У Х В А Л А

Справа № 2-1075/11

№ 4-с/183/34/14

08.12.2014 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.

секретаря Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції при виконанні рішення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції, в якій просить:

- визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Новомосковського МРУЮ Солошенко О.О. при вирішенні питання за заявою боржника від 29.10.2014 року про закриття виконавчого провадження;

- зобов'язати державного виконавця закінчити та завершити зведене виконавче провадження № 30961215 з примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Райффайзен банк Аваль» суми заборгованості, повернути виконавчі листи Новомосковському міськрайонному суду, зняти арешт з рухомого та нерухомого майна боржника, зняти з розшуку майно боржника, скасувати акти опису та арешту майна боржника, скасувати заборону здійснення відчуження майна боржника, повернути боржнику майно, передане державним виконавцем на зберігання іншим особам.

Свою заяву скаржник мотивує тим, що в провадженні ВДВС Новомосковського МРУЮ знаходиться зведене виконавче провадження № 30961215 з примусового стягнення суми заборгованості з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ПАТ «Державний ощадний банк України» за виконавчим листом № 2-1075, виданим Новомосковським міськрайонним судом 13.09.2011 року, та на користь стягувача ПАТ «Райффайзен банк Аваль» за виконавчим листом № 2-868, виданим Новомосковським міськрайонним судом 04.11.2011 року.

Зведене виконавче провадження створене 31.01.2012 року.

Заявник зазначає, що в розумінні ч.2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документу, тобто 26.09.2012 року.

В свою чергу, виконавче провадження, у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виконавчого виду стягнення, підлягає закінченню, відповідно до п.6 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчі листу державний виконавець, на підставі ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язаний повернути до суду, після чого скасувати вжиті державним виконавцем заходи, пов'язані з виконанням рішення.

Скаржник зазначає, що з моменту приєднання до виконавчого провадження останнього виконавчого документу сплинуло понад шість місяців, тобто, на думку ОСОБА_1, сплинув строк, в межах якого державний виконавець повинен провести виконавчі дії з виконання такого виду стягнення, тому 29.10.2014 року він звернувся до державного виконавця ВДВС Новомосковського МРУЮ з заявою про закриття виконавчого провадження, повернення виконавчого документу та припинення всіх обмежень, застосованих до нього, як до боржника в рамках зведеного виконавчого провадження, однак 30.10.2014 року, не отримавши відповіді на свою заяву та не виявивши відповідної постанови в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, звернувся до Новомосковського міськрайонного суду зі скаргою, поданою, в порядку ст.ст. 386, 387 ЦК України.

В судовому засіданні заявник скаргу підтримав, надавши пояснення стосовно обставин, викладених у скарзі.

В судовому засіданні представник ВДВС Новомосковського МРУЮ Распорня С.М. надала суду пояснення про те, що дійсно в провадженні ВДВС Новомосковського МРУЮ знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь зазначених ним юридичних осіб суми заборгованості на загальну суму 229795, 66 грн. (ЗВП № 30961215). Останнє приєднання до зведеного виконавчого провадження відбулося 26.09.2012 року, в рамках виконавчого провадження вжито всіх заходів для виконання рішень судів, в тому числі виявлене майно боржника, на яке накладено арешт, складено акт опису та арешту майна, призначено експертизу для визначення вартості майно, виконані всі необхідні дії для реалізації майна з торгів. Однак, при направленні необхідного пакету документів для реалізації арештованого майна, сплинув термін дії експертизи, в зв'язку з чим державним виконавцем вжито заходів для розшуку арештованого майна. Крім того, представник ВДВС Новомосковського МРУ звернула увагу суду на ту обставину, що підстави закінчення виконавчого провадження чітко визначені нормами ст..ст. 47,48, 49 Закону України «Про виконавче провадження» і закінчення терміну, протягом якого державний виконавець повинен провести дії щодо виконання рішення, не може бути самостійного підставою для завершення виконавчого провадження. При цьому строк здійснення виконавчого провадження не включає в себе ряд дій, які були проведені в даному виконавчому провадженні, в тому числі проведення експертизи тощо. .

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

У відповідності до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні ВДВС Новомосковського МРУЮ знаходиться зведене виконавче провадження ВП № 30961215 з примусового виконання рішень Новомосковського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь двох юридичних осіб: ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Райффайзен Банк аваль України» заборгованості на загальну суму 229795,66 грн.

Останнє приєднання виконавчого документу дійсно відбулося 26.09.2012 року.

У відповідності до ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Коментована норма частини 2 статті 30 Закону України визначає обов'язок державного виконавця вжити заходи для проведення виконавчих дій з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а в даному випадку - з дня приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документу. Зрозуміло, що до встановлених строків не входить часі відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна.

В даному випадку, 09.11.2012 року у зведеному виконавчому провадженні державним виконавцем 09.11.2012 року винесено постанову про призначення експертизи для визначення дійсної ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника, а саме автомобіля марки Chery А15 Amulet, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що розцінюється судом, як об'єктивна обставина юридичного характеру, що викликала ускладнення у виконавчому провадженні для вчинення подальших виконавчих дій у строк, визначений ч.2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, частина 2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» є процесуальним правом державного виконавця, яка зобов'язує його провести виконавчі дії протягом встановленого законом терміну для даного виду стягнення.

Закон України «Про виконавче провадження» не встановлює підстав та процесуального порядку оформлення продовження встановленого строку, однак порушення строків може бути підставою для дисциплінарної чи матеріальної відповідальності державного виконавця.

В свою чергу, несвоєчасне виконання рішення не може бути самостійною та достатньою підставою для закінчення виконавчого провадження. Сплив встановленого строку виконавчого провадження може вважатись достатньою підставою для закінчення виконавчого провадження, якщо державним виконавцем вчинено всі передбачені законом заходи виконання рішення.

Крім того, в порядку ст. 383 ЦПК України, до суду може бути оскаржена бездіяльність державного виконавця, яка призвела до порушення прав та свобод сторони виконавчого провадження.

В даному випадку, боржником не наведено достатніх даних про те, що бездіяльність державного виконавця щодо не закінчення виконавчого провадження у строки, визначені ч.2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», призвела до порушення права чи свободи боржника, який оскаржує бездіяльність у такий спосіб.

Також слід звернути увагу боржника на ту обставину, що його вимоги про зобов'язання державного виконавця вчинити ряд дій, в тому числі, повернути виконавчі листи Новомосковському міськрайонному суду, зняти арешт з рухомого та нерухомого майна боржника, зняти з розшуку майно боржника, скасувати акти опису та арешту майна боржника, скасувати заборону здійснення відчуження майна боржника, повернути боржнику майно, передане державним виконавцем на зберігання іншим особам, являються наслідком завершення виконавчого провадження, і не може бути окремим предметом судового розгляду в порядку здійснення контролю за виконанням судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 386, 387 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції при виконанні рішення залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання

копії ухвали.

Суддя Сорока О.В.