2-393/2007 p.

УХВАЛА

29 грудня 2007 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого-судді               - Гончарової І.А.,

при секретарі                        - Ряснянській К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління юстиції в Луганській області, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 13.06.2006 р. звернувся до відповідача з даним позовом, посилаючись на норми ст.ст. 158, 162 Цивільно процесуального Кодексу України, в обґрунтування якого вказав, що 29.10.1998 року він досяг пенсійного віку 60 років при загальному трудовому стажі 48 років.

Згідно зі ст.12 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. із змінами, ст.ст. 9, 26 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.08.2003 року, а також роз'ясненнями Головного Управління Державної служби при Кабінеті Міністрів України 1995 року, позивач, як працюючий суддя загального суду мав право на пенсію за віком.

Згідно ст.126 Конституції України, судді мають право працювати на посаді до 65-ти літнього віку. У грудні 2003 року Верховною Радою України була прийнята відставка позивача за віком і в даний час він отримує щомісячне довічне утримання. Згідно роз'яснення Головного Управління Державної служби, судді отримують пенсію за віком та заробітну плату по посаді, яку займають в суді. У зв'язку з вищевикладеним, позивач вважає, що він з жовтня 1998 року повинен був отримувати пенсію за віком та заробітну плату за роботу на посаді голови Артемівського районного суду м. Луганська, на якій він працював з червня 1987 року по 11.12.2003 рік, тобто по день відставки. Однак, Управлінням юстиції в Луганській області в особі посадових осіб позивачу не були оформлені документи на отримання вказаної пенсії. У квітні 2006 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду у Ленінському районі м.Лутанська із заявою про призначення йому пенсії за віком з жовтня 1998 року. Однак, 10 травня 2006 року УПФУ в Ленінському районі м. Луганська позивачу було відмовлено у призначенні пенсії. Просить суд визнати неправомірним бездіяльність Управління юстиції в Луганській області, пов'язану із порушенням порядку оформлення та направлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, яке призвело до пропуску строку на звернення за призначенням пенсії з моменту виникнення у позивача права на неї та несвоєчасне призначення пенсії за віком; визнати неправомірними дії УПФУ в Ленінському районі м.Луганська щодо відмови у призначенні пенсії з 29.10.1998 року, а також зобов'язати УПФУ в  Ленінському районі м.Луганська призначити позивачу пенсію з 29.10.1998 року.

На підставі вказаної позовної заяви у відповідності з нормами Цивільно процесуального Кодексу України, на який посилався позивач у своєму позові, судом було відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами цього Кодексу.

У судовому засіданні позивач не був присутній, до початку слухання справи звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача - Державної судової адміністрації України, позовні вимоги не визнала, надавши суду докази, просила провадження у справі закрити, у зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку ЦПК України.

Представники відповідачів - Управління юстиції в Луганській області,  Управління Пенсійного    фонду України в Ленінському районі м.Луганська, Державного казначейства України, у судовому засіданні не були присутні, про час слухання справи" повідомлялись належним чином, причину неявки суду не повідомили

Вислухавши пояснення представника відповідача ДСА України, дослідивши представлені докази, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, спір, що виник між сторонами випливає з відносин по оскарженню фізичною особою рішення, дій та бездіяльності суб'єкту владних повноважень та відносин по проходженню публічної служби.

Згідно зі ст.3 КАС України - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування - є публічною службою.

Якщо у спорі хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, то такий спір відноситься до публічно-правових спорів, який передається на вирішення адміністративного суду.

У відповідності зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як передбачено ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:

1)   спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2)   спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3)   спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

4)   спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

5)   спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Таким чином, суд вважає, що вказаний спір між позивачем та відповідачем підлягає розглядові у порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як передбачено ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі у числі інших випадків, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки позивачем названий позов заявлено у порядку Цивільного судочинства, а справа підлягає розглядові в іншому порядку, то підстав для подальшого розгляду справи в порядку цивільного судочинства не вбачається.

Законом не передбачено можливість переходу розгляду цивільної справи, яка розглядається за правилами ЦПК України, на її розгляд за правилами КАС України в одному провадженні.

Тому суд вважає, що у даному випадку провадження по справі підлягає закриттю, що не перешкоджає позивачеві звернутися за вирішенням спору у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. 15, 205 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління юстиції в Луганській області, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію - закрити, оскільки справа не підлягає розглядові у порядку цивільного судочинства.

Роз'яснити ОСОБА_1 його право звернутися за вирішенням спору в порядку адміністративного судочинства.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.