ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року Справа № 5024/1989/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Панової І.Ю.

суддів:Запорощенка М.Д.- доповідач

Погребняка В.Я.

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014р.

на ухвалуГосподарського суду Херсонської області від 16.07.2014р.

у справі№5024/1989/2011 господарського суду Херсонської області

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_5

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився

від кредиторів:Алєкпєрова Я.А., за довіреністю ( ПАТ "ФІДОБАНК")

від арбітражних керуючих:Коваленко І.О. Миловський С.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від16.07.2014р. скаргу колишнього ліквідатора арбітражного керуючого Коваленко І.О. на бездіяльність ліквідатора Кириліна М.В. задоволено та усунуто арбітражного керуючого Кириліна М.В. від виконання ним обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_5 у справі № 5024/1989/2011. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного Миловського Сергія Володимировича якого зобов'язано здійснити повноваження ліквідатора згідно ст.ст. 22 - 34, 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діяла до 19.01.2013 року) та надати до суду звіт про здійснення повноважень (завершення ліквідаційної процедури) . Також ліквідатора Миловського С.В. зобов'язано виконати вимоги пункту 1 ухвали господарського суду Херсонської області від 05.06.2014 року щодо приведення використання (розподілу) коштів від продажу майна банкрута у відповідність до ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-ХП.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.07.2014р. по справі № 5024/1989/2011 - без змін.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Херсонської області від 16.07.2014р. та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014р., Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги колишнього ліквідатора арбітражного керуючого Кириліна М.В.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що оскільки процедура продажу майна в справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 здійснювалась після 19.01.2013р., суди першої та апеляційної інстанцій взагалі не мали підстав застосовувати норми Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013р. в частині продажу майна, до якої входить сплата покупцем коштів за придбане майно. При цьому, скаржник посилається на те, що реалізовано було майно громадянки ОСОБА_5, яким забезпечено зобов'язання громадянки ОСОБА_5, не пов'язане із здійсненням нею підприємницької діяльності. Також, на думку скаржника, арбітражним керуючим Коваленко не надано суду доказів невиконання або неналежного виконання ліквідатором ФОП ОСОБА_5 арбітражним керуючим Кириліним М.В. своїх обов'язків.

Арбітражний керуючий Миловський С.В. у відзиві на касаційну скаргу та особисто в судовому засіданні проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014р. та ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.07.2014р. у справі №5024/1989/2011 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.10.2011р. за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.

Постановою господарського суду від 29 листопада 2011р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Коваленка І.О.

Строк ліквідаційної процедури по справі неодноразово продовжувався.

15.01.2013р. ліквідатор-арбітражний керуючий Коваленко І.О. звернувся до господарського суду з заявою про припинення повноважень ліквідатора достроково. Також в зазначеній заяві, Коваленко І.О. просив при розподілі коштів від продажу майна банкрута врахувати відшкодування витрат арбітражному керуючому Коваленку І.О. у розмірі 2920,00 грн., а також оплату послуг за час виконання ним повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_5 у сумі 28 362,00 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 15.01.2013р. достроково припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Коваленка І.В. та призначено за клопотанням представника ПуАТ "ФІДОБАНК" ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича .

18.04.2014р. до суду надійшло клопотання колишнього ліквідатора арбітражного керуючого Коваленка І.О. про оплату його послуг та відшкодування витрат за час здійснення повноважень у справі № 5024/1989/2011 у сумі 28 362,00 грн., а також його витрати на ліквідаційну процедуру у розмірі 2920,00 грн.

24.04.2014р. арбітражний керуючий Коваленко І,В. звернувся до господарського суду з скаргою на дії ліквідатора Кириліна М.В. в якій просив суд зобов'язати останнього привести свої дії щодо використання (розподілу) коштів від продажу майна банкрута у відповідність вимог чинного законодавства та заборонити Кириліну М.В. розпоряджатися отриманими від продажу майна боржника грошовими коштами до розгляду судом клопотання про затвердження оплати послуг Коваленко І.О. та даної скарги.

Ухвалою господарського суду від 26.05.2014р. клопотання колишнього ліквідатора арбітражного керуючого Коваленка І.О. задоволено, затверджено звіт про оплату послуг арбітражного керуючого Коваленка І.О. у сумі 28 362,00 грн. за період з грудня 2011р. по грудень 2012 р. (згідно розрахунку) та витрат в сумі 2920 грн.

Цією ж ухвалою суд призначив судове засідання для розгляду звіту ліквідатора Кириліна М.В. та скарги арбітражного керуючого Коваленка І.О. на дії ліквідатора Кириліна М.В., зобов'язав ліквідатора ФОП ОСОБА_5 арбітражного керуючого Кириліна М.В. надати до суду всі наявні документи про здійснення повноважень.

Ліквідатором Кириліним М.В. до суду, з метою затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, подано звіт про здійснення повноважень ліквідатора, реалізацію майна ліквідаційної маси, розподіл грошових коштів з клопотанням припинити підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_5

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 05.06.2014р. задоволено скаргу арбітражного керуючого Коваленко І.О. на дії ліквідатора Кириліна М.В. та зобов'язано ліквідатора Кириліна М.В. привести свої дії щодо використання (розподілу) коштів від продажу майна банкрута у відповідність до ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-XII.

11.07.2014р. арбітражний керуючий Коваленко І.О. звернувся до господарського суду зі скаргою на бездіяльність ліквідатора Кириліна М.В. в якій просить усунути останнього від виконання ним обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_5 посилаючись на його бездіяльність, що призвело до порушення вимог чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 16.07.2014р. скаргу колишнього ліквідатора арбітражного керуючого Коваленко І.О. на бездіяльність ліквідатора Кириліна М.В. задоволено та усунуто арбітражного керуючого Кириліна М.В. від виконання ним обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_5 у справі № 5024/1989/2011.Призначено ліквідатором банкрута арбітражного Миловського Сергія Володимировича якого зобов'язано здійснити повноваження ліквідатора згідно ст.ст. 22 - 34, 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діяла до 19.01.2013 року) та надати до суду звіт про здійснення повноважень (завершення ліквідаційної процедури) . Також ліквідатора Миловського С.В. зобов'язано виконати вимоги пункту 1 ухвали господарського суду Херсонської області від 05.06.2014 року щодо приведення використання (розподілу) коштів від продажу майна банкрута у відповідність до ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-ХП.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.07.2014р. по справі № 5024/1989/2011 - без змін.

Приймаючи оскаржені в даному випадку судові акти, суди попередніх інстанцій виходили з того, що арбітражний керуючий Кирилін М.В. станом на 16.07.2014 року не надав до суду клопотання про розподіл коштів від продажу майна банкрута, не виконав вимоги господарського суду Херсонської області викладені в ухвалі від 05.06.2014 року у даній справі, щодо зобов'язання його привести свої дії щодо використання (розподілу) коштів від продажу майна банкрута у відповідність до ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. №2343-ХІІ.

Колегія суддів, з урахуванням вищенаведеного, обставин та матеріалів справи, вважає висновки судів передчасними з оглядом на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Враховуючи прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 р. N 4212-VIВ та роз'яснення надані в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 ( зі змінами та доповненнями) даному випадку, що стосується розгляду скарги на дії ліквідатора та питання щодо його усунення, застосуванню підлягають норми Закону про банкрутство, що діяли до 19.01.2013р. Проте, порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство (оцінка майна, яке підлягає продажу; передання активів боржника, які залишаються не проданими на час закінчення ліквідаційної процедури тощо) повинні оцінюватися з врахуванням приписів Закону про банкрутство в редакції що діє з 19.01.2013р.

За приписами п. 5 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий зобов'язаний здійснити заходи щодо захисту майна боржника, аналізувати фінансову та господарську діяльність боржника та виконувати інші повноваження, передбачені цим законом.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор призначається у порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Обов'язки ліквідатора у ліквідаційній процедурі визначені статтями 25-31 Закону про банкрутство.

Згідно із ч. 9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності, боржника або визнання його банкрутом" невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Пункт 4 ст.25 Закону про банкрутство визначає, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Частиною 1 ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Отже, відповідно до приписів Закону підставою усунення ліквідатора від виконання ним своїх обов'язків повинно бути дослідження та доведення факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов'язків, визначених Законом.

Приймаючи оскаржені судові акти, суд першої інстанції, з висновками якого в подальшому погодився апеляційний суд, встановив, що арбітражний керуючий Кирилін М.В. вимоги ухвали господарського суду Херсонської області від 05.06.2014р. станом на 16.07.2014р. не виконав, клопотання про розподіл коштів від продажу майна банкрута суду не надав, порушення приписів абз.3 ч.7 ст.48 та абз.1 ч.1 ст.49 Закону про банкрутство ( в редакції що діяла до 19.01.2013р.) не виправив.

Проте, колегія вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки:

По-перше, як вбачається з матеріалів справи ухвалою від 26.06.2014р. господарський суд відклав розгляд справи та призначив судове засідання для розгляду звіту ліквідатора Кириліна М.В. на 16.07.2014р. Скарга колишнього ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Коваленка І.О. надійшла до суду 11.07.2014р. та її розгляд відбувся в судовому засіданні 16.07.2014р. Таким чином, слід зазначити, що розгляд означеної скарги був здійснений без належного повідомлення сторін (учасників) судового процесу про її наявність та виклику повноважних представників для розгляду цієї скарги. Викладене свідчить, що оскаржувана ухвала від 16.07.2014р. прийнята за відсутності осіб, права та обов'язки яких вона зачіпає, не повідомлених належним чином про час та місце засідання суду з приводу розгляду скарги на дії ліквідатора, що є порушенням норм 42, 43, 44, 47 ГПК України та підставою скасування означеного судового акту. Проте, на дане порушення норм процесуального закону, апеляційний суд уваги не звернув та не надав належної правової оцінки.

По-друге, висновок про бездіяльність арбітражного керуючого-ліквідатора Кириліна М.В. був зроблений судами на підставі доводів скаржника, арбітражного керуючого Коваленка І.О., без вивчення та дослідження фактичних дій ліквідатора, його звіту, без врахування думки кредиторів та боржника у справі з цього приводу. Крім того, встановивши невиконання арбітражним керуючим Кириліним М.В. приписів ухвали господарського суду від 05.06.2014р., суди не завернули уваги на те, що ухвалою не було встановлено часу протягом якого ліквідатором повинні бути усуненні встановлені судом порушення.

По-третє, новий ліквідатор у справі - арбітражний керуючий Миловський С.В. був призначений судом першої інстанції з порушенням порядку призначення ліквідатора у справи та прав кредиторів визначених нормами частин 8, 9 ст. 16 Закону про банкрутство ( в редакції до 19.01.2013р.): без врахування їх думки та надання можливості запропонувати іншу кандидатуру ліквідатора.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Колегія суддів також зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

До того ж, слід вказати, що відповідно до припису частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України доводи, викладені в апеляційній скарзі, не є обов'язковими для господарського суду апеляційної інстанції. Останній перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Зважаючи на викладене, ухвала господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з приписами п. 3 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна інстанція має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Херсонської області від 16.07.2014р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.14р. прийняті з порушенням норм процесуального права та підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи, суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та заперечення сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.07.2014р. та Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014р. у справі №5024/1989/2011 - скасувати.

Справу №5024/1989/2011 передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий суддя:І.Ю. Панова

Судді: М.Д. Запорощенко

В.Я. Погребняк