Справа № 11-а- 97 Головуючий в суді 1 -ї інстанції - Андріянов О.В.
Категорія - ч.2 ст. 289 КК України. Доповідач- Нікітін О.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2008 року. Колегія суддів Судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого - судді Драного О.П.,
суддів Палічука А.О., Нікітіна О.С. ,
з участю прокурора Чабанюк Т. В.
та захисника- адвоката ОСОБА_1.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцію засудженого ОСОБА_2 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2006 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженець м. Кременчук, Полтавської області, українець, громадянин України, не одружений, з середньою освітою, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 30. 03. 1987 року Автозаводським райсудом м. Кременчук за ч.2 ст. 206 КК України (в ред. 1960р.) на 3 роки позбавлення волі,
- 10.06. 1991року Світловодським міськрайсудом за ч.2 ст. 140
КК України (в ред. 1960р.) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі,
-15. 07. 1996 року Автозаводським райсудом м. Кременчук за
ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 140, ст. .42 КК України ( в ред. 1960р.) на 4
роки позбавлення волі,
-12.12. 2000 року Автозаводським райсудом м. Кременчук за ч. 2 ст. 140, ч.3 ст. 140, ст. .42 КК України ( в ред. 1960р.) на З роки позбавлення волі,
- 25. 10. 2004 року Автозаводським райсудом м. Кременчук
за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі і на
підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття
призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки,
засуджений за ч.1 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі і підставі ст. 71 КК
України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднане не відбуте
покарання за вироком від 25. 10. 2004 року і остаточно йому призначено покарання у виді
6 років позбавлення волі. Також з засудженого стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_3 5892 грн. 85 коп.3аподіяної матеріальної шкоди.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він, будучи раніше судимий, повторно, у період іспитового строку, близько 11 години 19.05.2005 року на вул. Молодогвардійській у м. Світловодську, біля території ТОВ "Славутич", через не зачинені двері проник в атомобіль " Субару - Легасі" держ. НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_3. та умисно незаконно заволодів цим транспортним засобом,
на якому зник з місця вчиненя цього злочину, а потім, не впоравшись з керуванням, допустив зіткнення угнанного ним автомобіля з огорожою території пожежної частини № 17 по вул. Комсомольській і в наслідок цього пошкодив вказаний автомобіль, чим завдав потерпілому значну матеріальну шкоду на загальну суму 5892 грн. 85 коп.
В апеляції та в неодноразових доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2 просить вирок, як незаконний, скасувати і справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на те:
що він винним себе не визнає і не вчиняв злочину за ч. 2 ст. 289 КК України, за який його незаконно притягнули до кримінальної відповідальності, а навпаки, вважає, що він повинен нести кримінальну відповідальність за ст. 286 КК України, так як з дозволу потерпілого взяв його автомобіль " Субару - Легасі" та при керуванні ним вчинив дорожньо транспортну пригоду і пошкодив його автомобіль на 5892грн. 85 коп;
- що органом досудового слідства справа щодо нього сфальсифікована, яка розслідувалась органом слідства і розглянута судом неповно і однобічно з обвинувальним нахилом, не вірно дана правова оцінка обставинам справи, висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи і базується на неправдивих показах потерпілого і свідків, які його оговорили, безпідставно не враховано його покази і безпідставно не задоволено його клопотання про допит інших свідків( очевидців) з його сторони, про огляд місця події і відтворення обстановки і обставин події по питанню не вчинення ним угону автомобіля у потерпілого, що його первинні пояснення про визнання вини у злочині отримані незаконно після застосування до нього працівниками міліції фізичного насильства при затримані і висновок почеркознавчої експертизи щодо цих пояснень вважає невірним;
що слідчий ОСОБА_12. кримінальну справу щодо нього розслідував незаконно і підлягає відводу за п. 2 ст. 60 КГЖ України, оскільки по справі проводив експертизи, зокрема почеркознавчу та інші, але суд на це не зреагував; а також суддя Андріянов О.В. не мав право розглядати справу щодо нього і за ст. .54 КПК України підлягає відводу, який за його заявою суд не розглянув, оскільки він розглядав його скаргу на постанову прокурора про відмову в порушені кримінальної справи щодо слідчого ОСОБА_12., а також те, що суд його позбавив права виступити з останнім словом, не ознайомив його повністю з аудіо записом фіксації судового засідання та при призначені йому покарання за сукупністю вироків не виконав вимоги ст. . ст. 66, 69, 71 КК України і не врахував позитивні характеристики, пом'якшуючі його вину обставини та не зарахував йому в строк відбуття покарання строк тримання під вартою по справі за останнім вироком;
Прокурор, який приймав участь у розгляді справи, подав на вирок апеляцію, яку відкликав до апеляційного розгляду справи.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни і апеляції засудженого з доповненнями до неї без задоволення, пояснення засудженого, який підтримав у повному обсязі свою апеляцію з доповненнями до неї про скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Висновок суду 1-ї інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 в скоєнні злочину, тобто, що він, повторно, у період іспитового строку, 19.05.2005 року у м. Світловодську, умисно, незаконно заволодів транспортним засобом - атомобілем " Субару - Легасі" держ. НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_3. і в ході угону цього автомобіля, не впоравшись з його керуванням, допустив дорожньо транспортну
пригоду (зіткнення з огорожою території пожежної частини), пошкодив цей автомобіль і завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 5892 грн. 85 коп., при обставинах вказаних у вироку суду, с законним та обгрунтованим на підставі досліджених достовірних доказів по справі, які узгоджуються між собою і яким суд дав належну правову оцінку, насамперед:
- об'єктивними і послідовними показами потерпілого ОСОБА_3. на досудовому
слідстві (а.с. 9, 11 т.1) та в судовому засіданні про те, що дійсно 19. 05. 2005 року
ОСОБА_2 без його дозволу незаконно заволодів його автомобілем "Субару - Легасі" і
в ході угону, як тікав, розбив його автомобіль і завдав йому матеріальні збитки,
об'єктивними показами свідківОСОБА_4, ОСОБА_5 на досудовому слідстві (а.с. 15, 16, т.1) і в судовому засіданні про те, що дійсно 19. 05. 2005 року ОСОБА_2 без його дозволу потерпілого ОСОБА_3. незаконно заволодів його автомобілем "Субару - Легасі", на якому ОСОБА_2 став тікати, ОСОБА_5 повідомили про це в міліцію, а потерпілий разом зОСОБА_4 на його автомобілі погналися за ОСОБА_2, який в ході угону, як тікав, розбив автомобіль потерпілому і завдав йому матеріальні збитки,
об'єктивними показами свідка ОСОБА_5. в судовому засіданні про те, що дійсно у травні 2005 року було отримано повідомлення, у чергову частину міліції, де він працює, про незаконне заволодіння і угон автомобіля у потерпілого, потім на місце події побачив розбитий автомобіль потерпілого, потім він затримав ОСОБА_2, який при цьому був у нетверезому стані і з метою втікти чинив опір і намагався вчинити бійку,
- об'єктивними показами свідка ОСОБА_6. в судовому засідані про те,
що дійсно у травні 2005 року у чергову частину ДАІ, був доставлений ОСОБА_2,
який вчинив угон автомобіля " Субару - Легасі" і скоїв ДТП, та який йому розповів,
що взяв автомобіль щоб проїхатись на ньому і про ремонт він йому не казав, про що
він дав письмове пояснення (а.с. 45, т.1), у якому він власноручно написав "з моїх слів
написано вірно, мною прочитано",
- висновком почеркознавчої експертизи (а.с. 42-47, т.1) та об'єктивними показами
експерта ОСОБА_7. в судовому засідані про те, що вона проводила почеркознавчу
експертизу, якою встановлено, що у пояснені ОСОБА_2(а.с. 45, т.1) слова "з моїх слів
написано вірно, мною прочитано" написані особисто ОСОБА_2,
- об'єктивними показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_8. (а.с. 14,
т.1) про те, що вона 19. 05. 2005 року дійсно бачила як невідома особа без дозволу
потерпілого ОСОБА_3. незаконно заволоділа його автомобілем " Субару - Легасі" і
угнала цей автомобіль(а.с. 14, т.1),
показами свідка ОСОБА_9. пор те, що він не знає і не бачив, яким чином ОСОБА_2 19. 05. 2005 року заволодів автомобілем потерпілого(а.с. 18-19, т.2),
- протоколом очної ставки (а.с. 20-27, т.1) між потерпілим і ОСОБА_2, в
ході якої потерпілий підтвердив свої покази про те, що ОСОБА_2 дійсно 19. 05.
2005 року без його дозволу незаконно заволодів його автомобілем " Субару - Легасі" і в
ході угону, як тікав, розбив його автомобіль і завдав йому матеріальні збитки,
- висновком експертизи (а.с. 52-56, т.1) про те, що вартість пошкоджень і
ремонту автомобіля " Субару - Легасі", тобто заподіяна потерпілому матеріальна шкода
становить 5892 грн. 85 коп., про що своїми показами в судовому засіданні підтвердив
експерт ОСОБА_10
- показами ОСОБА_2 на досудовому слідстві, в судовому засіданні в тій
частині, що він 19. 05. 2005 року у стані алкогольного сп'яніння на автомобілі
потерпілого вчинив ДТП, пошкодив автомобіль і завдав потерпілому матеріальної
шкоди,
- а також іншими дослідженими доказами по справі.
Таким чином, суд 1-ї інстанції на підставі об'єктивно досліджених і достовірних доказів по справі в їх сукупності обгрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні ним інкримінованого злочину, а тому кваліфікація його злочиних дії за ч. 2 ст. 289 КК України є вірною і об'єктивною та такою, що відповідає дослідженим матеріалам справи.
Па підставі викладеного, доводи засудженого ОСОБА_2 в апеляції і в доповненнях до неї є без підставними і надуманими: про не визнання своєї вини та недоведеності його вини в скоєні злочину за ч. 2 ст. 289 КК України, за який його незаконно притягнули його до кримінальної відповідальності, і що справа щодо нього повинна розслідуватись, як він вважає, за вчинений ним злочин за ст. . 286 КК України, що органом досудового слідства справа щодо нього сфальсифікована і суд не вірно дав правову оцінку обставинам і доказам справи, яка розслідувалась органом слідства та розглянута судом неповно і однобічно з обвинувальним нахилом, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи і базується на неправдивих показах потерпілого і допитаних в суді свідків, а його покази про не вчинення злочину безпідставно не враховані, але його апеляція в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки, на думку колегії суддів, справа органом слідства розслідувана та розглянута судом повно і всебічно відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, у зв'язку з чим, судом 1-ї інстанції на підставі саме досліджених і достовірних доказів по справі, з точки зору їх стосовності, допустимості і достатності, обгрунтовано доведена вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину. При цьому суд обґрунтовано визнав покази свідка ОСОБА_11 такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, та обґрунтовано не задовільнив клопотання ОСОБА_2 про допит, крім ОСОБА_11 , інших свідків, які не були очевидцями угону, та про огляд місця події та відтворення обстановки і обставин події, про призначення додаткових експертиз.
Також є без підставними і надуманими доводи засудженого в апеляції про застосування до нього у ході досудового слідства незаконних методів розслідування при затримані, оскільки ці обставини досліджувались судом і спростовуються показами свідків ОСОБА_5. , ОСОБА_6. і висновком судмедекспертизи (а.с. 62 т.1) про те, що засудженим в дійсності отримані тілесні ушкодження при зіткненні угнаного ним автомобіля з огорожою території пожежної частини 19. 05. 2005 року.
Крім того, колегія суддів вважає без підставними і надуманими доводи засудженого ОСОБА_2 в апеляції і в доповненнях до неї, які також не підлягають задоволенню, про те, що слідчий ОСОБА_12. кримінальну справу щодо нього розслідував незаконно і підлягає відводу на підставі п. 2 ст. 60 КПК України, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ці доводи спростовуються тим, що слідчим при виконанні слідчих дій на досудового слідства по справі особисто не проводились експертизи, зокрема почеркознавча та інші, а навпаки цим слідчим тільки виносилось постанови про призначення таких експертиз(а.с. 35, 38, 40, 50, 60, 101, 106, т.1), як це передбачено кримінально-процесуальним законом, тобто слідчим не були порушені вимоги п.2 ст. 60 КПК України, а тому підстави про відвід слідчого відсутні.
Крім того, колегія суддів вважає надуманими доводи засудженого ОСОБА_2 в апеляції і в доповненнях до неї, які також не підлягають задоволенню, про те, що суддя Андріянов О.В. не мав право розглядати справу щодо нього і на підставі ст. 54 КПК України підлягає відводу, який за його заявою судом не розглянуто, так як суддя розглядав його скаргу на постанову прокурора про відмову в порушені кримінальної справи щодо слідчого ОСОБА_12.
Згідно п. 2 -1 ст. 54 КПК України суддя не може брати участь у розгляді справи, якщо він під час досудового розслідування кримінальної справи розглядав скарги на постанови про відмову в порушені кримінальної справи.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суддя Андріянов О.В. дійсно розглядав скаргу ОСОБА_2і постановою від 31. 01. 2006 року відмовив в задоволенні його скарги на постанову прокурора від 17.01. 2006 року, якою відмовлено по заяві ОСОБА_2. у порушені кримінальної справи щодо слідчого ОСОБА_12., але вказана скарга ОСОБА_2 була суддею розглянута з винесенням по ній постанови не під час досудового розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. . 289 КК України, а навпаки під час коли ця кримінальна справа була у проваджені і розгляду в суді, тобто суддею не були порушені вимоги п.2-1 ст. 54 КІЖ України, а тому під час розгляду справи у ОСОБА_2 були відсутні підстави про відвід судді. При цьому колегія суддів також враховує і ту обставину, що письмова заява ОСОБА_2 про відвід судді Андріянова О.В. надійшла в суд не під час розгляду кримінальної справи, як він вказує в апеляціях, а навпаки після проголошення вироку від 20.04. 2006 року щодо нього і не підлягала розгляду, як це вбачається з довідки Світловодського міськрайонного суду від 08.04. 2008 року та з ксерокопій аркушів з 61 по 66 книги реєстрації вхідної кореспонденції цього суду, а також в ході судового розгляду справи, як вбачається з протоколу судового засідання, ОСОБА_2 не заявляв взагалі клопотання відвід судді, як це передбачено вимогами ст. ст. 56, 263 КІЖ України.
Крім того, колегія суддів вважає також без підставними і надуманими доводи засудженого ОСОБА_2 в апеляції і в доповненнях до неї про те, що суд не надав йому права виступити з останнім словом і не ознайомив його повністю з аудіо записом фіксації судового засідання, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ці доводи не підтверджені і спростовуються тим, що згідно протоколу судового засіданні (а.с. 188, т.2) суд надавав йому право звернутись з останім словом, що суд не зміг його ознайомити у повному об'ємі з аудіо записом фіксації судового засідання з поважних причин через неможливість прослуховування цих записів, про що підтверджується актом від 03.07. 2006 року (а.с. 238, т.2), складений працівниками суду, та технічним актом спеціаліста( а.с. 17, 18, 46, т.2).
Таким чином, доводи засудженого в апеляції і в доповненнях до неї про скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування в цій частині задоволеню не підлягають.
При призначенні покарання засудженому ОСОБА_2. суд 1-ї інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України в достатній мірі врахував характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпечність скоєного ним злочину, насамперед те, що він неодноразово судимий, вчинив новий тяжкий злочин у період іспитового строку і своєю поведінкою не бажає стати на шлях виправлення, а також врахував дані про його особу та обставини, які пом'якшують і обтяжують йому покарання, тобто колегія суддів вважає, що суд з врахуванням вимог ст. ст. 65, 71 КК України обґрунтовано прийшов до висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк, яка не є занадто суворою, а тому апеляція засудженого, як не обгрутована, про скасування вироку в частині, що суд не врахував пом'якшуючі обставини і вимоги ст. ст. 66, 69 КК України та не зарахував йому в строк відбуття покарання строк тримання під вартою по справі за останнім на нього вироком від 25. 10. 2004 року, що не передбачено ст. ст. 71, 72 КК України, також задоволеню не підлягає.
Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції про задоволення частково потерпілому ОСОБА_3. цивільного позова і стягнення з
засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого за його позовом матеріальної шкоди в сумі 5892 грн. 85 коп., оскільки висновок суду відповідає вимогам ст. 1166 і ст. 1177 Цивільного Кодексу України та грунтується на досліджених доказах по справі.
Керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2006 року залишити без задоволення.
Вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2006 року стосовно ОСОБА_2залишити без зміни