ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"08" грудня 2014 р. Справа № Б8/180-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/180-11

за заявою державної податкової інспекції у м. Славутичі, ідентифікаційний код юридичної особи: 34659105, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, проспект Дружби Народів, буд. 17-А (Ініціюючий кредитор / Кредитор 1),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю - ФІРМА "ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ", ідентифікаційний код юридичної особи: 13737133, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

ліквідатор Банкрута: арбітражний керуючий Патерилов В.В., який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № НОМЕР_20, виданого Міністерством юстиції України 02 квітня 2013 року та ухвали господарського суду Київської області від 10.06.2013 року у справі № Б8/180-11;

ОСОБА_3, 07100, АДРЕСА_2;

ОСОБА_4, 07100, АДРЕСА_2,

Кредитор 2 - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Славутичі Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 25931509, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, Київський квартал, буд. 14;

Кредитор 3 - Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 22203152, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, буд. 7;

Кредитор 4 - Славутицька міська виконавча дирекція Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, ідентифікаційний код юридичної особи: 26078560, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, Ленінградський квартал, буд. 3а;

Кредитор 5 - Славутицький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, ідентифікаційний код юридичної особи: 22201940, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, пр-т Дружби Народів, буд. 9;

Кредитор 6 - Приватне акціонерне товариство "ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ КОНСОРЦІУМ", ідентифікаційний код юридичної особи: 30583551, місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Джерельна, буд. 29, кв. 7;

Кредитор 7 - комунальне підприємство "Фонд комунального майна", ідентифікаційний код юридичної особи: 32301037, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, буд. 5, а/с 66;

Кредитор 8 - громадянин України ОСОБА_5, паспорт серії НОМЕР_21, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 03 квітня 2005 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 07100, АДРЕСА_4;

Кредитор 9 - громадянка України ОСОБА_6, паспорт серії НОМЕР_22, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 06 січня 1998 року, місце проживання: 07100, АДРЕСА_5;

Кредитор 10 - громадянин України ОСОБА_7, паспорт серії НОМЕР_23, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 26 лютого 1998 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 07100, АДРЕСА_6;

Кредитор 11 - громадянин України ОСОБА_8, паспорт серії НОМЕР_24, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області від 15 грудня 1995 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, місце проживання: 07100, АДРЕСА_7;

Кредитор 12 - громадянин України ОСОБА_9, паспорт серії НОМЕР_25, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 28 травня 1996 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, місце проживання: 07100, АДРЕСА_8;

Кредитор 13 - ОСОБА_10, місце проживання: 07100, АДРЕСА_9;

Кредитор 14 - громадянин України ОСОБА_11, паспорт серії НОМЕР_26, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 14 жовтня 1996 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5, місце проживання: 07100, АДРЕСА_10;

Кредитор 15 - громадянка України ОСОБА_12, паспорт серії НОМЕР_27, виданий Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області 17 грудня 1996 року, місце проживання: 07100, АДРЕСА_11;

Кредитор 16 - громадянка України ОСОБА_13, паспорт серії НОМЕР_28, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 30 грудня 1998 року, місце проживання: 07100, АДРЕСА_12;

Кредитор 17 - громадянин України ОСОБА_14, паспорт серії НОМЕР_29, виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 03 лютого 2000 року, місце проживання: АДРЕСА_30;

Кредитор 18 - громадянка України ОСОБА_15, паспорт серії НОМЕР_30, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 21 травня 1996 року, місце проживання: 07100, АДРЕСА_13;

Кредитор 19 - громадянин України ОСОБА_16, паспорт серії НОМЕР_31, виданий Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24 листопада 1998 року, місце проживання: АДРЕСА_31, адреса для листування: 07100, АДРЕСА_14;

Кредитор 20 - громадянка України ОСОБА_17, паспорт серії НОМЕР_32, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 28 листопада 2009 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_6, місце проживання: 07100, АДРЕСА_15;

Кредитор 21 - ОСОБА_18, паспорт серії НОМЕР_33, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 04 червня 2001 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_7, місце проживання: 07100, АДРЕСА_16;

Кредитор 22 - ОСОБА_19, паспорт серії НОМЕР_34, виданий Іванівським РВ МВС України в Херсонській області 10 квітня 1996 року, ідентифікацій номер: НОМЕР_8, місце проживання: 07100, АДРЕСА_17;

Кредитор 23 - ОСОБА_20, паспорт серії НОМЕР_35, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 16 січня 1996 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_9, місце проживання: 07100, АДРЕСА_18;

Кредитор 24 - громадянин України ОСОБА_21, паспорт серії НОМЕР_36, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 25 квітня 1996 року, місце проживання: 07100, АДРЕСА_19;

Кредитор 25 - ОСОБА_22, паспорт серії НОМЕР_37, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 25 червня 1998 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_10, місце проживання: 07100, АДРЕСА_20;

Кредитор 26 - ОСОБА_23, паспорт серії НОМЕР_38, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 13 травня 1996 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_11, місце проживання; 07100, АДРЕСА_21;

Кредитор 27 - філія "Струм Славутич" Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм", ідентифікаційний код юридичної особи: 20625995, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, Бєлгородський квартал, буд. 7/144;

Кредитор 28 - громадянин України ОСОБА_24, паспорт серії НОМЕР_39, виданий Ріпкинським РВ УМВС України в Чернігівській області 07 березня 2002 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_12, місце реєстрації: АДРЕСА_32, місце фактичного проживання: 07100, АДРЕСА_22;

Кредитор 29 - громадянин України ОСОБА_25, паспорт серії НОМЕР_40, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 08 серпня 1996 року, місце проживання: 07100, АДРЕСА_23;

Кредитор 30 - ОСОБА_26, номер облікової картки платника податків: НОМЕР_13, місце проживання: 07100, АДРЕСА_24;

Кредитор 31 - Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ", ідентифікаційний код юридичної особи: 21574573, місцезнаходження: 02100, м. Київ, б-р Верховної Ради, буд. 7, адреса для листування: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 17/52;

Кредитор 32 - ОСОБА_27, паспорт серії НОМЕР_41, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 02 листопада 1999 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_14, місце проживання: 07100, АДРЕСА_25;

Кредитор 33 - громадянин України ОСОБА_28, паспорт серії НОМЕР_42, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 08 липня 1997 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_15, місце проживання: 07100, АДРЕСА_26;

Кредитор 34 - ОСОБА_29, паспорт серії НОМЕР_43, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 08 лютого 1999 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_16, місце проживання: 07100, АДРЕСА_27;

Кредитор 35 - громадянин України ОСОБА_30, паспорт серії НОМЕР_44, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 24 травня 2003 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_17, місце проживання: АДРЕСА_33, адреса для листування: 07100, АДРЕСА_28;

Кредитор 36 - громадянка України ОСОБА_31, паспорт серії НОМЕР_45, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 18 грудня 1997 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_18, місце проживання: 07100, АДРЕСА_28;

Кредитор 37 - громадянин України ОСОБА_32, паспорт серії НОМЕР_46, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 11 лютого 1998 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_19, місце проживання: 07100, АДРЕСА_29;

Кредитор 39 - товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ПРЕМІУМ СЕК'ЮРІТІ", ідентифікаційний код: 37868247, місцезнаходження: 07342, Київська область, Вишгородський район, с. Пірнове, вул. Київська, буд. 30-А;

Організатор аукціону - Межрегіональна Українська Біржа, ідентифікаційний код: 31402754, місцезнаходження: 86001, Донецька область, м. Ясинувата, вул. Герцена, буд. 19; фактичне місцезнаходження: 83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, буд. 20а;

за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

від Кредитора 25: ОСОБА_22 особисто;

від Кредитора 26: ОСОБА_23 особисто;

від Кредитора 31: Лозовський В.М., який діє на підставі довіреності № 10/00-150 від 11.08.2014 року;

від Банкрута/ ліквідатор Банкрута: не з'явився;

від Ініціюючого кредитора, від Кредиторів 2-24, 27-30, 32-37, 39, ОСОБА_3, ОСОБА_4, організатора аукціону: не з'явились, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/180-11 за заявою Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області (Кредитор 1/ Ініціюючий кредитор) про банкрутство відсутнього боржника - товариства з обмеженою відповідальністю - ФІРМА "ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код: 13737133, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39) (Банкрут) за особливостями, визначеними ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом "Закон про банкрутство"), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 21 листопада 2011 року.

Постановою господарського суду Київської області від 06 грудня 2011 року визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю - ФІРМА "ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ"; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Дорошенка Я.В.; призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 12 червня 2012 року; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12 червня 2012 року відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 26 листопада 2012 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута надати суду до 19 листопада 2012 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26 листопада 2012 року продовжено строк, встановлений ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство у справі № Б8/180-11 на 6 місяців; відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора Банкрута та ліквідаційного балансу Банкрута на 28 січня 2013 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута до 21 січня 2013 року надати суду звіт ліквідатора Банкрута та ліквідаційний баланс Банкрута, виконати обов'язки, покладені на ліквідатора у справі про банкрутство Законом про банкрутство та виконати вимоги постанови господарського суду Київської області від 06 грудня 2011 року у цій справі в невиконаній частині, надати документальні докази вжитих заходів в ліквідаційній процедурі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20 грудня 2012 року усунуто арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. від виконання ним обов'язків ліквідатора у справі про банкрутство № Б8/180-11 та припинено його повноваження ліквідатора у справі № Б8/180-11; призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Климова О.Ю.; зобов'язано Дорошенка Я.В. протягом п'ятнадцяти днів передати ліквідатору Банкруту всю бухгалтерську та іншу документацію Банкрута, документацію пов'язану з провадженням у даній справі та ліквідацією Банкрута, в тому числі докази реалізації наявного майна Банкрута, докази його оцінки, печатки і штампи, всі матеріальні та інші цінності Банкрута; зобов'язано ліквідатора прийняти бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, всі наявні матеріальні та інші цінності від арбітражного керуючого Дорошенка Я.В., та до завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 25-32 Закону про банкрутство; призначено наступне засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 28 січня 2013 року; зобов'язано ліквідатора надати суду до 21 січня 2013 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Київської області від 20 грудня 2012 року у справі, Кредитором 31 - Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Київської області від 20 грудня 2012 року у справі № Б8/180-11, який просив суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 20 грудня 2012 року повністю, в зв'язку з чим, частина матеріалів справи Б8/180-11 була направлена до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28 січня 2013 року відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута у справі № Б8/180-11 на 27 травня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23 травня 2013 року продовжено строк, встановлений ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство у справі № Б8/180-11 на 6 місяців; вирішено низку процесуальних питань у справі; розгляд низки заяв, клопотань у справі відкладено у судовому засіданні на 10 червня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10 червня 2013 року усунуто арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. від виконання ним обов'язків ліквідатора у справі про банкрутство № Б8/180-11 та припинено його повноваження ліквідатора у справі № Б8/180-11; призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Патерилова В.В.; вирішено низку питань у справі та призначено наступне засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 11.11.2013 року, зобов'язано ліквідатора надати суду до 01.11.2013 року звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Банкрута та докази всіх заходів, здійснених ним в ході ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11 листопада 2013 року продовжено строк ліквідаційної процедури у справі на шість місяців; відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 24 лютого 2014 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута надати суду до 17 лютого 2014 року звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Банкрута та докази всіх заходів, здійснених ним в ході ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08 січня 2014 року вирішено низку процесуальних питань у справі, в тому числі призначено до розгляду в судовому засіданні 24 лютого 2014 року клопотання ліквідатора Банкрута Патерилова В.В. № Б8/180-11 від 16 грудня 2013 року про затвердження розміру оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора; зобов'язано ліквідатора Банкрута надати на призначене судове засідання документальні докази у справі, розрахунок вимог ліквідатора за клопотанням № Б8/180-11 від 16 грудня 2013 року, надати суду звіт про плату послуг за період з моменту призначення ліквідатором у справі по поточну дату.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2014 р. продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № Б8/180-11 на шість місяців від раніше продовженого; відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 28 липня 2014 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута надати суду до 21.07.2014 року остаточний звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Банкрута та докази всіх заходів, здійснених ним в ході ліквідаційної процедури, окрім долучених; вирішено низку інших процедурних питань у справі.

28.07.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Кредитора 26 ОСОБА_23 надійшла заява від 28.07.2014 року щодо уточнення кредиторських вимог.

28.07.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Кредитора 25 ОСОБА_37 надійшла заява від 28.07.2014 року про взяття до уваги судом істотних обставин у справі та щодо уточнення кредиторських вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.2014 року відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 08 грудня 2014 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута надати суду до 03 грудня 2014 року остаточний звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Банкрута та докази всіх заходів, здійснених ним в ході ліквідаційної процедури, окрім долучених; заяву ОСОБА_23 б/№ від 28.07.2014 року прийнято до розгляду, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 08 грудня 2014 року; заяву ОСОБА_37 б/№ від 28.07.2014 року прийнято до розгляду, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 08 грудня 2014 року; вирішено інші процедурні питання по справі.

02.12.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Кредитора 31 надійшла скарга на дії (бездіяльність) організатора аукціону від 02.12.2014 року №15265/4.1 (вх. №27076/14 від 02.12.2014 року) з доданими документами, у якій Кредитор 31 просить визнати неналежними дії організатора аукціону з продажу майна Банкрута в частині організації продажу майна Банкрута; заборонити організатору аукціону з продажу майна Банкрута проводити аукціон з продажу майна банкрута на території, яка не контролюється Українською владою, зокрема, але не обмежуючись, за адресою: 83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 20а; зобов'язати організатора аукціону з продажу майна Банкрута скасувати аукціон з продажу майна банкрута, що призначено на 27.12.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2014 року скаргу публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" на дії (бездіяльність) організатора аукціону від 02.12.2014 року №15265/4.1 (вх. №27076/14 від 02.12.2014 року), прийнято до розгляду, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 08 грудня 2014 року.

02.12.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ліквідатора Банкрута надійшло клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури банкрута від 02.12.2014 року №Б8/180-11 (вх. №27064/14 від 02.12.2014 року) з доданими документами, у якому ліквідатор Банкрута просить продовжити строк ліквідаційної процедури у справі на шість місяців від дати судового засідання.

08.12.2014 року в судове засідання з'явились представник Кредитора 31 та Кредитори 25, 26, які надали пояснення по справі. Інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили. Кредитори 25, 26 підтримали свої заяви від 28.07.2014 року та просили їх задовольнити. Представник Кредитора 31 підтримав скаргу на дії (бездіяльність) організатора аукціону від 02.12.2014 року №15265/4.1.

Детально дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Кредитора 31 та Кредиторів 25, 26, судом встановлено наступне.

Провадження у справі № Б8/180-11 перебуває в ліквідаційній процедурі, в якій на 08.12.2014 року призначено розгляд заяви ОСОБА_23 б/№ від 28.07.2014 року, заяви ОСОБА_37 б/№ від 28.07.2014 року, скарги Кредитора 31 на дії (бездіяльність) організатора аукціону від 02.12.2014 року №15265/4.1 та судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п.п. 1-1 Розд. 10 Закону про банкрутство (в ред. затвердженої Законом №4212-VI, що набрала чинності 19.01.2013 р.), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 21.11.2011 р.; постановою господарського суду Київської області від 06.12.2011 р. боржника визнано банкрутом, та відповідно до п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в ред. затвердженої Законом №4212-VI, що набрала чинності 19.01.2013 р.), під час розгляду справи, підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство в редакції, яка набрала чинності 04.11.2012 року, окрім положень що регулюють продаж майна, де підлягають застосуванню положення Закону про банкрутство в ред., що набула чинності 19.01.2013 року.

Визначення терміну "кредитор" надається в ст. 1 Закону про банкрутство, згідно якої, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04 червня 2004 року №05-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, п.п. 3.1.1., кредиторами у справі про банкрутство можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, які мають у встановленому порядку підтверджені відповідними доказами грошові вимоги до боржника, вимоги щодо виплати заробітної плати, а також щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); згідно абз. 2 п.п. 4.3. зазначених Рекомендацій, у вирішенні питання про визначення розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарські суди мають враховувати, що частина 7 статті 1 закону визначає грошове зобов'язання як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Частиною 1 ст. 14 Закону про банкрутство визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглядаючи заяву Кредитора 25 від 28.07.2014 року б/№, судом встановлено наступне.

У вказаній заяві Кредитор 25 просить прийняти до уваги наявні обставини справи та докази обґрунтованості кредиторських вимог Кредитора 25, відомості які раніше суд не мав у справі №Б8/180-11 з вини банкрута та його ліквідаторів, а тому вказані докази обґрунтованості кредиторських вимог Кредитора 25 судом раніше не досліджувалися, але мають істотне значення для справи і для додаткового визнання судом кредиторських вимог вказаного учасника справи про банкрутство, а саме: визнати повну суму заявлених кредиторських вимог щодо заробітної плати (оплати часу простою не з вини працівника, інших компенсацій та вихідної допомоги встановлених законом) в розмірі - 148 802,04 грн., яка раніше за ухвалою суду від 05.08.2013 року була частково задоволена; визнати судовим рішенням фактичний розмір грошового зобов'язання банкрута (страхувальника застрахованої особи) перед Кредитором 25 (застрахованою особою) зі сплати страхових коштів (єдиного соціального внеску) - на загальну суму 83 364,69 грн., невиконаних банкрутом грошових зобов'язань за період з 01.08.2007 року до 06.04.2012 року.

Свою заяву Кредитор 25 обґрунтовує тим, що ліквідатором Банкрута було видано Кредитору 25 довідки про доходи (заробіток) від 20.06.2014 року б/н, про середньомісячну заробітну плату та вихідну допомогу від 20.06.2014 року б/н, які містять персоніфіковані відомості про працівника Банкрута - ОСОБА_22 з використанням даних бухгалтерського обліку банкрута за весь час трудових правовідносин між заявником та банкрутом (з 01.08.2007 року по 06.04.2012 року). За таких обставин ухвалою від 05.08.2013 року у справі №Б8/180-11 господарський суд визнав лише частину заявленої суми кредитор сикх вимог та вказав на відсутність у справі доказів для прийняття рішення стосовно стягнення з банкрута решти суми боргу, що виник та накопичився з вини банкрута та з вини ліквідаторів банкрута за наступні 3,5 роки (з 01.10.2009 року до 06.04.2012 року).

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2013 року у справі №Б8/180-11 визнано вимоги Кредитора 25 до банкрута в сумі 47 532,58 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот тридцять дві грн. 58 коп.), в задоволенні іншої частини вимог Кредитора 25, відмовлено. З вказаної ухвали вбачається, що Кредитором 25 було заявлено грошові вимоги до Банкрута: визнати його кредиторські вимоги, що складають повну суму заявлених вимог щодо заробітної плати найманого працівника - 159082,67 грн., в тому числі: 47532,58 грн. - сума боргу боржника за період з 01.08.08 року до 30.09.09 року з оплати праці кредитора, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури; 78 994,04 грн. - вимога суми боргу боржника за період з 01.10.09 року до 06.12.09 року з оплати праці кредитора, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури за волевиявленням роботодавця та внаслідок дій його власників; 32556,05 грн. - сума боргу банкрута, що виникла з законних підстав протягом ліквідаційної процедури у період з 07.12.11 року до 16.07.12 року з урахуванням компенсації за невикористану відпустку і розміру вихідної допомоги у зв'язку зі звільненням через ліквідацію підприємства внаслідок порушення порядку звільнення працівника банкрута.

Таким чином, вимоги Кредитора 25 до Банкрута у вигляді заборгованості по виплаті заробітної плати за період з 01.08.2008 року по 06.04.2012 року вже були предметом судового розгляду, за результатами розгляду яких судом визнано вимоги Кредитора 25 до банкрута в сумі 47 532,58 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот тридцять дві грн. 58 коп.), в задоволенні іншої частини вимог Кредитора 25, відмовлено.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що істотне значення має те, що рішенням Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-22/2011 №2-798/2010 від 31.01.2011 року, залишеним без змін ухвалою господарського суду Апеляційного суду від 11.07.2011 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 11 липня 2011 року у справі № 22ц-3559/2011, встановлено факт, що господарська діяльність ТОВ «Відродження Полісся» повністю припинена з січня 2010 року, відсутні керівник підприємства та інші уповноважені на управління підприємством службові особи; останній табель обліку робочого часу працівників, які не звільнені з роботи, затверджений генеральним директором за грудень 2009 року; підприємство знеструмлено у грудні 2009 року, будь-яка виробнича та управлінська діяльність не ведеться. Майно підприємства взято під охорону приватним підприємством «Форум охорона», діяльністю якого керує АКБ «Форум»; наказ генерального директора ТОВ Відродження Полісся» ОСОБА_4 від листопада 2009 року № 33 «Про затвердження акту простою», яким установлено період простою з 19.11.2009 року, до моменту прийняття наказу генерального директора підприємства про відновлення виробничої діяльності фірми, залишився не виконаним внаслідок звільнення керівника підприємства та інших службових осіб, які здійснювали управління діяльністю підприємства та повного припинення діяльності підприємства; на підставі фактичних обставин справи встановлено факт, що підприємство ТОВ «Відродження Полісся» не можна вважати підприємством, що перебуває в режимі простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України, за час якого оплата праці проводиться за правилами ч. 1 ст. 113 цього Кодексу. Також вказаним судовим рішенням встановлено факти, згідно яких надані позивачем табелі обліку робочого часу та розрахунки оплати праці після припинення діяльності підприємства, які складені особисто позивачем та іншими не уповноваженими особами підприємства, не можуть вважатися законними підставами для виникнення зобов'язань підприємства і не мають юридичного значення. Крім того, зазначеним судовим рішенням відмовлено в задоволенні вимог про визнання фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить зміна майнових прав позивача - фізичної особи, застрахованої у системі загальнообов'язкового державного страхування, з підстав передбаченого чинним законодавством іншого порядку для встановлення таких фактів.

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи свої вимоги до Банкрута, заявлені у заяві від 28.07.2014 року б/№, Кредитор 25 посилається на видану ліквідатором Банкрута довідку про доходи (заробіток) від 20.06.2014 року б/н.

Відповідно до довідки про доходи (заробіток) від 20.06.2014 року б/н, виданої ліквідатором Банкрута ОСОБА_22, загальна сума заборгованості Банкрута перед Кредитором 25 по заробітній платі, що була накопичена підприємством з 01.08.2008 року по 06.04.2012 року становить 148 802,04 грн.

Судом встановлено, що у листі від 22.07.2014 року №01-17/651 ліквідатор Банкрута зазначає, що загальна сума заявлених кредиторських вимог щодо заробітної плати у розмірі 148 802,04 грн. на користь Кредитора 25 визнається ліквідатором Банкрута у повному обсязі.

Згідно положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що набрала чинності 04 листопада 2012 року, у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів на підставі поданих документів.

Незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора чи їх невизнання, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Отже, виходячи з системного аналізу положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що набрала чинності 04 листопада 2012 року, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 10.06.2014 року у справі №Б24/081-12.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Разом з тим, як вказує ліквідатор Банкрута у звіті ліквідатора про хід ліквідаційної процедури по справі про банкрутство №Б8/180-11 за вересень - листопад 2014 року від 02.12.2014 року №Б8/180-11, протягом звітного періоду господарський суд Київської області розглядав заяви колишніх працівників ОСОБА_23 та ОСОБА_22 за нововиявленими обставинами та з додатковими вимогами до Банкрута. У судових засіданнях ліквідатор заявив, що видав довідки про нараховану заробітну плату помилково.

Такими твердженнями ліквідатора Банкрута ставиться під сумнів вірність відомостей, що містяться у довідці про доходи (заробіток) від 20.06.2014 року б/н, виданої ліквідатором Банкрута ОСОБА_22

Таким чином, у зв'язку з тим, що вимоги Кредитора 25 до Банкрута у вигляді заборгованості по виплаті заробітної плати, заявлені останнім у заяві від 28.07.2014 року б/н, вже були предметом судового розгляду, за результатами розгляду яких ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2013 року у справі №Б8/180-11 визнано вимоги Кредитора 25 до банкрута в сумі 47 532,58 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот тридцять дві грн. 58 коп.), в задоволенні іншої частини вимог Кредитора 25, відмовлено, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в частині вимог Кредитора 25 до Банкрута у вигляді боргу по заробітній платі у сумі 148 802,04 грн., заявлених у заяві від 28.07.2014 року б/н, підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 11.09.2014 року у справі №Б8/180-11 (суддя Лутак Т.В.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_22 б/н від 07.08.2014 р. (вх. № 50/14 від 19.08.2014 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 05.08.2013 р. у справі № Б8/180-11; ухвалу господарського суду Київської області від 05.08.2013 р. у справі № Б8/180-11 залишено без змін.

У вказаній ухвалі суд зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що заявник міг та мав бути обізнаний під час розгляду його кредиторських вимог про обставини, на які він посилається як на нововиявлені, зазначені заявником обставини не спростовуються факти, які покладені судом в основу ухвали господарського суду Київської області від 05.08.2013 р. у справі № Б8/180-11, а наданий заявником лист арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича № 01-17/651 від 22.07.2014 р. є фактично новим доказом у справі. Враховуючи вищезазначене вбачається, що обставини визнання арбітражним керуючим Патериловим Віталієм Вікторовичем, внаслідок упорядкування облікової документації банкрута, суми грошових зобов'язань останнього перед ОСОБА_22 не є нововиявленими у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, так як ці факти, відповідно до вимог ст. 47, ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, встановлюються судом під час розгляду спору по суті, а посилання на такі відомості фактично є намаганням сторони ініціювати здійснення перегляду справи з переоцінкою досліджених судом доказів та нових документів.

Також Кредитор 25 у заяві від 28.07.2014 року б/н просить визнати судовим рішенням фактичний розмір грошового зобов'язання банкрута (страхувальника застрахованої особи) перед Кредитором 25 (застрахованою особою) зі сплати страхових коштів (єдиного соціального внеску) - на загальну суму 83 364,69 грн., невиконаних банкрутом грошових зобов'язань за період з 01.08.2007 року до 06.04.2012 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно абз.абз. 1, 2 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Абзацом 7 ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

За своєю правовою природою зобов'язання має визначеного боржника та кредитора, а право вимоги до боржника має виключно кредитор, підтвердженням чого є відповідні документи, на підставі яких у кредитора виникло і існує таке право на момент звернення з вимогою.

Таким чином, правом на звернення до господарського суду з заявою з вимогами до Банкрута по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за заявлений Кредитором 25 період (з 01.08.2007 року до 06.04.2012 року) наділений виключно Пенсійний фонд України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність вимог Кредитора 25 щодо визнання судовим рішенням фактичного розміру грошового зобов'язання банкрута (страхувальника застрахованої особи) перед Кредитором 25 (застрахованою особою) зі сплати страхових коштів (єдиного соціального внеску) - на загальну суму 83 364,69 грн., невиконаних банкрутом грошових зобов'язань за період з 01.08.2007 року до 06.04.2012 року, у зв'язку з чим вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Розглядаючи заяву Кредитора 26 від 28.07.2014 року б/№, судом встановлено наступне.

У вказаній заяві Кредитор 26 просить прийняти до уваги наявні обставини справи, що мають істотне значення для справи і для додаткового визнання судом кредиторських вимог заявника, про наявність доказів обґрунтованості кредиторських вимог Кредитором 26, відомості про які, з вини банкрута та ліквідаторів банкрута суд раніше не мав у справі №Б8/180-11, а тому вказані докази на підтвердження цих обставин судом раніше не досліджувалися, а тому є підставним додатково уточнити кредиторські вимоги у такій редакції: визнати повну суму заявлених кредиторських вимог щодо заробітної плати (оплати часу простою не з вини працівника, інших компенсацій та вихідної допомоги встановлених законом) в розмірі - 181 476,21 грн., яка раніше за ухвалою суду від 05.08.2013 року була частково задоволена; визнати судовим рішенням фактичний розмір грошового зобов'язання банкрута (страхувальника застрахованої особи) перед Кредитором 26 (застрахованою особою) зі сплати страхових коштів (єдиного соціального внеску) - на загальну суму 100 157,24 грн., - невиконаних банкрутом грошових зобов'язань за період з 01.08.2007 року до 06.04.2012 року.

Свою заяву Кредитор 26 обґрунтовує тим, що ліквідатором Банкрута було видано Кредитору 26 довідки про доходи (заробіток) від 20.06.2014 року б/н, про середньомісячну заробітну плату та вихідну допомогу від 20.06.2014 року б/н, які містять персоніфіковані відомості про працівника Банкрута - ОСОБА_23 з використанням даних бухгалтерського обліку банкрута за весь час трудових правовідносин між заявником та банкрутом (з 23.03.2007 року по 06.04.2012 року). За таких обставин ухвалою від 05.08.2013 року у справі №Б8/180-11 господарський суд визнав лише частину заявленої суми кредитор сикх вимог та вказав на відсутність у справі доказів для прийняття рішення стосовно стягнення з банкрута решти суми боргу, що виник та накопичився з вини банкрута та з вини ліквідаторів банкрута за наступні 3,5 роки (з 01.10.2009 року до 06.04.2012 року).

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2013 року у справі №Б8/180-11 визнано вимоги Кредитора 26 до банкрута в сумі 58 796,80 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто шість грн. 80 коп.), в задоволенні іншої частини вимог Кредитора 26, відмовлено. З вказаної ухвали вбачається, що Кредитором 26 було заявлено грошові вимоги до Банкрута: визнати його кредитором банкрута на повну суму заявлених вимог щодо заробітної плати найманого працівника - 192160,03 грн., в тому числі: 58 796,80 грн. - сума боргу боржника за період з 01.08.08 року до 30.09.09 року з оплати праці кредитора, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та не заперечується ліквідатором; 104 619,83 грн. - вимога суми боргу боржника за період з 01.10.09 року до 06.12.11 року з оплати праці кредитора, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та заперечується ліквідатором; 28 743,40 грн. - сума боргу банкрута, що виникла з законних підстав протягом ліквідаційної процедури у період з 07.12.11 року до 16.07.12 року та заперечена ліквідатором внаслідок порушення порядку звільнення працівника банкрута.

Таким чином, вимоги Кредитора 26 до Банкрута у вигляді заборгованості по виплаті заробітної плати за період з 01.08.2008 року по 06.04.2012 року вже були предметом судового розгляду, за результатами розгляду яких судом визнано вимоги Кредитора 26 до банкрута в сумі 58 796,80 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто шість грн. 80 коп.), в задоволенні іншої частини вимог Кредитора 26, відмовлено.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що істотне значення має те, що рішенням Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-22/2011 №2-798/2010 від 31.01.2011 року, залишеним без змін ухвалою господарського суду Апеляційного суду від 11.07.2011 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 11 липня 2011 року у справі № 22ц-3559/2011, встановлено факт, що господарська діяльність ТОВ «Відродження Полісся» повністю припинена з січня 2010 року, відсутні керівник підприємства та інші уповноважені на управління підприємством службові особи; останній табель обліку робочого часу працівників, які не звільнені з роботи, затверджений генеральним директором за грудень 2009 року; підприємство знеструмлено у грудні 2009 року, будь-яка виробнича та управлінська діяльність не ведеться. Майно підприємства взято під охорону приватним підприємством «Форум охорона», діяльністю якого керує АКБ «Форум»; наказ генерального директора ТОВ Відродження Полісся» ОСОБА_4 від листопада 2009 року № 33 «Про затвердження акту простою», яким установлено період простою з 19.11.2009 року, до моменту прийняття наказу генерального директора підприємства про відновлення виробничої діяльності фірми, залишився не виконаним внаслідок звільнення керівника підприємства та інших службових осіб, які здійснювали управління діяльністю підприємства та повного припинення діяльності підприємства; на підставі фактичних обставин справи встановлено факт, що підприємство ТОВ «Відродження Полісся» не можна вважати підприємством, що перебуває в режимі простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України, за час якого оплата праці проводиться за правилами ч. 1 ст. 113 цього Кодексу. Також вказаним судовим рішенням встановлено факти, згідно яких надані позивачем табелі обліку робочого часу та розрахунки оплати праці після припинення діяльності підприємства, які складені особисто позивачем та іншими не уповноваженими особами підприємства, не можуть вважатися законними підставами для виникнення зобов'язань підприємства і не мають юридичного значення. Крім того, зазначеним судовим рішенням відмовлено в задоволенні вимог про визнання фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить зміна майнових прав позивача - фізичної особи, застрахованої у системі загальнообов'язкового державного страхування, з підстав передбаченого чинним законодавством іншого порядку для встановлення таких фактів.

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи свої вимоги до Банкрута, заявлені у заяві від 28.07.2014 року б/№, Кредитор 26 посилається на видану ліквідатором Банкрута довідку про доходи (заробіток) від 20.06.2014 року б/н.

Відповідно до довідки про доходи (заробіток) від 20.06.2014 року б/н, виданої ліквідатором Банкрута ОСОБА_23, загальна сума заборгованості Банкрута перед Кредитором 26 по заробітній платі, що була накопичена підприємством з 01.08.2008 року по 06.04.2012 року становить 181 476,21 грн.

Судом встановлено, що у листі від 22.07.2014 року №01-17/650 ліквідатор Банкрута зазначає, що загальна сума заявлених кредиторських вимог щодо заробітної плати у розмірі 181 476,21 грн. на користь Кредитора 26 визнається ліквідатором Банкрута у повному обсязі.

Згідно положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що набрала чинності 04 листопада 2012 року, у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів на підставі поданих документів.

Незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора чи їх невизнання, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Отже, виходячи з системного аналізу положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що набрала чинності 04 листопада 2012 року, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 10.06.2014 року у справі №Б24/081-12.

Разом з тим, як вказує ліквідатор Банкрута у звіті ліквідатора про хід ліквідаційної процедури по справі про банкрутство №Б8/180-11 за вересень - листопад 2014 року від 02.12.2014 року №Б8/180-11, протягом звітного періоду господарський суд Київської області розглядав заяви колишніх працівників ОСОБА_23 та ОСОБА_22 за нововиявленими обставинами та з додатковими вимогами до Банкрута. У судових засіданнях ліквідатор заявив, що видав довідки про нараховану заробітну плату помилково.

Такими твердженнями ліквідатора Банкрута ставиться під сумнів вірність відомостей, що містяться у довідці про доходи (заробіток) від 20.06.2014 року б/н, виданої ліквідатором Банкрута ОСОБА_23

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином, у зв'язку з тим, що вимоги Кредитора 26 до Банкрута у вигляді заборгованості по виплаті заробітної плати, заявлені останнім у заяві від 28.07.2014 року б/н, вже були предметом судового розгляду, за результатами розгляду яких ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2013 року у справі №Б8/180-11 визнано вимоги Кредитора 26 до банкрута в сумі 58 796,80 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто шість грн. 80 коп.), в задоволенні іншої частини вимог Кредитора 26, відмовлено, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в частині вимог Кредитора 26 до Банкрута у вигляді боргу по заробітній платі у сумі 181 476,21 грн., заявлених у заяві від 28.07.2014 року б/н, підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2014 року у справі №Б8/180-11 (суддя Лопатін А.В.) у задоволенні заяви про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 05.08.2013 р. за нововиявленими обставинами відмовлено; ухвалу господарського суду Київської області від 05.08.2013 р. у справі №Б8/180-11 залишено без змін.

У вказаній ухвалі суд зазначив, що лист ліквідатора ТОВ фірми "Відродження Полісся" від 22.07.2014 р. №01-17/650, яким останній повідомив заявника про визнання його грошових вимог на суму 181476,21грн., не є істотною обставиною, наявність якої б стало наслідком прийняття іншої судової ухвали, ніж та яка була прийнята, оскільки судом приймається рішення про визнання кредиторських вимог не за результатом розгляду відповідних кредиторських вимог арбітражним керуючим, а після дослідження у судовому засіданні доказів (первинної документації тощо), які б підтверджували факт наявності відповідної заборгованості, відповідно, визнання чи невизнання ліквідатором банкрута грошових вимог кредитора за своєю юридичною суттю не є фактичними даними, що можуть спростувати факти, які були покладені в основу судової ухвали від 05.08.2013 р., а отже зазначенні у заяві від 22.04.2014 р. про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами обставини не є нововиявленими у розумінні ст. 112 ГПК України. Крім того, присутній у судовому засіданні ліквідатор ТОВ фірми "Відродження Полісся" заявив, що лист від 22.07.2014 р. №01-17/650 гр. ОСОБА_23 було надіслано помилково.

Також Кредитор 26 у заяві від 28.07.2014 року б/н просить визнати судовим рішенням фактичний розмір грошового зобов'язання банкрута (страхувальника застрахованої особи) перед Кредитором 26 (застрахованою особою) зі сплати страхових коштів (єдиного соціального внеску) - на загальну суму 100 157,24 грн., - невиконаних банкрутом грошових зобов'язань за період з 01.08.2007 року до 06.04.2012 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно абз.абз. 1, 2 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Абзацом 7 ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

За своєю правовою природою зобов'язання має визначеного боржника та кредитора, а право вимоги до боржника має виключно кредитор, підтвердженням чого є відповідні документи, на підставі яких у кредитора виникло і існує таке право на момент звернення з вимогою.

Таким чином, правом на звернення до господарського суду з заявою з вимогами до Банкрута по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за заявлений Кредитором 26 період (з 01.08.2007 року до 06.04.2012 року) наділений виключно Пенсійний фонд України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність вимог Кредитора 26 щодо визнання судовим рішенням фактичного розміру грошового зобов'язання банкрута (страхувальника застрахованої особи) перед Кредитором 26 (застрахованою особою) зі сплати страхових коштів (єдиного соціального внеску) - на загальну суму 100 157,24 грн., - невиконаних банкрутом грошових зобов'язань за період з 01.08.2007 року до 06.04.2012 року, у зв'язку з чим вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Як встановлено судом, від Кредитора 31 надійшла скарга на дії (бездіяльність) організатора аукціону від 02.12.2014 року №15265/4.1, у якій Кредитор 31 просить визнати неналежними дії організатора аукціону з продажу майна Банкрута в частині організації продажу майна Банкрута; заборонити організатору аукціону з продажу майна Банкрута проводити аукціон з продажу майна банкрута на території, яка не контролюється Українською владою, зокрема, але не обмежуючись, за адресою: 83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 20а; зобов'язати організатора аукціону з продажу майна Банкрута скасувати аукціон з продажу майна банкрута, що призначено на 27.12.2014 року.

Вказана скарга обґрунтована тим, що 27.11.2014 року на офіційному сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про приведення аукціону з продажу майна Банкрута, який призначено на 27.12.2014 року. Незважаючи на знаходження всього майна Банкрута в м. Славутич Київської області, місцем проведення аукціону з продажу майна боржника в оголошенні визначено місце знаходження організатора аукціону, у зв'язку з чим стає очевидним той факт, що доступ до місця проведення аукціону є вкрай обмеженим у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, та передбачає необхідність вчинення дій, які пов'язані із загрозою життю та здоров'ю осіб, які мають намір взяти участь в аукціоні.

Абзацом 1 ч. 4 ст. 24 Закону про банкрутство визначено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Розглядаючи скаргу Кредитора 31 на дії (бездіяльність) організатора аукціону від 02.12.2014 року №15265/4.1, судом встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2014 року у справі господарським судом за результатом проведеної перевірки порядку визначення ліквідатором організатора аукціону та відповідності Межрегіональної Української Біржі вимогам Закону про банкрутство до організатора аукціону, судом встановлено відповідність Межрегіональної Української Біржі вимогам зазначеного Закону та залучено останню в якості учасника провадження у справі № Б8/180-11 про банкрутство ТОВ - ФІРМА "ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ". Вказана ухвала суду набрала законної сили та є чинною станом на поточну дату.

Як встановлено судом, 27.11.2014 року на веб-сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ - фірма «Відродження Полісся», призначеного на 27.12.2014 року (номер публікації 11797).

Детально дослідивши матеріали справи, з метою перевірки та встановлення в діях Організатора аукціону порушень положень Закону про банкрутство щодо організації аукціону з продажу майна Банкрута, судом встановлено що матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про порушення Організатором аукціону норм Закону про банкрутство щодо організації аукціону з продажу майна Банкрута, натомість судом встановлено, що Організатором аукціону виконані всі приписи Закону про банкрутство щодо забезпечення належної організації та подальшого проведення аукціону.

Разом з тим, Кредитором 31 не доведено за допомогою належних доказів наявності передбачених законодавством заборон або обмежень організатора аукціону на проведення аукціонів з продажу майна на території м. Донецька. Суд зазначає, що проведення антитерористичної операції є об'єктивною обставиною, настання якої не залежить від волі Організатора аукціону, а дії Організатора аукціону свідчать про належне виконання ним обов'язків, покладених на нього положеннями Закону про банкрутство.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість вимоги Кредитора 31, викладеної у п. 1 прохальної частини скарги на дії (бездіяльність) організатора аукціону від 02.12.2014 року №15265/4.1, у зв'язку з чим вказана вимога задоволенню не підлягає.

Разом з тим, Кредитор 31 просить заборонити організатору аукціону проводити аукціон організатору аукціону з продажу майна банкрута на території, яка не контролюється Українською владою, зокрема, але не обмежуючись, за адресою: 83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 20а.

Як вбачається з листа Межрегіональної Української біржі № 1/10-14 від 01.10.2014 року, незважаючи на проведення у м. Донецьку та Донецькій області антитерористичної операції та бойових дій, Межрегіональна Українська біржа здійснює свою діяльність з організації і проведення тендерів, конкурсів, біржових (відкритих) торгів і аукціонів (публічних торгів) з реалізації майна, а також аукціонів з продажу майна підприємств-банкрутів в процедурах банкрутства, юридичний супровід угод з підготовки майна до реалізації, надає консультаційні послуги у повному об'ємі. Окрім міста Донецьк Біржа має можливість проводити аукціони на інших територіях, зокрема у Донецькій області, в м. Маріуполі, Краматорську, Красноармейську, а також у м. Києві.

Таким чином, враховуючи те, що місцезнаходженням Межрегіональної Української Біржі є: 86001, Донецька обл., м. Ясинувата, вул. Герцена, буд. 19, враховуючи можливість Організатора аукціону проводити аукціони з продажу майна у Донецькій області, в м. Маріуполі, Краматорську, Красноармейську, а також у м. Києві, з метою захисту прав кредиторів Банкрута, забезпечення доступу до місця проведення аукціону учасників аукціону та участі у ньому, з метою недопущення затягування заходів щодо реалізації майна Банкрута та ліквідаційної процедури у справі, суд дійшов висновку заборонити Межрегіональній Українській Біржі проводити аукціон з продажу майна Банкрута на території, на якій здійснюється антитерористична операція, зокрема, але не обмежуючись, за адресою: 83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 20а, та зобов'язати Межрегіональну Українську Біржу проводити аукціон з продажу майна Банкрута поза межами населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, у зв'язку з чим вимога Кредитора 31, викладена у п. 2 прохальної частини скарги на дії (бездіяльність) організатора аукціону від 02.12.2014 року №15265/4.1 підлягає задоволенню.

Розглянувши вимогу Кредитора 31, викладену у п. 3 прохальної частини скарги на дії (бездіяльність) організатора аукціону від 02.12.2014 року №15265/4.1, суд дійшов висновку про те, що вказана вимога не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Згідно ч. 2 ст. 52, ч. 4 ст. 58, ч. 1 ст. 63, ч. 8 ст. 49 Закону про банкрутство в ред., що набрала чинності 19.01.2013 року, аукціон (крім електронних торгів) проводиться у робочий день та у робочий час. Граничний строк подання пропозицій щодо ціни на електронних торгах визначається у робочий день та у робочий час. Організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням. Організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням. Організатор забезпечує доступ до місця проведення аукціону учасникам аукціону, замовнику аукціону та особам, указаним замовником, працівникам державних органів при виконанні їхніх службових обов'язків та представникам засобів масової інформації. Замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію. Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.

Частинами 1, 3 ст. 51 Закону про банкрутство в ред., що набрала чинності 19.01.2013 року, за договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду. Після оприлюднення оголошення про проведення аукціону організатор може відмовитися від договору лише у випадку, коли проведення аукціону стало неможливим з причин, за які організатор аукціону не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону про банкрутство в ред., що набрала чинності 19.01.2013 року, організатор аукціону має право відмовитися від проведення аукціону не пізніше ніж за десять днів до його початку з негайним розміщенням повідомлення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікувалося оголошення про проведення аукціону, із зазначенням причин.

За наслідками системного аналізу положень Закону про банкрутство в ред., що набрала чинності 19.01.2013 року, що регулюють продаж майна у ліквідаційній процедурі, судом встановлено, що скасування аукціону з продажу майна банкрута є правом організатора аукціону. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про порушення процедури призначення та організації аукціону; скасування аукціону з продажу майна Банкрута, призначеного на 27.12.2014 року зумовить необхідність призначення іншого аукціону, що в свою чергу спричинить затягування процедури продажу майна Банкрута та ліквідаційної процедури у справі.

Як встановлено судом, станом на поточну дату у справі призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.2014 року зобов'язано ліквідатора Банкрута надати суду до 03 грудня 2014 року остаточний звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Банкрута та докази всіх заходів, здійснених ним в ході ліквідаційної процедури, окрім долучених.

Дослідивши подані ліквідатором Банкрута звіти про хід ліквідаційної процедури Банкрута по справі про банкрутство № Б8/180-11 за липень-серпень 2014 року, за вересень-листопад 2014 року, судом встановлено, що станом на поточну дату остаточний звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута у справі не надано. В свою чергу детально дослідивши подані звіти ліквідатора Банкрута суд приходить до висновку про те, що ліквідатором Банкрута виконуються покладені на нього обов'язки у справі, вживаються належні заходи по проведенню ліквідаційної процедури у справі, в тому числі спрямовані на реалізацію активів Банкрута та задоволення вимог кредиторів Банкрута, стягненню дебіторської заборгованості та інші заходи ліквідаційної процедури у справі. Згідно наявних доказів у справі ліквідаційна процедура у справі не завершена.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.

Таким чином, в зв'язку з відсутністю в матеріалах справи остаточного звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута, що унеможливлює проведення судового засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута у призначену дату, в зв'язку з неявкою в судове засідання більшості учасників провадження у справі, суд, керуючись п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про необхідність відкладення судового засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на іншу дату.

У клопотанні про продовження строку ліквідаційної процедури банкрута від 02.12.2014 року №Б8/180-11 ліквідатор Банкрута просить продовжити строк ліквідаційної процедури у справі на шість місяців, обґрунтовуючи це незавершеністю ліквідаційної процедури та необхідністю здійснення повноважень ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.

Згідно ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство, строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

На підставі викладеного, в зв'язку з незавершеністю проведення заходів ліквідаційної процедури у справі з незалежних від ліквідатора об'єктивних причин, що унеможливлює у даному судовому засіданні розгляд судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, в зв'язку з відсутністю в матеріалах справи звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута, що унеможливлює проведення у призначену дату судового засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута, враховуючи клопотання ліквідатора Банкрута про продовження строку ліквідаційної процедури банкрута від 02.12.2014 року №Б8/180-11, суд дійшов висновку про продовження строку, встановленого ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство, на шість місяців від раніше продовженого, у зв'язку з чим клопотання ліквідатора Банкрута про продовження строку ліквідаційної процедури банкрута від 02.12.2014 року №Б8/180-11 в частині продовження строку ліквідаційної процедури на шість місяців підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1, 5, 14, 22, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ред., яка набрала чинності 04.11.2012 року, ст.ст. 49, 51, 52, 54, 58, 63 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ред., яка набрала чинності з 19.01.2013 року, ст.ст. 4-1, 4-3, 33-35, 43, 53, 77, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі №Б8/180-12 в частині вимог ОСОБА_22 до товариства з обмеженою відповідальністю - ФІРМА "ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ" у вигляді боргу по заробітній платі у сумі 148 802,04 грн., заявлених у заяві від 28.07.2014 року б/н.

2. Припинити провадження у справі №Б8/180-12 в частині вимог ОСОБА_23 до товариства з обмеженою відповідальністю - ФІРМА "ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ" у вигляді боргу по заробітній платі у сумі 181 476,21 грн., заявлених у заяві від 28.07.2014 року б/н.

3. У задоволенні вимоги ОСОБА_22, викладеної у п. 1.2 прохальної частини заяви від 28.07.2014 року б/н, - відмовити.

4. У задоволенні вимоги ОСОБА_23, викладеної у п. 1.2 прохальної частини заяви від 28.07.2014 року б/н, - відмовити.

5. Скаргу публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" на дії (бездіяльність) організатора аукціону від 02.12.2014 року №15265/4.1 (вх. №27076/14 від 02.12.2014 року), - задовольнити частково.

Заборонити Межрегіональній Українській Біржі проводити аукціон з продажу майна товариства з обмеженою відповідальністю - ФІРМА "ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 13737133) на території, на якій здійснюється антитерористична операція, зокрема, але не обмежуючись, за адресою: 83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 20а;

Зобов'язати Межрегіональну Українську Біржу проводити аукціон з продажу майна товариства з обмеженою відповідальністю - ФІРМА "ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 13737133) поза межами населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція. В іншій частині скарги на дії (бездіяльність) організатора аукціону від 02.12.2014 року №15265/4.1, - відмовити.

6. Клопотання ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Патерилова В.В. про продовження строку ліквідаційної процедури банкрута від 02.12.2014 року №Б8/180-11 (вх. №27064/14 від 02.12.2014 року) в частині продовження строку ліквідаційної процедури на шість місяців, - задовольнити.

7. Продовжити строк ліквідаційної процедури у справі № Б8/180-11, передбачений ч. 2 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на шість місяців від раніше продовженого.

8. Відкласти судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 27 квітня 2015 року на 14 год. 50 хв., яке відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань №2).

Ліквідатору Банкрута надати суду до 23 квітня 2015 року остаточний звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Банкрута та докази всіх заходів, здійснених ним в ході ліквідаційної процедури, окрім долучених.

9. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Суддя П.Ф. Скутельник