Судове рішення #400277
2/3/998

У к р а ї н а


ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

Іменем України

28.09.06                                                                                       Справа №2/3/998


Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:


Головуючий суддя Яценко О.М. судді  Яценко О.М.    , Коробка Н.Д.  , Юхименко О.В.


головуючого: Яценко О.М. – доповідач

суддів: Коробка Н.Д., ЮхименкоО.В.            

при секретарі: Шерник О.В.


за участю:

представників позивача: Мултих П.В., довіреність № б/н від 30.01.2006 року;

представників відповідача -1: Наумов Г.Б. довіреність № 2 від 10.01.2006 року;

представників відповідача -2:  не з’явився;

представників відповідача -3: не з’явився;


розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Готель «Театральний», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2003 року у справі №2/3/998

за позовом: Приватного підприємства «Готель «Театральний», м. Запоріжжя

до відповідача-1: Акціонерного інвестиційно-комерційного банку «УкрСиббанк», м.Запоріжжя;

відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Театральний», м.Запоріжжя;

відповідача-3: Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Діол”, м. Запоріжжя;

про стягнення 126 190,95 грн.


     Розпорядженням  в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду за №2461 від 04.09.2006р. справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий – Яценко О.М., суддів: Коробка Н.Д., Юхименко О.В.

     Колегія суддів прийняла справу до провадження.

     У судовому засіданні 22.09.2006 року оголошено перерву для підготовки тексту рішення у повному обсязі.


     Рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 2/3/998 від 10.04.2003 року (суддя  Колодій Н.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

     Рішення господарського суду мотивоване  висновками судової експертизи, а також відсутністю причинного зв’язку між шкодою та противоправною поведінкою відповідачів.

     Не погоджуючись з рішенням господарського суду, приватне підприємство «Театральний» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю, матеріали справи направити на новий розгляд з призначенням повторної експертизи, оскільки в порушення норм Господарського процесуального кодексу України суддя прийняла до уваги одноособовий висновок експерта, який науково не обґрунтований. Матеріалами справи доказана вина відповідачів в заподіяній шкоді.

     В доповненнях до апеляційної скарги приватне підприємство «Театральний» посилається на визнання вини директором Запорізької філії «Укрсиббанк» Білоусова А.П., про що свідчать протоколи наради при заступникові міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. Просить рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити.

     У відзиві на апеляційну скаргу АКІБ «Укрсиббанк» не визнало доводи апеляційної скарги: ремонтні роботи здійснювались ТОВ БК «Діол», яке і повинно нести повну відповідальність за виконання робіт в спірному приміщенні; відсутність вини банку та ТОВ «Ресторан «Театральний» в причиненій позивачу шкоді підтверджується матеріалами справи; причиною появлення вказаних позивачем деформацій є систематичні протікання каналізації та системи опалювання в комплексі з атмосферним та транспортним впливом.

     Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Театральний» та товариство з обмеженою відповідальністю «Діол» відзив на апеляційну скаргу не правило, повноважний представник в судове засідання не з»явився. Про місце, дату та час судових засідань були повідомлені належним чином.

     Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

     Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:


     На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.07.2001 року дозволено акціонерному комерційному інноваційному банку «Укрсиббанк» виконати паралельне проектування та реконструкцію нежитлових приміщень першого поверху по вулиці Чекістів, 23 в місті Запоріжжя (колишніх приміщень ресторану «Театральний») під Запорізьку філію банку - а.с.35 т.1. Пунктом 2.2 вказаного рішення зобов’язано голову правління банку до початку виконання будівельних робіт одержати дозвіл в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю головного управління архітектури та містобудування міської ради на кожну із черг реконструкції.

     20 липня 2001 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Запоріжжя надала дозвіл АКІБ «Укрсиббанк» на виконання будівельних робіт з реконструкції приміщення по вул.. Чекістів, 23 у м. Запоріжжя, а саме: підготовчі роботи, демонтаж перегородок, нульовий цикл будівництва сховища і перекриття – а.с.9, 10 т.4. Роботи з реконструкції приміщення здійснювало товариство з обмеженою відповідальністю «Діол».

     В процесі виконання робіт приватне підприємство «Готель  «Театральний» - (далі - Готель) встановило порушення своїх прав та інтересів, а саме: деформацію будівлі в частині, які орендує позивач в Запорізької міської ради, порушення пожежної сигналізації та опалювальної системи, що призвело до незадовільного санітарно-технічного стану приміщень північно-східного крила будівлі готелю, а як наслідок, припинення експлуатації готелю.

     На час спричинення  шкоди діяв Цивільний кодекс УРСР, тому у відповідності до нього, а також керуючись Законом України «Про власність», приватним підприємством «Готель «Театральний» заявлено позов про відшкодування заподіяної шкоди та стягнення моральної шкоди, заподіяної трудовому колективу підприємства.

     Згідно статті 440 Цивільного кодексу УРСР шкода, заподіяна особі, в тому числі організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла цю шкоду, у повному обсязі. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. З цих підстав відшкодовується моральна шкода (стаття 440-1 Цивільного кодексу УРСР ).

     Згідно п.2, 5 ст. 48 Закону України «Про власність» власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадкованого володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника.

     Відповідно до абзацу 2 пункту 1 постанови Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року при покладенні обов'язку по відшкодуванню шкоди (майнової відповідальності) суди повинні виходити з положень глави 40 ЦК, Закону України "Про власність" і іншого законодавства України, що регулює дані правовідносини, і враховувати, що правильне вирішення цього питання має важливе значення в захисті цивільних прав громадян та юридичних осіб.

     Відповідно до абзацу 1  пункту 2 постанови Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній  причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

     Згідно з 2 абзацом пункту 1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 року № 02-5/215 вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну  особу зазначеної майнової відповідальності.

     Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

     Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття  33 Господарського процесуального Кодексу України). Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 209 та 440 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди, навпаки, на відповідача покладено тягар доказування.  

     Матеріали справи свідчать, що господарський суд правомірно прийшов до висновку про відсутність причинного зв’язку між спричиненою позивачу шкодою та протиправними діями відповідачів.

     Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Театральний» не був ні замовником, ні підрядчиком будівельних робіт по реконструкції приміщення колишнього ресторану «Театральний».

     Товариство з обмеженою відповідальністю БК «Діол» здійснювала будівельні роботи на замовлення акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» на підставі укладеного з останнім договору підряду – а.с.144 т.3. Згідно пункту 2.1 та пункту 6.1 договору Підрядник зобов’язується виконати ремонтні роботи у відповідності до затвердженої Замовником робочої документації та вимог ДБНів та ГОСТів. Доказів порушення Підрядником вимог договору підряду не встановлено.

     Стосовно акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» ( далі – Банк) колегія суддів констатує наступне:

     У відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим. Тому посилання Готелю на згоду Банку відшкодувати шкоду, яка викладена в протоколі наради при заступникові міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради від 31.10.2001 року та від 06.12.2001 року, колегією суддів оцінює нарівні з іншими доказами -  а.с.16, 17 т.2.  До того ж, з вказаних протоколів не вбачається згода Банку: в протоколі від 31.10.2001 року мова йде про вибірковий капітальний ремонт, а також про необхідність компромісу при вирішенні питання відшкодування шкоди; в протоколі від 06.12.2001 року взагалі вказано товариство з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Театральний», а не Банк. Згідно діючого законодавства органи місцевого самоврядування не втручаються в господарську діяльність підприємств, а доказів звернення Запорізької міської ради як власника будівлі готелю «Театральний» за відшкодуванням заподіяної шкоди матеріали справи не містять.

     Готель обґрунтовує свої позовні вимоги висновками відповідних контролюючих органів, зокрема, висновком Запорізького відділення науково-дослідного інституту будівельних конструкцій – а.с.40 т.1. Але вказаний висновок здійснено на замовлення позивача, а не суду – а.с.67 т.1. Крім того, висновок здійснено за результатами обслідування деформацій перекриття між поверхами тільки північно-східного крила готелю, а не всієї будівлі.

     Як господарським судом, так і апеляційною інстанцією були призначені судові експертизи у справі, які надали суду прямо протилежні висновки–а.с.41 т.5, а.с.31, 84 т.8. У відповідності до статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для суду не є обов’язковим і оцінюється в сукупності з іншими доказами у справі. Але всі призначені судові експертизи прийшли до висновку, що встановлення порушень Банком  при реконструкції приміщень вимог будівельних норм встановити не має можливості із-за спливу часу та закінчення реконструкції. Порушень обсягів робіт по реконструкції приміщень запланованій проектно-кошторисній документації також не встановлено.

     Незважаючи на ту обставину, що як Готелю, так і Банку було рекомендовано виконавчим комітетом Запорізької міської ради знайти компроміс у вирішенні питання відшкодування шкоди, сторони здійснювали обслідування деформацій будівлі без участі представника іншої сторони – а.с.29-34 т.1, а.с.141-143 т.3.

     В той же час, матеріали справи не дозволяють прийти до висновку, що деформації номерів та приміщень північно-східного крила готелю виникло внаслідок будівельних робіт Банку по реконструкції колишнього приміщення ресторану «Театральний» під Запорізьку філію Банку.

     Перед початком робіт інститутом «Промбудпроект»  на замовлення Банку здійснено технічне обслідування будівельних конструкцій, системи водопостачання та каналізації, опалення та вентиляції існуючої будівлі ресторану «Театральний» - а.с.33 т.4. Як випливає із звіту інституту обслідування було здійснено тільки в осях 1…6 рядів А..К на першому поверсі та в осях 3…6  рядів Е…К на другому поверсі. Обслідування інших поверхів 3-го та 4-го було припинено у зв’язку з забороною адміністрації готелю.

     Обслідування інститутом проведено в квітні-липині 2001 року, тобто безпосередньо перед проведенням реконструкції. В звіті було зафіксовано тріщини в зовнішніх та внутрішніх стінах, тріщини в штукатурному шару перекриття, відпадання штукатурного шару в деяких місцях, деформація перекриття  та  інше – а.с.36 т.4. За результатами обслідування Банку надані рекомендації по їх усуненню, які б дозволяли подальше використання приміщення.

     Листом від 25.04.2002 року № 264/10-63 відкрите акціонерне товариство «Проектний інститут «Запорізький Промбудпроект» повідомило, що виділення системи опалення готелю від Банку передбачено проектом. При цьому креслення узгоджені з дирекцією готелю «Театральний».

     При складенні звіту від 22.06.2000 року за результатами технічного нагляду за сертифікованими готельними послугами органом із сертифікації продукції та послуг – ЗДЦСМС  було встановлено пошкодження перекриття підвального приміщення та підведення гарячої води при реконструкції будівлі театру імені Щорса – а.с.90 т.1.

     Матеріали справи свідчать, що будівля є старої забудови, в 1956 році будівля була піддана реконструкції – а.с.43 т.1. Будівля знаходиться  на перехресті проспекту Леніна та вулиці Чекістів, де зафіксовано інтенсивний транспортний рух. Експерт Регіонального судово-експертного бюро при проведенні судової експертизи призначеної судом першої інстанції зробив висновок, що деформації та пошкодження приміщення мали місце до початку будівельних робіт і є наслідком систематичного протікання каналізації та системи опалення, що в комплексі з іншими факторами впливу (атмосферні, транспортні) привели до деформації фундаменту, а відповідно, встановлених позивачем дефектів.

     Колегією суддів переглянуто відеокасету, яка надана Банком, в підтвердження технічного стану будівлі до реконструкції (сторони не наполягали на перегляді відеокасети в судовому засіданні). Відеокасета, яка є одним із доказів у справі, свідчить, що до проведення Банком будівельних робіт в підвальному приміщенні мало місце протікання води та пошкодження опалювальної системи.

     Відмова Готелю від обслідування решти приміщення, яке знаходилося в орендному користуванню готелю не дозволяють зробити висновок, що вказані позивачем деформації виникли саме внаслідок ремонтних робіт по реконструкції Банком приміщення колишнього ресторану «Театральний».

     Надані позивачем дозволи контролюючих органів на надання готельних послуг датовані 2000 роком і не свідчать про стан будівлі.

     Експерт Запорізької Торгово-Промислової Палати в своєму висновку при визначені характеру деформацій в приміщенні готелю «Театральний» посилається на висновок науково-дослідного інституту будівельних конструкцій від 06.09.2001 року, обслідування яких здійснено на замовлення позивача, тобто самостійний висновок експертом не зроблено. Стосовно пошкодження протипожежної сигналізації експерт зробив висновок щодо можливого пошкодження внаслідок проведення будівельних робіт з реконструкції приміщення ресторану «Театральний» - а.с.91, 92 т.8 (на звороті).

     За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

     Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.

     Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     Апеляційну скаргу приватного підприємства «Готель «Театральний» на рішення господарського суду  Запорізької області від 10.04.2003 року у справі №2/3/998 залишити без задоволення.

     Рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2003 року у справі №2/3/998  -  без змін.


  

Головуючий суддя Яценко О.М.

 судді  Яценко О.М.  


 Коробка Н.Д.  Юхименко О.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація