ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 грудня 2014 року Справа № 914/3047/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної інспекції сільського господарства у Львівській області

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 05.11.2014

у справі№914/3047/14

за позовомТОВ "Квік-Сервіс Плюс"

доДержавної інспекції сільського господарства у Львівській області

простягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.111 ГПК України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України (в редакції від 01.11.2011р.) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 (двох) відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно з пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду у спорі майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Однак, як вбачається з касаційної скарги, до неї не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочку сплати судового збору обґрунтовано тим, що заявник є бюджетною установою і станом на 20.11.2014р. на казначейських рахунках відповідача по КЕКВ 2800 "Інші видатки" (в т.ч. видатки щодо сплати судового збору, держмита, реєстраційних зборів) недостатньо грошових коштів на оплату судового збору за подання касаційної скарги, що й зумовило тяжкий фінансовий стан, який не дозволяє сплатити судовий збір в повному обсязі.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, по-перше, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, тому самі лише обставини, пов'язані з наявністю у позивача статусу бюджетної установи та відсутністю передбачення її кошторисом необхідного обсягу цільових видатків для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. По-друге, всупереч приписам ст.33 ГПК України скаржником не надано належних доказів на підтвердження того, що станом на дату подання касаційної скарги (25.11.2014р.) на всіх рахунках заявника відсутні грошові кошти, достатні для сплати судового збору по даній справі, так само як і не надано жодних доказів мотивованої відмови компетентних фінансових органів у виділенні відповідачу бюджетних асигнувань для сплати відповідної суми судового збору.

Разом з тим, заявник, не входить до передбаченого ст.5 Закону України "Про судовий збір" вичерпного переліку суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору, а тому повинен сплачувати його на загальних засадах.

З огляду на викладене, колегія не вбачає правових підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочку сплати судового збору, а тому касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.44,86, п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, ст.8 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про відстрочку сплати судового збору залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Державної інспекції сільського господарства у Львівській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 у справі №914/3047/14 повернути заявнику, а справу - до господарського суду Львівської області.

Судді:В.Овечкін

Є.Чернов

В.Цвігун