суму 149 111 грн., зобов'язати голову по розпаюванню майна виділити йому майна цегельного заводу на вказану суму, зобов'язати БТІ зареєструвати за ним право власності.

Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 лютого 2008 р. позовні вимоги позивача задоволені.

Зобов'язано голову по розпаюванню майна цегельного заводу, який знаходиться в с Ладижинка Уманського району Черкаської області виділити на користь ОСОБА_4 майно цегельного заводу на суму 149 111 грн., а саме піч кільцеву, п'ять сушильних сараїв, цех формовочний , адміністративний будинок, дизельну, глиноприймальню.

Зобов'язано Уманський виробничий відділок Черкаського обласного бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на цегельний завод, який знаходиться в с Ладижинка Уманського району Черкаської області в склад якого входить піч кільцева, п'ять сушильних сараїв, цех формовочний, адміністративний будинок, дизельна, глиноприймальня за ОСОБА_4

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права скасувати, справу провадженням закрити, як таку, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства оскільки його вирішення належить до компетенції господарського суду.

При цьому вказав, що він згідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП має право на пайовий фонд майна КПП «Лан», СТОВ «Лан» с. Ладиженка Уманського району, проте судом першої інстанції до участі в справі залучений не був, хоча ухвалене у справі рішення порушує його права як співвласника майна.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника апелянта, адвоката ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її частково задовольнити.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що позов є обгрунтованим.

Проте судова колегія вважає, що справа була розглянута з порушенням норм матеріального і процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

Крім того, суд визначивши правильно правову норму, якою врегульовуються спірні правовідносини, при вирішенні спору не застосував положення інших нормативно-правових актів, які регулюють майнові та пайові відносини членів КСП і правовий режим пайового фонду членів цих підприємств, про які йдеться в Порядку визначення розміру майнових паїв членів КСП та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 р. № 177, Типовому положенні про комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженого також постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001р. №177.

Так відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Статтею 9 наведеного Закону визначено, що пай є власністю члена підприємства і право розпоряджатись своїм паєм на власний розсуд член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Крім того, пай може успадковуватись відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

 

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін формі.

Однак зі змісту наведеного Закону вбачається, що майно КСП належить його членам на праві спільної часткової власності і пайовий фонд їх майна складається з балансової вартості основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, а також коштів у грошовому виразі; майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання.

Отже законодавством передбачені рівні права членів КСП, тому при вирішенні питання про виділ майнових паїв повинні враховуватись інтереси всіх учасників спільної часткової власності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до переліку майна пайового фонду КПП «Лан», СТОВ «Лан», затвердженого рішенням загальних зборів від 12.06.2002 р. входить цегельний завод 1976 р. забудови, вартістю 156 200 грн., в складі якого: п'ять сушильних сараїв, піч кільцева, формовочний цех, адміністративний будинок, дизельна, підсобне приміщення, глиноприймальня, баня, насосна станція.

Рішення про затвердження структури майна пайового фонду в матеріалах справи відсутнє.

Позивач, згідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП, має право на пайовий фонд майна КПП «Лан», СТОВ «Лан» с. Ладиженка Уманського району у розмірі 3348 грн., або 0, 0016 відсотків. При цьому загальна вартість майна пайового фонду підприємства станом на 01.03.2000 року становила 2 420 040 грн. а. с. 9.

Крім того, за твердженням позивача ним у власників майнових паїв, які являються в тому числі і співвласниками цегельного заводу, було куплено майнові паї на загальну суму 149 111грн., виплачено співвласникам майнових паїв 125 % від вартості майна в сумі 180 558 грн., що стверджується долученими до позовної заяви копіями розписок про отримання у ОСОБА_4 коштів за належну частку цегельного заводу.

По 23 наведених копіях розписок справжність підписів осіб, які їх підписали посвідчено секретарем виконкому. На інших розписках справжність підпису осіб, які їх підписали ніким не посвідчена.

При цьому відповідність, долучених до матеріалів справи, копій розписок оригіналам також ніким не посвідчена.

Будь-яких інших документів в підтвердження права власності на майновий пай на суму 149 111 грн. позивачем суду надано не було.

Дані про загальну кількість співвласників майнових паїв КСП «Лан», СТОВ «Лан» с Ладиженка Уманського району в матеріалах справи відсутні.

Таким чином вирішуючи спір та ухвалюючи заочне рішення суд першої інстанції не пересвідчився в наявності у осіб, які видали розписки, свідоцтв про право власності на майнові паї членів КСП, які б стверджували їх право на пайовий фонд майна КПП «Лан», СТОВ «Лан» с Ладиженка Уманського району та його розмір.

Крім того, задовольняючи позов суд не врахував, вимоги статей 13 та 14 Порядку визначення розміру майнових паїв членів КСП та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 р. № 177, якими визначено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства, у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підстави угоди міни, дарування та інших цивільно - правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому законом порядку копія відповідної цивільно - правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які

 

мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Проте позивачем суду, згідно до наведеної вимоги, нове свідоцтво яке б стверджувало його право на майновий пай на зазначену ним у позові суму, а саме 149 111 грн., надано не було.

Зобов'язуючи заочним рішенням голову по розпаюванню майна цегельного заводу виділити позивачу спірне майно, районний суд, розглянувши справу без участі відповідача, не з'ясував чи являється даний голова належним відповідачем у справі, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які рішення про створення комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, її кількісний та персональний склад, регламент комісії визначений зборами співвласників. Крім того не з'ясовано чи не припинено діяльність комісії за рішенням зборів співвласників, як це передбачено діючим законодавством.

Судом не з'ясовувалось чи створювалась власниками майнових паїв Спілка співвласників майнових паїв, яка в разі її наявності повинна бути залучена до участі у справі.

Крім того суд при вирішенні спору не встановив у кого в оренді, на час розгляду справи, перебуває майно співвласників майнових паїв, чи укладені відповідні договори оренди майна, якщо так то на який термін та не залучив особу орендаря до участі у справі.

Відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП, ОСОБА_2, апелянт у справі, має право на пайовий фонд майна КПП «Лан», СТОВ «Лан» с Ладиженка Уманського району у розмірі 361 грн., або 0, 0002 відсотка, до участі у справі залучений не був, також до участі в справі судом не було залучено будь-яку уповноважену особу співвласників майнових паїв КСП «Лан», СТОВ «Лан».

З огляду на те, що статтею 213 ЦПК України визначено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, а п. 4 ч. 1 ст. 311ЦПК України передбачено, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, судова колегія приходить до висновку про скасування заочного рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності до вимог закону.

Підстави для закриття провадження у справі, передбачені ЦПК відсутні.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

 

ухвалила:

 

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 лютого 2008 р. скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до Уманського міськрайонного суду Черкаської області в іншому складі суду.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація