Справа № 22-245/08                                                Головуючий в 1 інстанції: Сидорук Є.І.

Доповідач суддя Мельник Ю.М.

РІШЕННЯ

іменем України

18 лютого 2008 року                                                                                     м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах   апеляційного суду Рівненської

      області в складі:

Головуючого - судді:                  Оніпко О.В.

Суддів:                                          Мельника Ю.М., Гордійчук C.O.

при секретарі                               Омельчук A.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Рівненського міського суду від 5 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до спільного підприємства «Мехагробуд» , ОСОБА_1, комунального підприємства «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації», третьої особи - приватного нотаріуса ОСОБА_3про визнання договору дарування квартири недійсним , про визнання недійсним протоколу зборів засновників підприємства та про визнання права власності на майно та зустрічним позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття із реєстраційного обліку,

встановила:

У грудні 2004 року ОСОБА_2. звернулася в суд із позовом до СП «Мехагробуд» , ОСОБА_1 , комунального підприємства «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації», третьої особи - приватного нотаріуса ОСОБА_3. про визнання недійсним договору дарування квартири № 107 в будинку АДРЕСА_1від 26 жовтня 2004 року за яким СП «Мехагробуд» подарувало вказану квартиру ОСОБА_1

Одночасно просила визнати недійсним протокол зборів засновників СП «Мехагробуд» від 3 вересня 2004 року , яким було вирішено питання про надання цієї квартири ОСОБА_1

ОСОБА_2. також просила визнати її право власності на спірну квартиру.

ОСОБА_1 звернулася в суд із зустрічним позовом в якому просила зобов»язати ОСОБА_2. усунути перешкоди у корисуванні квартирою № 107 в будинку АДРЕСА_1шляхом зняття із реєстраційного обліку.

Рішенням Рівненського міського суду від 5 грудня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2. були задоволені частково: оспорюваний договір дарування та протокол зборів засновників підприємства визнані недійсними. У задоволенні позовної вимоги про визнання права власності на квартиру ОСОБА_2. відмовлено.

Цим же рішенням було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків, які не відповідають обставинам справи, та необгрунтовано визнав встановленими обставини, які мають знамення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Стверджує, що суд 1 інстанції помилково не врахував того, що власник квартири -СП «Мехагробуд» правомірно подарував цю квартиру ОСОБА_1 і цей правочин не суперечить законові , а тому підстав для визнання його недійсним немає. Окрім того , позовні вимоги ОСОБА_1 підлягали до задоволення , оскільки ОСОБА_2. перешкоджає їй користуватись належною на праві власності квартирою. Вимога ОСОБА_2. про визнання протоколу недійсним не ґрунтується на законі.

Вважає, що наведені обставини є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким просить задовольнити її позовні вимоги, а позовні вимоги ОСОБА_2- залишити без задоволення.

В апеляційному суді ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі, просила рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити , а ОСОБА_2. відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів прийшла до висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2. , суд 1 інстанції виходив із того, що вирішуючи питання про надання квартири № 107 ОСОБА_1, загальні збори засновників спільного підприємства «Мехагробуд», цим самим порушили право ОСОБА_2. на житло , оскільки ОСОБА_2. на час виділення квартири ОСОБА_1 , була користувачем цієї квартири. Суд також визнав . що договір дарування квартири порушував право ОСОБА_2. на користування житлом.

Оскільки договір дарування суперечить вимогам ст.9 ЖК України , то суд 1 інстанції відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України визнав договір дарування житлового приміщення недійсним.

Такі висновки суду 1 інстанції колегія суддів вважає обгрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, і це з'ясовано в судовому засіданні, що на час ухвалення протоколу про розподіл квартири для ОСОБА_1 та на час відчудження СП «Мехагробуд» вказаної квартири для ОСОБА_1, у вказаній квартирі була зареєстрована і фактично проживала ОСОБА_2. ( а.с.5-7).

Доводи апелянтки про те, що сім»ї ОСОБА_2. була надана квартира АДРЕСА_2 не спростовують висновки суду 1 інстанції, оскільки правомірність проживання ОСОБА_2. у квартирі АДРЕСА_1 ніким не оспорювалась.

Відповідно до ст.. 9 ЖК України ніхто не може бути виселеним із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування жиловим приміщенням інакше як у порядку та із підстав, передбачених законом.

Оскільки оспорюваний договір дарування квартири порушував право ОСОБА_2. на користування квартирою, то суд 1 інстанції вірно відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України визнав цей правочин недійсним та правовірно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її позовної заяви про усунення перешкод у користуванні квартирою.

Враховуючи вказане , колегія суддів прийшла до висновку , що рішення суду в частині визнання недійсним договору дарування та в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову про усунення перешкод у користувані квартирою є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування у цій частині не знаходить.

Разом із тим, визнаючи протокол зборів засновників СП «Мехагробуд» від 3 вересня 2004 року, суд 1 інстанції не врахував того , що рішенням апеляційного суду Рівненської  області від 5 грудня 2007 року вказаний протокол уже визнаний недійсним.(а.с. 192-196)

Оскільки оспорюваний протокол рішенням суду визнаний недійсним , то підстав для повторного визнання його недійсним немає.

Зважаючи на те, що рішення суду 1 інстанції в частині визнання недійсним протоколу зборів засновників СП «Мехагробуд» від 3 вересня 2004 року було ухвалене на підставі неповно з»ясованих обставинах справи , то оскаржуване рішення відповідно до п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п.1 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Рівненського міського суду від 5 грудня 2007 року задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 5 грудня 2007 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним протоколу зборів засновників спільного підприємства «Мехагробуд» від 3 вересня 204 року .

В решті рішення Рівненського міського суду від 5 грудня 2007 року залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.