УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 р.Справа № 265/4355/14-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 03.10.2014р. по справі № 265/4355/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

08.07.14р. позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу з 01.01.2014 року підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Зобов'язати відповідача провести з 01.01.2014 року нарахування та виплату підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За результатами розгляду справи постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 03.10.2014 року задоволено частково позов. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Зобов'язано відповідача здійснити нарахування доплати до пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.14 року по 02.08.14 року з урахуванням фактично отриманих позивачем виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус "дитина війни", що підтверджується посвідченням, копія якого долучена до матеріалів справи.

Не погодившись з розміром отриманого підвищення до пенсії, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

На підставі Закону України від 31 липня 2014 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набув чинності 03 серпня 2014 року, "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" були доповнені п. 6-7, за яким було установлено, що у 2014 році норми і положення ст. ст. 5, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином, Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 03 серпня 2014 року надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір доплати до пенсії, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2014 рік.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 03.10.2014р. по справі № 265/4355/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П’янова Я.В.

Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.