Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2961/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Циганаш І. А.

Доповідач Гайсюк О. В.

УХВАЛА

Іменем України

09.12.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Гайсюка О.В.

суддів - Фомічова С.Є., Голованя А.М.

при секретарі - Дімановій Н.І.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Таврика» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк Таврика» Лемеша Миколи Володимировича на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 березня 2013 року і

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Банк Таврика» про стягнення нарахованих але невиплачених відсотків за договором строкового банківського вкладу.

Позивач зазначив, що 04.01.2012 року між ним та ПАТ «Банк Таврика» був укладений договір банківського строкового вкладу «Пенсійний».

Відповідно до умов договору він вніс на відкритий йому вкладний (депозитний) строковий рахунок вклад у розмірі 51 000 грн.. Додатково 19.03.2012 року він вніс 2 000 000 грн., 17.04.2012 року ? 49000 грн. та 800 000 грн., 18.06.2012 року ? 90 000 грн., 20.06.2012 року ? 10 000 грн., а всього 3 000 000 грн.. За умовами договору він мав право на щомісячне отримання процентів, своєчасне отримання вкладу з процентами на першу вимогу. Він двічі звертався до голови правління (27.11.2012р. та 04.12.2012 р.) із заявою про виплату процентів. Станом на 31.01.2013 року заборгованість по нарахованим але невиплаченим процентам становить всього 184 924, 65грн..

Посилаючись на це, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 3184924, 65 грн. невиплаченого вкладу та процентів.

У березні 2013 року позивач збільшив розмір вимог, посилаючись на те, що розмір відсотків за вкладом збільшився станом на 28.02.2013 р. до 241308, 21 грн.. Позивач просив стягнути загальну суму невиплачених йому відсотків та вкладу у розмірі 3241308, 21 грн. (т.1 а.с.27-29) та доповнив позов вимогою про розірвання договору.

Ухвалою суду від 25.03.2013 року провадження у справі в частині вимог про розірвання договору закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову (т.1 а.с.47-48).

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.03.2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення та закриття провадження у справі з посиланням на необгрунтованість, незаконність рішення, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом нори матеріального та процесуального права.

Зокрема, на думку представника відповідача, суд не врахував норми закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і те, що позивач фактично отримує стягнення одного і того ж боргу різними способами ?? за рішенням суду, а також у спосіб встановлений спеціальним порядком, який застосовується при виведенні неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

У судовому засіданні апеляційного суду позивач з доводами апеляційної скарги не погодився.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк Таврика» у судове засідання не з'явилася, у письмовій заяві доводи апеляційної скарги підтримує, просить розглядати справу за відсутності представника Банку.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 04.01.2012 року між ПАТ «Банк Таврика» та ОСОБА_3 був укладений договір строкового банківського вкладу «Пенсійний» за яким банк прийняв на відкритий позивачу вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у тимчасове користування до 05.07.2013 року у загальній сумі 3000 000 гривень (т.1 а.с.6; 11-13).

Відповідно до пунктів 2.1.?2.5. Договору, Банк зобов'язаний щомісячно нараховувати проценти на суму вкладу та щомісячно виплачувати ці нараховані проценти позивачу через касу Банку або шляхом переказу за заявою позивача на його картковий або поточний рахунки.

Оскільки з листопада 2012 року Банк перестав виплачувати позивачу нараховані проценти, то позивач двічі 27.11.2012 року та 04.12.2012 року звертався до Банку з письмовими вимогами повідомити його про причини невиплати відсотків і тим самим виконати вимоги п. 3.1.6 Договору (т.1 а.с.15,16).

Лише 11.01.2013 року Уповноважена особа Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію В.А.Соловйова повідомила, що 20.12.2012 року на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.12.2012 р. № 548 Банк Таврика віднесено до категорії неплатоспроможних та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20 грудня 2012 року прийняте Рішення № 33 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію, яку запроваджено на три місяці з 21.12.2012 р. по 20.03.2013 року. Протягом дії тимчасової адміністрації можливо отримати кошти у розмірі вкладу, включаючи відсотки, але не більше 200 000 гривень.

Виплати зазначених вкладів, включаючи відсотки, здійснюються виключно за договорами, строк яких закінчився та за договорами банківського рахунку (т.1 а.с.14).

Відповідно до виписки з особового рахунку вбачається, що розмір нарахованих Банком відсотків по вкладу позивача станом на 28.02.2012 року складає 241308, 21 грн. (т.1 а.с.32-34).

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення суми вкладу та процентів на загальну суму 3241308, 20 грн., суд правильно виходив з того, що вклад є власністю ОСОБА_3, якою він вправі розпоряджатися на свій розсуд (ст.ст. 319, 321, 1066 Цивільного Кодексу).

При цьому суд правильно виходив з того, що Банк порушив зобов'язання щодо щомісячної виплати процентів, та своєчасного повідомлення про причини невиконання цього зобов'язання, а тому позивач мав право вимагати дострокового повернення вкладу та процентів (ст.ст. 611, 625, ч.6 ст.1061 ЦК), а тому розмір процентів не підлягав перерахуванню за ставкою 0,1 %, як просив відповідач у своїх запереченнях (т.1 а.с. 38-39) ? п.2.7. Договору.

Доводи апелянта про те, що у судовому порядку не могли бути задоволені вимоги позивача, а виплата вкладу та відсотків повинна здійснюватися лише у порядку передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є хибними.

Дійсно, процедура повернення вкладу у разі ліквідації банку встановлена спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за положенням якого з дня призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, припиняються всі повноваження органів управління банку та наступають наслідки, встановлені ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує перелік вимог кредиторів, після чого задоволення цих вимог здійснюється в порядку черговості, встановленої ст.52 вказаного Закону.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно з ч.1 ст. 26 зазначеного Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття того рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200тис. грн..

Таким чином, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на виключному застосуванні якого наполягає відповідач, регулюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а отже, дана обставина, ніяким чином не перешкоджає вкладнику звернутися до суду за захистом порушеного права та вимагати стягнення сум, які йому не повернуті за системою гарантування, виходячи із наведених нижче норм ЦК України та умов договорів банківського вкладу.

Так, відповідно до ст.41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч.1 ст. 1061 ЦК України Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Крім того, хоча згідно п.1 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку не здійснюється, пунктом 1 ч.1 ст. 36 цього ж Закону визначено, що дане обмеження не поширюється на зобов'язання щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Пунктом 6 ст. 36 цього ж Закону встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань банку, передбачених пунктом 1 частини 6 цієї статті, Фонд має право надати банку цільову позику. Виплати за такими зобов'язаннями за рахунок цільової позики Фонду мають розпочатися не пізніше першого місяця з дати запровадження у неплатоспроможному банку тимчасової адміністрації.

Оскільки, такі виплати, у встановлений Законом строк, за визначеною Законом процедурою, проведені не були, суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача заборгованості по депозиту.

Наведене свідчить про те, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстави для скасування чи зміни рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ «Банк Таврика» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк Таврика» Лемеша Миколи Володимировича відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: