Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:головуючого судді: - Ковальчук Н.М.,

суддів - Григоренка М.П., Рожина Ю.М.,

секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,

з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення Острозького районного суду від 10 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Ільтур» та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору на туристичне обслуговування,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Острозького районного суду від 10 вересня 2014 року частково задоволено позов ОСОБА_4 Стягнуто з ТзОВ «Туроператор Ільтур» та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_4 12100 грн. в рахунок відшкодування збитків та 2000 грн. моральної шкоди, завданих внаслідок невиконання договору на туристичне обслуговування, укладеного 06 лютого 2014 року.

Вважаючи рішення суду таким, що ухвалене із порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи, ФОП ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує, що вона не вступала у жодні договірні відносини з позивачем, і пояснює, що укладаючи договір на туристичне обслуговування від 06.02.2014р. і будучи суб'єктом господарювання на підставі агентського договору від 06.06.2011р. № 060912-01 діяла від імені туроператора ТОВ «Туроператор Ільтур». Доводить, що місцевий суд припустився помилки при визначенні суб'єктного складу правовідносин, які виникають на підставі договору на туристичне обслуговування, оскільки останній укладається між туристом та туроператором (ОСОБА_4 та ТОВ «Туроператор Ільтур») та не породжує ніяких прав і обов'язків для третіх осіб (в даному випадку - для ФОП ОСОБА_2.). Стверджує, що вона не несе відповідальності за дії ТОВ «Туроператор Ільтур», яке не виконало взятих на себе зобов'язань. Зазначає, що отримані нею кошти від позивачки були перераховані на ім'я ТОВ «Туроператор Ільтур», що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Заперечує стягнення моральної шкоди та її розмір. Покликаючись на те, що нею не приймалось жодних рішень щодо скасування туристичної поїздки позивачки та ненадання туристичних послуг, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

_________________________________________________________________________________________________________

Справа №567/887/14-ц Головуючий у 1 інстанції - Поліщук Т.М.

Провадження № 22-ц 787/2312/2014 Доповідач - Ковальчук Н.М.

Судом встановлено, що 06 лютого 2014 року між ОСОБА_4 та ТА «Ернан Кортес» в особі директора - ОСОБА_2, яка діяла від імені ТзОВ «Туроператор Ільтур» на підставі агентського договору № 060912-01 від 06.06.2011 року, було укладено договір про туристичне обслуговування, у відповідності до якого турагент зобов'язався за встановлену в договорі плату замовити туристу комплекс послуг, який визначений в заявці туриста на бронювання туристичних послуг, а саме: харчування: сніданки + вечері, вид транспорту, страхування, трансфер та додаткові послуги в період з 25.06.2014 р. по 05.07.2014 р. по маршруту Рівне-Болгарія-Рівне.

На виконання умов договору, передбачених п. п. 2.2.2., 3.1, 3.2., позивачкою було сплачено повну вартість туристичних послуг, які мали бути надані для неї згідно умов договору. Даний факт позивачка підтвердила надавши суду до матеріалів справи квитанцію до прибуткового касового ордера від 06 лютого 2014 року на суму 2000 грн., квитанцію до прибуткового касового ордера від 25 лютого 2014 року на суму 5575 грн. та квитанцію до прибуткового касового ордера від 20 травня 2014 року на суму 4525 грн.. Загальна сума, сплачена позивачкою ФОП ОСОБА_2 становить 12 100 грн..

27 червня 2014 року позивачка звернулась до директора ТА «Ернан Кортес» ОСОБА_2 з письмовою претензією про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок порушення договору про туристичне обслуговування. 07 липня 2014 року отримала письмову відповідь з відмовою компенсувати збитки, з тих мотивів, що укладаючи договір на туристичне обслуговування від 06 лютого 2014 року ТА «Ернан Кортес» діяла від імені та інтересах ТОВ «Туроператор Ільтур» на підставі агентського договору № 060912-01 від 06.06.2011 року і саме воно зобов'язане надати туристичні послуги.

Спірні відносини між сторонами виникли у зв'язку із скасуванням туроператором туру, обраного та оплаченого позивачкою, та відмовою добровільно повернути їй витрачені кошти. В серпні 2014 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до туроператора ТзОВ «Туроператор Ільтур» та турагента «Ернан Кортес» стягнути 12100 грн на відшкодування збитків та 5000 моральної шкоди.

28 серпня 2014 року за заявою позивача суд ухвалив замінити первісного відповідача турагента «Ернан Кортес» на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2.

Покладаючи солідарну відповідальність про відшкодування шкоди на туроператора ТзОВ «Туроператор Ільтур» та ОСОБА_2, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що шкода позивачці завдана протиправними діями відповідачів, які не виконали умов договору про надання туристичних послуг.

З таким рішенням суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується частково.

Згідно з ст. 20 Закону України "Про туризм" за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання. Якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів.

Частиною першою статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст.30,33 Закону України "Про туризм" порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг. Суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.

Агентські відносини регулюються главою 31 Господарського кодексу України, відповідно до частин 1.2 ст. 297 якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Пунктом 5.1 ст. 5 Агентського договору, укладеного 6 червня 2011 року між ТзОВ "Туроператор Ільтур" та ТА "Ернар Кортес", передбачено, що туроператор несе відповідальність за надання повного та якісного обслуговування туристів, згідно раніше обговорених туристичних послуг і категорії обслуговування на рівні стандартів, встановлених у країні перебування.

Пункт 5.2 цієї статті договору передбачає, що турагент несе відповідальність перед туроператором та туристом і третіми особами за нанесену ним моральну та матеріальну шкоду, що виникла через невиконання або неналежне виконання ним умов даного договору.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не врахував вимоги закону та обставини справи, якими встановлено, що укладений договір про надання туристичних послуг фактично не виконаний з вини туроператора, і помилково поклав зобов'язання по відшкодуванню шкоди на ОСОБА_2

При цьому, суд не врахував також вимог цивільного процесуального законодавства і допустив порушення ст.10,11 ЦПК України, оскільки відповідальність за шкоду поклав на ОСОБА_2, як на фізичну особу, а фактично первісного відповідача по справі турагента «Ернан Кортес» замінив на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2

Відповідно до п.5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачка зазнала душевні страждання у зв»язку з протиправною поведінкою туроператора щодо неї, а тому, у відповідності до п.2 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України, п.5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" підлягає відшкодуванню моральна шкода в сумі 2000 грн.

З огляду на зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що саме з вини ТзОВ "Туроператор Ільтур" умови договору про надання туристичних послуг не виконані і товариство обов»язане відшкодувати ОСОБА_4 завдану матеріальну та моральну шкоду, а позовні вимоги до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки остання діяла як представник ТзОВ "Туроператор Ільтур" на підставі агентського договору.

Згідно ч. 7 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Враховуючи вимоги ст.88 ЦПК України, на ТзОВ "Туроператор Ільтур" слід покласти зобов»язання по сплаті судового сбору та відшкодування судових витрат.

Оскільки, судом першої інстанції були не вірно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які не підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, рішення підлягає скасуванню, як ухвалене без додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Острозького районного суду від 10 вересня 2014 року скасувати.

Позов ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Ільтур» задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Ільтур» на користь ОСОБА_4 12100(дванадцять тисяч сто) гривень в рахунок відшкодування збитків та 2000(дві тисячі) гривень моральної шкоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Ільтур» на користь держави 487(чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Ільтур» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 121(сто двадцять одну) гривню 80 копійок судових витрат.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.

Судді : підпис Григоренко М.П.

підпис Рожин Ю.М.

Згідно:суддя-доповідач Ковальчук Н.М.