Провадження № 22ц/790/8334/14 Головуючий 1-ї інст. - Покальчук Ю.М.
Справа № 2/631/206/14 Суддя доповідач - Бровченко І.О.
Категорія: земельні
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Бровченко І.О.,
суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,
при секретарі - Афоніні К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Нововодолазької районної державної адміністрації, Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, третя особа: відділ Держземагентства у Нововодолазькому районі Харківської області, про визнання права власності на земельну частку пай, -
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2014 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, який неодноразово уточнював під час судового розгляду справи та остаточно просив визнати за ним право на земельну частку (пай) в розмірі 7, 47 в умовних кадастрових гектарах КСП - колгоспу «Росія» Нововодолазького району Харківської області. Проти позовних вимог до Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області відмовився та просив визнати єдиними належним відповідачем по справі Нововодолазьку районну державну адміністрацію.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач був членом КСП «Росія» на день видачі Державного акту на право колективної власності на землю та був включений до списків осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додається до державного акта. Під час виходу з підприємства позивач не отримав земельної ділянки в натурі. Про те, що право на земельну частку (пай) порушено, позивач дізнався, коли звернувся до районної державної адміністрації із заявою про передачу йому у приватну власність земельної частки (паю) в лютому 2013 року.
Нововодолазька районна державна адміністрація Харківської області після уточнених і остаточних позовних вимог ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про розгляд справи за відсутності їх представника та не заперечувала щодо задоволення позовних вимог позивача (а.с. 118).
Відділ Держземагентства у Нововодолазькому районі Харківської області звернувся з аналогічною заявою про розгляд справи за їх відсутності та вважали можливим задовольнити позовні вимоги при наявності підстав.
Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 жовтня 2014 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким визнати за ним право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Росія» розміром 7, 47 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), як за колишнім членом КСП «Росія». Обґрунтовуючи скаргу посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Нововодолазька районна державна адміністрація Харківської області надала до апеляційного суду Харківської області заяву про розгляд справи за відсутності їх представника та не заперечувала щодо задоволення апеляційних вимог позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1, яка наполягала на задоволені апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що за даними трудової книжки ОСОБА_1 з 20 грудня 1994 року по 12 листопада 1999 року працював на посаді бригадира будівельної бригади КСП «Росія».
Відповідно до довідки відділу Держкомзему у Нововодолазькому районі Харківської області від 08 лютого 2013 року за вих. № 06-14/74 та довідки Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області від 25 вересня 2013 року за вих. № 02-32/3317, ОСОБА_1 включений до списку громадян - членів КСП «Росія» під № 430. Цей список є додатком до державного акта серії ХР - 21-00-000446 про право колективної власності на землю, виданого КСП «Росія» 14 березня 1996 року. Згідно Книги реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай) реформованого КСП «Росія» (правонаступник СБК «Росія») сертифіката на право на земельну частку (пай) на ОСОБА_1 не зареєстровано.
Згідно довідки СБК «Росія» від 15 травня 2000 року за вих. № 17, КСП «Росія» реорганізовано в сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Росія» 20 квітня 2000 року за реєстраційним № 14671200000000134. ОСОБА_1 був членом КСП «Росія» на підставі протоколу № 7 від 20 грудня 1994 року.
14 березня КСП «Росія» видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ХР-21-00-000446, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 17. ОСОБА_1 включення до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, що є додатком № 1 до Державного акту.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів його членства у КСП «Росія», а лише надано відомості про те, що останній внесений у список громадян, який є додатком до державного акту на право колективної власності на землю зазначеного КСП.
Із такими висновками суду погодитися не можна з огляду на наступне.
За вимогами ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Вказані вимоги судом першої інстанції не дотримано.
Відповідно до п.1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай мають члени КСП, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали у ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Отже, для того, щоб набути право на земельну частку (пай), згідно з даним пунктом Указу, необхідна наявність таких обставин: 1) щоб особа була членом колективного сільськогосподарського підприємства; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.
Відповідно до п.24 Постанови пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами норм земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.
Таким чином, право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту передачі державного акта на право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого вона є.
Державний акт на право колективної власності на землю площею 4198,9 га для ведення сільськогосподарського виробництва видано КСП «Росія» 14 березня 1996 року.
Суд першої інстанції не врахував, що позивача було внесено до списку громадян, співвласників 4198,9 га землі, що було долучено до Державного акта на право колективної власності на землю від 14 березня 1996 року.
Посилання суду першої інстанції щодо відсутності у трудовій книжці ОСОБА_1 запису про прийняття у члени КСП «Росія» та виключення із нього є безпідставними, оскільки п. 2.19 Інструкції про порядок введення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, вноситься запис про роботу як члену колгоспу коли чинним законодавством передбачене зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників. Внесення даних про включення до трудової книжки відомостей щодо прийняття у члени КСП не передбачено.
Твердження представника Сосонівської сільської ради щодо пропуску позивачем строку позовної давності є помилковими, оскільки право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай). Це право є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.
Разом з тим, вимоги апеляційної скарги підлягаю задоволенню частково, оскільки під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 жовтня 2014 року підлягає скасуванню і по справі необхідно ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача (а.с. 117).
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 жовтня 2014 року скасувати, ухвалити нове.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право на земельну частку (пай) в розмірі 7,47 в умовних кадастрових гектарах Колективного сільськогосподарського підприємства «Росія» Нововодолазького району Харківської області.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді -