Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/5267/14 Головуючий у 1 інстанції: Баранов В.І.

Суддя-доповідач: Боєва В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.,

Суддів Денисенко Т.С., Коваленко А.І., При секретарі: Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 жовтня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам, приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Комунальне підприємство «Водоканал», Відкрите акціонерне товариство «Мелітопольгаз», приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, про визнання недійсним правочину щодо купівлі-продажу земельної ділянки, про визнання права власності на земельну ділянку, про встановлення постійного земельного сервітуту, стягнення судових витрат та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Відкрите акціонерне товариство «Мелітопольгаз», Комунальне підприємство «Водоканал», приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення грошових сум,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, про визнання недійсним правочину щодо купівлі-продажу земельної ділянки, про визнання права власності на земельну ділянку, про встановлення постійного земельного сервітуту, стягнення судових витрат. ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових сум.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 600 кв. м. розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташований житловий будинок загальною площею 25,2 кв. м. з моменту укладення договору купівлі -продажу від 10 листопада 2006 року.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 600,14 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений 25.10.2007р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 4427.

Встановлено постійний земельний сервітут, а саме право ОСОБА_3 на експлуатацію трубопроводів з газопостачання, водопостачання по земельній ділянці, площею 55,972 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_2, для можливості експлуатації житлового будинку, який належить ОСОБА_3 і розташований за адресою: АДРЕСА_1, із внесенням плати в розмірі ставки земельного податку, який повинен бути розрахований виходячи із розміру даної земельної ділянки.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 судові витраті в сумі 549 гривень 20 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_3 в задоволенні відмовлено.

17 липня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати (т. 6, а. с. 121).

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 жовтня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її заяву.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1) статті 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановивши 03.10.2014 року ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати, суд першої інстанції посилався на приписи частини 1 статті 220 ЦПК України.

При цьому суд виходив з того, що питання стосовно розподілу судових витрат вже розглядалося судом при ухваленні рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року - згідно якого позов ОСОБА_3 задоволено частково, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено та в силу вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України було стягнуто на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 судові витраті в сумі 549 гривень 20 коп. (т. 6, а. с. 156).

Основним доводом апеляційної скарги ОСОБА_2 є те, що в оскаржуваній ухвалі від 03.10.2014 року суд не вирішив питання про розподіл судових витрат - з огляду на те, що вона на час подачі позову та на час ухвалення рішення була інвалідом 2-ї групи (натепер вона є інвалідом 1-ї групи), а лише посилався на те, що питання про судові витрати вже було вирішено при ухваленні рішення від 20 листопада 2012 року.

Апелянт також вказує, що при ухваленні рішення від 20.11.2012 року, яким позов ОСОБА_3 задовольнив частково, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовив, та стягнув з неї судові витрати в сумі 549 грн. 20 коп., суд не вирішував питання про розподіл судових витрат з урахуванням того, що вона є інвалідом 2-ї групи та повинна звільнятися від судових витрат, а тому вважає, що додатковим рішенням суд повинен був задовольнити її заяву та скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року - в частині стягнення з неї судових витрат в розмірі 549 грн. 20 коп. на користь ОСОБА_3

Ці доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження при апеляційному розгляді.

Так, пунктом 4) частини 1 статті 220 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини 5 статті 220 ЦПК України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Зі змісту рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року в цій справі видно, що позов ОСОБА_3 задоволено частково, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд першої інстанції посилався на приписи ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якою передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. При цьому суд здійснив докладний розрахунок судових витрат, які понесла ОСОБА_3 та розрахував пропорційно судові витрати, які мають бути покладені на ОСОБА_7 - з урахуванням приписів статті 88 ЦПК України (т. 4, а. с. 244, абзац 7-9).

За таких обставин відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення у відповідності до вимог пункту 4) частини 1 статті 220 ЦПК України.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в основному стосуються незгоди з рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року - в частині стягнення з неї судових витрат в розмірі 549 грн. 20 коп. на користь ОСОБА_3 Зазначене судове рішення набрало законної сили, а тому у відповідності до норм процесуального права його зміна або скасування в цій частині шляхом ухвалення додаткового рішення не передбачено.

За таких обставин ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 жовтня 2014 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, постановлена з додержанням вимог закону. Підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: