КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________

Справа № 686/3102/14-ц

Провадження № 22-ц/792/2381/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Варвус Ю.Д.,

суддів: Заїки В.М., Пастощука М.М.,

при секретарі: Кошельнику В.М.,

за участю: прокурора Гаврилюк І.О.,

ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2014 року за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - служба у справах дітей Хмельницької міської ради про позбавлення батьківських прав.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, звертаючись в суд із зазначеним позовом вказувала, що 20 липня 1997 року по 18 лютого 2003 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_2, від якого народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею. Відповідач фактично з 2001 року ухиляється від виконання покладених на нього батьківських обов'язків, не забезпечує належних умов для фізичного та духовного розвитку дитини, матеріально не допомагає, не цікавиться життям сина, з сином не спілкується, не цікавиться його станом здоров'я, протягом останніх шести років умисно ухиляється від сплати аліментів. Тому, з метою захисту інтересів сина просить позбавити його батьківських прав.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 29 травня 2014 року позов задоволено.

_____________________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Сарбей В.Л. Категорія: 48,52

Доповідач: Варвус Ю.Д.

Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджується з рішення суду, просить його скасувати і направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи та їх недоведеність. Вважає, що підстав для позбавлення його батьківських прав не було, оскільки не були дослідженні докази, які він просив дослідити в своїй заяві від 03 березня 2014 року. Крім того, не було вирішено, відповідно до вимог закону, питання про відвід судді Сарбей В.Л.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 2 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України „Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 ч.1 ст.164 СК України передбачено, що батьки або один з них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 5).

Згідно з довідкою Віньковецької селищної ради від 11 січня 2014 року неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 14). Ця обставина підтверджується також актом обстеження житлово-побутових умов від 29 січня 2014 року, проведеним органом опіки та піклування (а.с.16).

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 29 листопада 2005 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. Згідно довідки-розрахунку Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 23 грудня 2013 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів за період з жовтня 2011 року по 20 грудня 2013 року становить 15886 грн.86 коп.(а.с.13).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 11 квітня 2014 року, враховуючи, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов'язків з виховання сина, не проявляє відносно дитини батьківської турботи та не цікавиться нею, вважати доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 42).

Таким чином, аналізуючи наведені обставини та надані на їх підтвердження докази, пояснення свідків, а також вимоги ст.171 СК України, врахування думки дитини при вирішенні даного позову, обставин, що стосуються її життя, небажання спілкуватися з відповідачем та відсутність психологічного та емоційного зв'язку з батьком, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток неповнолітнього сина ОСОБА_3, його навчання, підготовку до самостійного життя, поклавши зазначені обов'язки виключно на позивача ОСОБА_1

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Під час встановлення зазначених фактів судом не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального права.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції поклав в його основу безперечні докази: довідку про те, що неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю; довідку Віньковецької центральної районної лікарні від 18 грудня 2013 року про те, що батько здоров'ям сина не займається, довідку НВК №10 від 17 грудня 2013 року про те, що батько вихованням сина не займається, не цікавиться здоров'ям, життям, навчанням дитини, школу не відвідує; рішення суду про стягнення з відповідача неустойки за прострочення сплати аліментів; довідку управління соціального захисту населення Віньковецького районного управління соціального захисту населення від 04 грудня 2013 року про отримання позивачем соціальної допомоги, у зв'язку з ухиленням ОСОБА_2 від сплати аліментів; довідку ВДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції про заборгованість зі сплати аліментів; показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, висновок органу опіки та піклування виконкому Хмельницької міської ради про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Дані докази відповідачем не спростовані.

Оскільки судом установлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків з виховання дитини, висновки про позбавлення його батьківських прав відповідають інтересам дитини, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Доводи апеляційної скарги щодо залишення без розгляду клопотання ОСОБА_2 від 03 березня 2014 року є безпідставними. Дане клопотання було обговорено в судовому засіданні 11 березня 2014 року, задоволено в частині виклику свідків і заслухання неповнолітнього ОСОБА_3 Клопотання щодо витребування з відділу РАГС Віньковецького районного управління юстиції матеріалів за 2003 рік щодо розірвання шлюбу та витребування справи за 2002 рік про розірвання шлюбу відхилено, так як факт розірвання шлюбу між сторонами копією свідоцтва про розірвання шлюбу, наявного в матеріалах справи. Клопотання щодо матеріалів судової справи про визначення місця проживання малолітньої дитини не підлягало задоволенню, оскільки спір між сторонами щодо визначення місця проживання малолітньої дитини судами не розглядався і такої цивільної справи в Хмельницькому міськрайонному суді немає.

Спростовуються матеріалами справи доводи скарги щодо не вирішення заяви відповідача про відвід судді Сарбей В.Л. Дана заява ОСОБА_2 була вирішена судом у відповідності до ст.24 ЦПК України. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 20 травня 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді відмовлено.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом при розгляді даної справи не вірно встановлені та перевірені обставини, які мають значення для правильного її вирішення, а також допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, тому судова колегія приходить до висновку, що підстав для зміни чи скасування судового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус