Справа № 2-1923/2007 p.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2007 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
головуючого - судді Гончарової І.А.,
при секретарі - Кудреватих Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за
позовом ОСОБА_1 до Відділу реєстрації актів громадянського стану
Жовтневого району м. Луганська про виключення актового запису про батька дитини,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом, в обгрунтування якого вказала, що її дочка - ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис НОМЕР_1 від 30 липня 2003 року. В свідоцтві про народження зроблено запис про батька дитини -ОСОБА_3, проте батьком дитини він не є. Позивачка посилається на те, що даний запис було зроблено у зв*язку із наступними підставами. Так, рішенням народного суду м.Сливниця, що у Болгарії, НОМЕР_2 від 08.03.2000 р. шлюб між позивачкою та ОСОБА_3 було розірвано, тобто припинення шлюбу мало місце за 1,5 років до народження доньки. Рішення Болгарського народного суду в Україні не було визнано, тому позивачка змушена була звернутися до суду із позовом про розірвання шлюбу. Рішеням Жовтневого районного суду м.Луганська від 24 люттого 2003 року шлюб між позивачкою та ОСОБА_3 було розірвано. Дата розірвання шлюбу - 24 лютого 2003 року - в Україні, була підставою включення в свідоцтво про народження дочки запису про батька, хоча він їм не є. Для органів віділу реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районнго управління юстиції м.Луганська мало значення дане рішення, відповідно до якого працівниками РАГСу було зроблено запис про те, що дочка позивачки була народжена у шлюбі з ОСОБА_3 У зв*язку із викладеним позивачка просить поновити строк позовної давності для пред* явлення позову, винести рішення, яким виключити із свідоцтва про народження ОСОБА_2 запис про ОСОБА_3 як батька дитини, зобов*язати відділ реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м.Луганська внести зміни в актовий запис НОМЕР_1 від 30 липня 2003 р. про народження дитини, виключивши відомості про батька.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, суду дала аналогічні позову пояснення, просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не доповів, про дату слухання справи був повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.122 Сімейного кодексу України подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір*ю дитини заяви про визнання батьківства.
За ст.138 Сімейного кодексу України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред*явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.
ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що 30 липня 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Луганська позивачці було видане свідоцтво, у якому матір*ю зазначено ОСОБА_1, а батьком - ОСОБА_3.
Крім того, ч.2 ст.138 Сімейного кодексу України передбачено, що вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. Однак судом встановлено, що позивачка батьком дитини вважає чоловіка на ім*я ОСОБА_5, місце перебування якого невідомо, вони не спілкуються із позивачкою та матеріальної допомоги ні колишній чоловік позивачки, ні ОСОБА_5 на утримання дитини не надає.
За рішенням народного суду м.Сливниця Болгарії НОМЕР_2 від 08.03.2000 року шлюб із ОСОБА_3 було розірвано, тобто припинення шлюбу мало місце за 1,5 роки до народження дитини. Зазначене рішення не було визнане в Україні і позивачка звернулася із позовною заявою до Жовтневого районного суду м.Луганська, яким було винесено рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3. 21 липня 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Луганська позивачці було видане свідоцтво про розірвання шлюбу із ОСОБА_3.
Відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Луганська на підставі вказаного рішення було зроблено запис про те, що дочка позивачки народжена у шлюбі з ОСОБА_3
Зазначені обставини також підтверджуються поясненнями свідків у судовому засіданні.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що заявниця перебувала у шлюбі із ОСОБА_3 з 1999р. по 2000 р. та має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яку позивачка народила не перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_3 за рішенням, винесеним у Болгарії. Фактично позивачка з колишнім чоловіком однією сім* єю не проживали, навіть після укладення шлюбу. Свідок зазначила, що місце перебування ОСОБА_3 невідоме, матеріальної допомоги на утримання дитини він не надає. Позивачка батьком дочки ОСОБА_2 називає іншого чоловіка - ОСОБА_5, має вдома його фотографії, але місце перебування ОСОБА_5 та місце перебування колишнього чоловіка позивачці не відоме.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що позивачка є її племінницею. ОСОБА_3 вона ніколи не бачила. Позивачка приїхала до Луганська вагітною та народила доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Весь час по приїзді до Луганська позивачка мешкала одна, батьком дитини називає ОСОБА_5. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не спілкуються з позивачкою, матеріальної допомоги на утримання дитини не надають.
Таким чином, суд вважає за можливе виключити із свідоцтва про народження ОСОБА_2, актовий запис НОМЕР_1 від 30.07.2003 року, запис про ОСОБА_3 як батька дитини.
Відповідно до ч.3 ст.138 до вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовні давність в один рік, яка починається від дня реєстрації дитини.
Зважаючи на те, що рішенням Болгарського народного суду від 08.03.2000 року шлюб між позивачкою та ОСОБА_3 було розірвано, але в Україні дане рішення не було визнано і шлюб між ними розірвано лише рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 24.02.2003 року, суд вважає за можливе поновити позивачці строк позовної давності.
Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-215, 224-233 ЦПК України, ст. ст.122, 138, ч.5 ст.267 Сімейного Кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Виключити із свідоцтва про народження ОСОБА_2, актовий запис НОМЕР_1 від 30.07.2003 року, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м.Луганська, запис про ОСОБА_3 як батька дитини.
Зобов*язати Відділ реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м.Луганська внести зіміни в актовий запис НОМЕР_1 від 30 липня 2003 року, виданий Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м.Луганська. про народження ОСОБА_2, виключив відомості про батька - ОСОБА_3.
Заочне рішення може бути переглянуто Ленінським районним судом м. Луганська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалась заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України.