ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 5021/1506/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д. - доповідач

суддів:Білошкап О.В.,

Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" в особі ліквідатора Савочки А.А.

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р.

та ухвалугосподарського суду Сумської області від 15.09.2014р.

у справі№ 5021/1506/12 господарського суду Сумської області

за заявоюголови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд"

провизнання банкрутом, -

за участю представників сторін:

від кредиторів :ОСОБА_5, за довіреністю ( ОСОБА_6.);

від боржника:Савочка А.А., ліквідатор;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.09.2014 року у справі №5021/1506/12 (суддя Соп'яненко О.Ю.) заяву ОСОБА_6 від 24.09.2013 року про визнання кредиторських вимог в сумі 2357169,89 грн. задоволено. Визнано кредиторські вимоги громадянина ОСОБА_6 у сумі 2357169,89 грн. та включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р. апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумської ремонтно-будівельної дільниці "Рембуд" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.2014 року у справі №5021/1506/12 - без змін.

Не погодившись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" в особі ліквідатора Савочки А.А. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування ухвали місцевого господарського суду та постанови господарського суду апеляційної інстанції, з вимогою прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні кредиторських вимог громадянина ОСОБА_6 у сумі 2 357 169,89грн. та включенні їх до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство № 5021/1506/12.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 1, 14, 31, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.42, 35, 43 ГПК України.

Представник ОСОБА_6 у письмових запереченнях на касаційну скаргу та особисто в судовому засіданні вважає доводи та вимоги скаржника безпідставними, необґрунтованими, а рішення судів першої та апеляційної інстанції законними.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "СРБД "Рембуд" від 17.04.2012 припинено діяльність товариства шляхом ліквідації на підставі ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства", утворено ліквідаційну комісію з відповідними повноваженнями, головою якої призначено Савочку А.А.

Листом ТОВ "СРБД "Рембуд" від 01.10.2012 за №351 повідомлено ОСОБА_6, що заявлені ним кредиторські вимоги до ТОВ "СРБД "Рембуд" в сумі 2 357 169,89 грн згідно рішень господарського суду Сумської області від 25.08.2011 у справі №3/102-10 та від 07.06.2012 у справі № 5021/327/12 визнано в повному обсязі, включено до реєстру вимог кредиторів товариства та будуть погашатись в порядку черговості згідно ст.112 ЦК України, якщо не буде встановлено неплатоспроможність ТОВ "СРБД "Рембуд".

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.10.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "СРБД "Рембуд" на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Сумської області від 24.12.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Корнілова Є.О.

09.01.2013 в газеті "Голос України" №4 опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

17.01.2013 ліквідатором ТОВ "СРБД "Рембуд" Корніловом Є.О. повідомлено фізичну особу ОСОБА_6 про визнання його кредиторських вимог у розмірі 2 357 169,89 грн та внесено їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "СРБД "Рембуд".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 постанову господарського суду Сумської області від 24.12.2012 року скасовано в частині призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Корнілова Є.О. та призначено ліквідатором Савочку А.А. В іншій частині постанову залишено без змін.

12.06.2013 ліквідатором ТОВ "СРБД "Рембуд" Савочка А.А. повідомлено фізичну особу ОСОБА_6, що заявлені кредиторські вимоги до боржника, підтвердженні рішеннями господарських судів, не визнаються в повному обсязі та виключаються з реєстру вимог кредиторів ТОВ "СРБД "Рембуд" як внесенні до нього незаконно.

У вересні 2013 до господарського суду надійшла заява фізичної особи ОСОБА_6 про визнання кредиторських вимог в сумі 2 357 169,89 грн, посилаючись на те, що його вимоги носять грошовий характер та підтверджені рішеннями господарського суду.

Господарським судом першої інстанції ухвалою від 11.02.2014, зокрема, було задоволено заяву ОСОБА_6 про визнання кредиторських вимог в сумі 2 357 169,89 грн, визнано кредиторські вимоги громадянина ОСОБА_6 в сумі 2 357 169,89 грн та включено їх до шостої черги реєстру вимог кредиторів. Місцевий господарський суд виходив з того, що вказані кредиторські вимоги підтверджені рішеннями господарських судів, були враховані судом при порушенні провадження у даній справі про банкрутство та прийнятті постанови про визнання боржник банкрутом.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині визнання кредиторських вимог громадянина ОСОБА_6 в сумі 2 357 169,89 грн та включення їх до шостої черги реєстру вимог кредиторів, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що кредиторські вимоги ОСОБА_6 виникли із зобов'язань щодо виплати частки у статутному фонді ТОВ "СРБД "Рембуд" у зв'язку з виходом його зі складу учасників товариства, відтак не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "СРБД "Рембуд".

Постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2014р. у даній справі касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 та ухвалу господарського суду Сумської області від 11.02.2014 у справі № 5021/1506/12 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області в іншому складі суду.

За результатами нового розгляду, ухвалою господарського суду Сумської області від 15.09.2014 року у справі №5021/1506/12 (суддя Соп'яненко О.Ю.) заяву ОСОБА_6 від 24.09.2013 року про визнання кредиторських вимог в сумі 2357169,89 грн. задоволено. Визнано кредиторські вимоги громадянина ОСОБА_6 у сумі 2357169,89 грн. та включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р. апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумської ремонтно-будівельної дільниці "Рембуд" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.2014 року у справі №5021/1506/12 - без змін.

Приймаючи оскаржені судові акти, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на момент прийняття загальними зборами учасників ТОВ "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" рішення про припинення діяльності та на момент порушення провадження у справі про банкрутство він не був засновником (учасником) боржника і не мав корпоративних відносин з товариством. Зобов'язання, які виникли у боржника перед ОСОБА_6 мають характер безспірних, оскільки підтверджені судовими рішеннями, та можуть бути включені до складу грошових зобов'язань, тому що за своєю правовою природою не є зобов'язаннями перед особою в статусі учасника товариства (корпоративними відносинами). Також, суд апеляційної інстанції вказує на те, що оскільки ОСОБА_6 не є учасником (власником) ТОВ "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд", він позбавлений можливості отримати задоволення своїх вимог після ліквідації товариства за рахунок майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів в порядку ч. 7 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками та рішеннями судів попередніх інстанцій, вважає їх такими, що прийняті з порушенням норм Закону, який регулює спірні правовідносини з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 р. N 4212-VIВ та роз'яснення надані в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 ( зі змінами та доповненнями) даному випадку застосуванню підлягають норми Закону в редакції на момент визнання боржника банкрутом.

В порядку статті 51 Закону, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, по факту визнання її грошових вимог боржником та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу на момент порушення провадження у справі про банкрутство, або після прийняття постанови про визнання банкрутом у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Виникнення кредиторських вимог ОСОБА_6 до боржника обумовлено виходом його зі складу учасників товариства, це, також, підтверджується рішеннями господарського суду Сумської області від 25.08.2011р. у справі № 3/102-10 та від 07.06.2012р. у справі №5021/327/12.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержана товариством в даному році до моменту його виходу. Положення даної статті розповсюджуються і на випадки виключення учасника з товариства.

Відносини щодо виходу (виключення) учасника з товариства з обмеженою відповідальністю підпадають під визначення корпоративних відносин, під якими відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За приписами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Грошовим зобов'язанням, за визначенням цієї ж статті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму, відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються, зокрема, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року, з метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство роз'яснено, що, відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Тому вимоги, що випливають з корпоративних прав, зокрема отримання певної частки прибутку (дивідендів) та активів у разі ліквідації боржника (банкрута), не можуть задовольнятися в межах провадження у справі про банкрутство, а тому суди мають відхиляти такі вимоги кредиторів на підставі ст. 1 Закону.

Так, заявлені ОСОБА_6 грошові вимоги за своєю суттю є такими, що випливають з корпоративних прав та, незважаючи на те, що вони мають грошовий вираз, не є грошовими зобов'язаннями в розумінні Закону про банкрутство.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає , що при прийнятті оскаржених судових актів, судами попередніх інстанцій порушені норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що призвело до прийняття по суті неправильних рішень.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги, згідно ст. 111-9 ГПК України має право, зокрема: залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 110-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судовий збір за розгляд апеляційної та касаційної скарг відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на ОСОБА_6

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" в особі ліквідатора Савочки А.А. задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р. та ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.2014р. у справі № 5021/1506/12 скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_6 від 24.09.2013 року про визнання кредиторських вимог до боржника, товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" , в сумі 2357169,89 грн. та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Стягнути з ОСОБА_6 (АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 609,00грн., та касаційної скарги в сумі 852,60грн.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя:М.Д. Запорощенко

Судді: О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк