Справа №591/8303/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Клименко А. Я.

Номер провадження 22-ц/788/2227/14 Суддя-доповідач - Попруга С. В.

Категорія - 27

УХВАЛА

12 грудня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Ільченко О. Ю. , Рибалки В. Г.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 24 листопада 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ПАТ «ФІДОБАНК» звернулося до ОСОБА_3 з позовом, в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем.

21 листопада 2014 року ПАТ «ФІДОБАНК» звернулося до суду із заявою про забезпечення цього позову у виді накладення арешту у межах заборгованості за кредитним договором у розмірі 3137209 грн. 72 коп. на належні відповідачу житловий будинок по вул. Петропавлівській, 73/1 загальною площею 1623 кв. м та земельну ділянку за цією ж адресою шляхом заборони укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, а також ставить питання про передачу йому цього майна на відповідальне зберігання.

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 24 листопада 2014 року на задоволення цієї заяви постановлено:

накласти арешт у межах суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 3137209 грн. 72 коп. на житловий будинок по вул. Петропавлівській, 73/1 у м. Суми загальною площею 1623 кв. м. та земельну ділянку за цією ж адресою шляхом заборони укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження;

передати зазначене вище нерухоме майно на відповідальне зберігання ПАТ «ФІДОБАНК».

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права просить ухвалу скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні заяви.

Вказує, зокрема, на те, що передача спірного нерухомого майна на відповідальне зберігання позивача перешкоджатиме нормальній господарській діяльності відповідачки.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги, а представник ПАТ «ФІДОБАНК» Скуба О.С. заперечувала проти них, вважала рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та по суті правильно встановлено судом першої інстанції, що 26 червня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № 014/9354/18848, за яким Банк відкрив позичальниці невідновлювальну кредитну лінію у сумі 2500000 грн., строком до 25 червня 2018 року під 21 % річних, додатковими угодами № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 до якого було внесено відповідні зміни (а. с. 17-19, 23, 26-28, 29-33, 38, 43).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, позивач в цей же день уклав з відповідачкою договір іпотеки № 014/9354/4/18848, предметом якого є належні відповідачці на праві власності незавершений будівництвом житловий будинок по вул. Петропавлівській, 73/1 у м. Суми та розміщена під цим будинком земельна ділянка (а. с. 48-50).

Пунктами 4.1.5, 4.4 цього договору передбачено, що іпотекодавець зобов'язаний на період фактичної дії цього договору застрахувати за свій рахунок предмет іпотеки на повну його вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування на користь іпотекодержателя.

Іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема не передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, найм, користування, не передавати в наступну іпотеку тощо), не видавати довіреності на користування та розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це від іпотекодержателя.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за укладеним між сторонами кредитним договором за відповідачкою станом на 31 жовтня 2014 року утворилася заборгованість в сумі 3137209 грн. 72 коп., з яких: прострочена заборгованість по процентах - 690990 грн.; заборгованість по процентах за період з 15 по 31 жовтня 2014 року - 21171 грн. 86 коп.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за період з 16 липня 2013 року по 31 жовтня 2014 року - 125129 грн. 02 коп.; прострочена заборгованість по кредиту - 315057 грн. 40 коп. та 1984861 грн. 44 коп. - залишок строкової заборгованості по кредиту (а. с. 46).

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачкою умов договору іпотеки щодо страхування предмета іпотеки.

Крім того, всупереч передбаченого п. 4.4 договору іпотеки порядку ОСОБА_3 передала частину приміщень спірного житлового будинку в оренду третім особам. При цьому, незважаючи на те, що цей будинок згідно з декларації про готовність об'єкта до експлуатації (а. с. 51) значиться як житловий будинок, зазначені особи та сама його власниця використовують його для здійснення підприємницької діяльності. Вказані обставини визнаються відповідачкою в апеляційній скарзі.

За таких обставин та враховуючи значний розмір заборгованості відповідачки, суд обґрунтовано забезпечив позов.

Посилання ж ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що передання нерухомого майна, про яке йде мова у даній справі, на відповідальне зберігання позивачу перешкоджає нормальній господарській діяльності її та третіх осіб, є безпідставними, оскільки наявність посту цілодобової охорони в цьому приміщенні жодним чином не вплине на доступ до цього приміщення, користування ним та проведення законної господарської діяльності.

Та обставина, що нотаріусом накладена заборона на відчуження нерухомого майна не виключає забезпечення позову відповідно до норм ЦПК України.

Відповідачкою не надано доказів про те, що вартість вищезгаданого нерухомого майна значно перевищує суму боргу.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала з огляду на положення ст. ст. 151, 152 ЦПК України та роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» по суті є правильною і законною, тому її на підставі п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. 315 ЦПК, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 24 листопада 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді -