Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 2-а-4712/11/0101
21.01.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Омельченка В. А. ,
Кобаля М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим на постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Скісов Є.М.) від 17.02.2012 у справі № 2-а-4712/11/0101
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим (вул. В. Хромих, 12, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни"
ВСТАНОВИВ:
Постановою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2012 заяву про перегляд постанови Алуштинського міського суду від 11.11.2011 за нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання, зобов'язання нарахувати та сплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни - задоволено.
Постанову Алуштинського міського суду від 11.11.2011 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання, зобов'язання нарахувати та сплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зобов'язання нарахувати та сплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з 12.04.2011 до моменту розгляду справи, здійснення виплати соціальної допомоги, як дитині війни, довічно - задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України м. Алушти нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державну соціальну допомогу, що виплачується замість пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 12.04.2011 до 23.07.2011, з урахуванням виплаченого за вказаний період.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення.
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія розглядає справу в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2012 Управлінням Пенсійного фонду України у м. Алушта Автономної Республіки Крим подано до суду першої інстанції заяву про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви відповідач посилався на Рішення Конституційного Суду України по справі №1-11/2012 від 25.01.2012 №3-рп/2012, яким встановлено, що забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється, виходячи з фінансових можливостей держави. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.
Заявник також зазначив, що п. 8 постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі - 49,8 грн. Саме в таких розмірах Управлінням ПФУ проводилися виплати позивачу.
Задовольняючи заяву про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що у постанові Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11.11.2011 за позовом не наведено мотивів, з яких судом не було застосовано п. 8 постанови КМ України від 28.05.2008 № 530, яка відповідно до Рішення КС України від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підлягала застосуванню. При цьому підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суду першої інстанції вказав п. 5 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, пославшись на те. що дана норма передбачає, що підставою для перегляду судового рішення за нововоявленими обставинами може бути рішення Конституційного Суду України щодо нормативно-правового акта, застосованого судом при вирішенні справи, якщо судове рішення не виконано.
З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
При цьому згідно ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Тобто п. 5 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість перегляду за нововиявленими обставинами лише на підставі встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Разом з тим, Конституційним Судом України у своєму Рішенні по справі №1-11/2012 від 25.01.2012 №3-рп/2012 не визнавав неконституційності будь-якого закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи.
Нововиявленою обставиною є юридичний факт який:
- передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин;
- має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи, тобто якби така обставина була відома суду під час прийняття судового рішення, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду;
- існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом;
- не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, тобто, поява яких свідчить про те, що в момент розгляду предмет доказування був визначений неправильно.
Таким чином, нововиявленими вважаються обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилається особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені судом.
Також не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.
Підставою для перегляду судового рішення не можуть бути обставини, які могли бути встановлені судом при вирішенні даної справи за умови виконання ним вимог процесуального законодавства.
Як вказує заявник в заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, підставою для звернення до суду з даною заявою стало те, що суд у постанові по зазначеної справі не навів мотивів не застосування норми п. 8 постанови КМ України від 28.05.2008 №530, яка відповідно до Рішенні Конституційного Суду України по справі №1-11/2012 від 25.01.2012 №3-рп/2012 підлягала застосуванню.
Однак, ці доводи відповідача, на думку судової колегії, не мають ознак нововиявлених обставин, встановлених ст. 245, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, а мають ознаки оскарження судового рішення, оскільки відповідача не влаштовує результат розгляду справи.
Обрання заявником такого способу захисту, як подача заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами при відсутності нововиявлених обставин в розумінні ст. 245, 248 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставним, оскільки жодна з осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть вимагати перегляду судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі.
За викладеного, судова колегія приходить до висновку, що заява відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягала, а висновок суду першої інстанції щодо задоволення такої заяви є помилковим.
Отже постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.
2. Постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2012 у справі № 2-а-4712/11/0101 - скасувати.
3. Прийняти нову постанову:
"У задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта Автономної Республіки Крим про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11.11.2011 у справі № 2-а-4712/11/0101 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта Автономної Республіки Крим про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни" відмовити.
Постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11.11.2011 у справі № 2-а-4712/11/0101 залишити без змін."
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис В.А.Омельченко
підпис М.І. Кобаль
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська