Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-560/11/0113

10.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Горошко Н.П. ,

Кондрак Н.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим на постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Красіков С.І.) від 04.02.2011 у справі №2а-560/11/0113

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим (вул. Трудова, 2, смт. Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200)

про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни"

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 04.02.11 позовні вимоги задоволені частково.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення.

Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія розглядає справу в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945) Другої світової війни було менше 18 років, у зв'язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на отримання підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

За даними позивача відповідачем підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виплачувалось не в повному обсязі.

Право на отримання підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004, не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Слід зазначити, що відповідно до статті 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Разом з тим, на думку судової колегії вказані обставини не можуть бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судовою колегією не приймається до уваги.

Положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком і невизначеність на законодавчому рівні іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови у реалізації конституційної гарантії.

При цьому слід зазначити, що суми прожиткового мінімуму на 2010 рік встановлено Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 №1646-VI, а також Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 № 2154-VI.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни та наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання зазначеного підвищення.

Відповідно до ч.2 статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 №121/2001 (втратив чинність) та від 06.04.2011 № 384/2011 (чинний), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Неврегулювання на законодавчому рівні порядку здійснення підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії особам, які мають статус дітей війни, відсутність коштів для забезпечення виплат підвищення до пенсії, не може бути підставою для невиконання відповідачем завдань, покладених на нього Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що суд не має права визначати суму недоплаченого підвищення та стягувати його з відповідача, оскільки, суд не може підміняти державний орган, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, здійснюючи замість неправомірних дій чи бездіяльності, які визнаються протиправними, інші дії, які б відповідали закону та належали до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову є правомірним.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлялися вимоги стосовно 2010 року. Ухвалою Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2011 позовні вимоги, що стосуються періоду часу з 01.01.2010 по 13.07.2010, залишено без розгляду. Отже задовольняючи позовні вимоги у межах строку позовної давності та позовних вимог, суд невірно встановив період, а саме зобов'язав відповідача провести виплату підвищення до пенсії з 13.07.2010 по 13.01.2011, замість з липня по грудень 2010 року (враховуючи, що спірне підвищення до пенсії, є "щомісячною" соціальною виплатою, право на яку у позивача триває з першого до останнього дня календарного місяця, у зв'язку з чим період має бути зазначений за цілий календарний місяць).

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення абзацу другого в іншій редакції.

Керуючись статтями 183-2, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 04.02.2011 у справі №2а-560/11/0113 змінити, виклавши абзац другій резолютивної частини постанови в іншій редакції:

"Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з липня 2010 року по грудень (включно) 2010 року з урахуванням виплаченого."

Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Н.Й. Кондрак

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська