Справа №487/8284/14-ц 08.12.2014 08.12.2014 08.12.2014

Провадження №22-ц/784/3246/14 Головуючий у І інстанції Павлова Ж.П.

Доповідач в апеляційної інстанції Лисенко П.П.

У Х В А Л А

іменем України

08 грудня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Серебрякової Т.В. та Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Орельською Н.М.

з участю:

боржника - ОСОБА_2,

представника Заводського ВДВС - Волкомор Г.В.,

стягувача ОСОБА_4,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 вересня 2014 року, постановлену у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на постанови старших державних виконавців Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Олексенко І.В. та Кудіної Н.А., скасування цих ухвал та скасування накладеного на майно арешту, -

у с т а н о в и л а :

19 серпня 2014 року ОСОБА_2 подав зазначену скаргу, яку обґрунтовував наступним.

26 травня 2014 року Заводський районний суд м. Миколаєва ухвалив заочне рішення по справі № 2/487/1667/14 за позовом ОСОБА_4 до нього про стягнення 141 178 гривень 02 копійки, що є сумою вчасно неповернутої грошових коштів за договорами позики, відсотків за користування ними та 3% річних за прострочку виконання грошових зобов'язань і, крім того, 1 412 гривень 53 копійки судового збору.

За ним, 13 червня 2014 року Заводським районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист за № 2/487/1667/14, на підставі якого 25 червня 2014 року старшим державним виконавцем Заводського ВДВС ММУЮ Олексенко І.В. було відкрито виконавче провадження.

В процесі примусового виконання названого виконавчого провадження, 22 липня 2014 року старшим державним виконавцем Заводського ВДВС ММУЮ Кудіною Н.А. було винесено постанову про накладення арешту на його майно та, з метою його забезпечення, оголошено заборону на його відчуження.

На підставі цієї постанови був проведений опис і арешт належного боржнику на праві власності автомобілю «DAEWOO LANOS», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, про що складено відповідний акт.

Вважаючи, що обидві постанови ухвалено з порушенням чинного виконавчого провадження, заявник просив їх скасувати.

Першу, з підстав того, що виконавчий документ виповнений з помилками у цивільному імені позивача, а це, як на думку заявника, не давало виконавчій службі права на відкриття за ним виконавчого провадження. Зокрема, позивача у заочному рішенні по-батькові зазначено як «Валерійович», в той час як у виконавчому листі він значиться як «Вікторович».

Другу ж, з підстав її постановлення по заочному судовому рішенню, яке на той час не набрало законної сили, оскільки спочатку переглядалося районним судом в спеціальному, передбаченому для заочних рішень, порядку, а потім, було оскаржено в апеляційному порядку.

Більш того, автомобіль «DAEWOO LANOS», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, на який було накладено арешт є заставним і, одночасно предметом спору по іншій цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до нього про стягнення заборгованості по кредиту. До його вирішення і без з'ясування думки заставодержателя, яким є ПАТ КБ «Надра» щодо можливості звернення на нього стягнення, накладення арешту на нього за виконавчим листом № 2/487/1667/14 від 13 червня 2014 року є незаконним ще й із цих підстав.

Посилаючись на викладені обставин, ОСОБА_2 просив скаргу задовольнити.

Представник виконавчої служби скаргу не визнав, вважає, що державні виконавці діяли в межах наданих їм повноважень і у відповідності до вимог закону, а тому підстав для задоволення скарги немає. Що ж до накладення арешту на заставний автомобіль, то його було проведено після отримання від ПАТ КБ «Надра» згоди на звернення стягнення на заставне майно.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 вересня 2014 року скаргу задоволено частково.

Визнано незаконними дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції у Миколаївській області Олексенко І.В. стосовно винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.06.2014 року ВП №43792532 та зобов'язано її скасувати.

Визнано незаконними дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції у Миколаївській області Кудіної Н.А. в частині винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43792532 від 22.07.2014 року та зобов'язано її скасувати.

Стягнуто із Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції у Миколаївській області на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Заводський ВДВС ММУЮ подав на цю ухвалу апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні скарги.

Цю скаргу обґрунтовував невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи та ігноруванням чинного виконавчого законодавства.

Апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу суду 1 інстанції скасувати, оскільки вона постановлена в порушення вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, і постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволені його скарги на дії державних виконавців Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції за її безпідставністю.

Так, задовольняючи скаргу ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що при ухвалені постанов про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на майно, старші державні виконавця діяли усупереч виконавчому законодавству, а тому їх дії слід визнати неправомірними, а ухвалені документи скасувати. Так, вони проводили виконавчі дії за судовим рішенням, що не набрало законної сили, та з порушенням процедури їх проведення.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області не погоджується з таким, вважає висновки суду щодо вказаних обставин та результату вирішення скарги помилковими, необґрунтованими й незаконними.

Так, згідно із статтями 1 - 4, 24, 25, 50, 52 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі Закон) виконавче провадження є завершальною стадію судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) і являє собою сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у названому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених згаданим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до нього, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень на підставі виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, і виконавчих листів, що видаються судами, здійснює державна виконавча служба системи органів Міністерства юстиції України.

За заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання.

Для цього він у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження.

Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному названим законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалюючи оскаржені постанови, обидва старші державні виконавці у повній мірі дотрималися виписаного і вчинили виконавчі дії на підставах, у спосіб та в межах своїх повноважень, а тому у місцевого суду не було законного підґрунтя для їх скасування.

Так, заочне рішення Заводським районним судом м. Миколаєва, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто грошову суму, ухвалено 26 травня 2014 року. 29 травня того ж року, заочне рішення направлено боржникові. За спливом строку на оскарження заочного рішення стягувач отримав виконавчий лист (т. 1 а.с. - 43,44,45).

25 червня 2014 року старшим державним виконавцем Заводського ВДВС ММУЮ Олексенко І.В. було відкрито виконавче провадження (т. 3 а.с. - 11).

04 липня 2014 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2014 року у її задоволені було відмовлено ( т.1 а.с. - 49-50, 56), у зв'язку з чим заочне рішення знову вважалося чинним.

Дізнавшись про названі обставини, 08 липня 2014 року старший державний виконавець Заводського ВДВС ММУЮ Кудінова Н.А. спочатку, - 09 липня 2014 року, винесла постанову про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання рішення, а після розгляду судом заяви про відмову у скасуванні заочного рішення, 22 липня 2014 року - про накладення арешту на майно боржника та, з метою його забезпечення, оголосила заборону на його відчуження (т. 3 а.с. - 13, 20).

У зв'язку з наведеним, у суду не було підстав для визнання оскаржених постанов незаконними і скасування як їх самих, та і їх наслідків.

Крім цього, не могли тягнути таких наслідків і наявність у виконавчому документі помилки у по-батькові стягувача, оскільки законом встановлено інший порядок та правила усунення такого недоліку. Не тягне таких наслідків і подача апеляційної скарги, оскільки, відповідно до статті ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», за нею слідує інше. У разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню), виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав. Будь якого впливу на законність вже проведених виконавчих дій названа обставина не має.

Відповідно до вхідного номеру апеляційної скарги на заочне рішення, вона надійшла до суду 07 серпня 2014 року, тобто після вчинення оскаржених нотаріальних дій, а тому вважати такі дії неправомірними було б помилкою

Оскільки районний суд був іншої думки і визнав дії старших державних нотаріусів неправомірними та зобов'язав їх скасувати ухвалені ними постанови та накладений на майно арешт, то допущену помилку слід виправити ухвалою апеляційного суду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_2 слід стягнути на користь старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Кудіної Н.А. 121 гривню 80 копійок на відшкодування судового збору у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 вересня 2014 року, постановлену у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на постанови старших державних виконавців Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Олексенко І.В. та Кудіної Н.А., на предмет їх скасування та скасування накладеного за ними арешту на майно - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_2 :

· у визнанні незаконними дій старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Олексенко І.В. стосовно винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.06.2014 року ВП 43792532 та скасування її;

· у визнанні незаконними дій старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Кудіної Н.А. в частині винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2014 року ВП 43792532, її скасування та скасування арешту, накладеному відповідно до названої постанови.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Кудіної Н.А. 121 гривню 80 копійок на відшкодування судового збору у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: