ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р.Справа № 916/1071/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Гладишевої Т.Я., Ярош А.І.

(відповідно до розпорядження голови суду від 10.11.2014р. розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Байрамов О.В., за довіреністю №1278/13 від 26.07.2013р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на рішення господарського суду Одеської області від 22 вересня 2014 року

у справі №916/1071/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НТКОМ"

про стягнення 93405,32 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ "НТКОМ", в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання овердрафту №015/328351/124818 від 26.03.2013р. у сумі 83521,39 грн., яка складається із заборгованості за кредитним лімітом у сумі 68357,33 грн., заборгованості за відсотками у сумі 10575,54 грн. та нарахованої пені у сумі 4588,52 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1827 грн.

11.06.2014р. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог (т.2 а.с.12), в якій позивач проситв суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання Овердрафту №015/328351/124818 від 26.03.2013р. у розмірі 93405,32 грн., з яких заборгованість за кредитним лімітом у сумі 68357, 33 грн., заборгованість за відсотками у сумі 17242,71 грн., пеня у сумі 7805,28 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22 вересня 2014 року у справі №916/1071/14 (головуючий суддя Щавинська Ю.М., судді Зайцев Ю.О., Степанова Л.В.) позов ПАТ "Райффайзен банк Аваль" задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним лімітом у сумі 68357,33 грн., заборгованість по відсотках у сумі 7752,66 грн., пеню у сумі 7449,34 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1671,19 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач неналежно виконував умови спірного договору, а приймаючи до уваги, що будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність визначеної Банком заборгованості, відповідач не надав, суд визнав позовні вимоги про стягнення основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, враховуючи наявні у розрахунках відсотків та пені позивача помилок, місцевим господарським судом здійснено власний розрахунок заборгованості за відсотками та пені та стягнуто відповідні суми.

Не погодившись з ухваленим рішенням господарського суду першої інстанції, позивач (ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками та в частині стягнення пені. При цьому відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права і не повним з'ясуванням обставин справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача (ТОВ "НТКОМ") у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне поштове повідомлення від 11.11.2014р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за відсутністю представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Матеріали справи свідчать про те, що 26.03.2013р. між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (позивач, кредитор) та ТОВ "НТКОМ" (відповідач, позичальник) було укладено договір про надання овердрафту №015/328351/124818 (надалі - договір), відповідно до умов якого кредитор на умовах договору надає позичальнику можливість використання овердрафту з поточного рахунку в межах діючого поточного ліміту, внаслідок чого за зазначеним поточним рахунком виникає дебетове сальдо, а позичальник, в свою чергу, зобов'язався використовувати овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 1.6. договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити овердрафт, сплатити проценти за користування овердрафтом та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором.

Пунктом 1.3. договору встановлено, що максимальний ліміт за договором складає 80000 грн., в межах якого встановлюється поточний ліміт. Визначення розміру поточного ліміту та порядок його встановлення здійснюється відповідно до пунктів 2.4., 2.5. договору. Поточний ліміт за договором не може перевищувати 40% від середньомісячних надходжень за останні дванадцять календарних місяців на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора (якщо строк наявності відкритого поточного рахунку становить менше дванадцяти місяців, то розрахунок середньомісячних надходжень проводиться з урахуванням фактичного строку наявності відкритого поточного рахунку). На дату укладання договору поточний ліміт дорівнює максимальному ліміту. Позичальник має право використовувати овердрафт при наявності встановленого максимального ліміту та поточного ліміту. У разі скасування максимального та поточного лімітів позичальник не має право використовувати овердрафт.

За п.п.1.4, 1.6 договору з моменту виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку, кредитор є таким, що надав позичальнику овердрафт. Дебетове сальдо, зафіксоване на поточному рахунку на кінець кожного календарного дня, є заборгованістю позичальника за овердрафтом. Цільовим використанням овердрафту за договором є фінансування господарської діяльності та поточних та/або не передбачуваних витрат позичальника.

Згідно п.3.1. договору процентна ставка за користування овердрафтом є фіксованою та становить 21% річних. У разі скасування максимального та поточного лімітів, відповідно до статті 7 договору, з дати скасування лімітів - фіксована процента ставка становить 40% річних.

Нарахування процентів за овердрафтом здійснюється щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом протягом всього строку наявності безперервного дебетового сальдо (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору позичальник сплачує проценти щомісяця в день, що відповідає календарному дню відкриття поточного рахунку, а саме 19 числа (якщо календарний день відкриття поточного рахунку у поточному місяці відсутній, то таке погашення відбувається в останній календарний день поточного місяця) з врахуванням наступних періодів: в першому календарному місяці користування овердрафтом - за період з дня надання овердрафту по день, що передує календарному дню відкриття поточного рахунку; в наступних календарних місяцях - за період з календарного дня відкриття поточного рахунку попереднього місяця (включно) по день, що передує календарному дню відкриття поточного рахунку; в останній календарний місяць користування овердрафтом/кредитною заборгованістю - за період з календарного дня відкриття поточного рахунку попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення овердрафту/кредитної заборгованості.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що протягом строку доступності овердрафту позичальник зобов'язаний здійснювати погашення овердрафту не пізніше останнього дня максимального строку безперервного дебетового сальдо. Якщо останній день максимального строку безперервного дебетового сальдо не є банківським днем, то таке дебетове сальдо має бути погашено в останній банківський день, що передує останньому дню максимального строку безперервного дебетового сальдо.

Згідно з п. 4.4. договору у разі непогашення овердрафту в дату закінчення строку доступності овердрафту, з наступного банківського дня після дати закінчення строку доступності овердрафту максимальний та поточний ліміти є скасованими та застосовуються наслідки, передбачені пунктами 7.3.1 - 7.3.3 пункту 7.3. договору.

Пунктами 7.1, 7.2 договору встановлено, що у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, обставин, передбачених пунктом 7.2. договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані, максимальний ліміт/ поточний ліміт скасовуються, а дата закінчення строку доступності овердрафту є такою, що настала. Максимальний ліміт та поточний ліміт скасовуються при настанні будь-якої з обставин, передбачених п.7.2. договору, але не обмежуючись ними. Так, однією з таких обставин, згідно п. 7.2.6. договору, є перевищення Позичальником наявності максимального строку безперервного дебетового сальдо.

У відповідності до п. 7.3. договору про скасування максимального ліміту та поточного ліміту кредитор повідомляє позичальника шляхом відправлення письмового повідомлення рекомендованим листом. У разі настання обставин, передбачених підпунктами 7.2.6.-7.2.8. пункту 7.2. договору, максимальний ліміт/поточний ліміт скасовуються в дату настання однієї з таких обставин. У разі скасування максимального ліміту/ поточного ліміту з інших підстав, датою скасування максимального ліміту та поточного ліміту є дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв'язку при відправленні повідомлення.

Згідно з п. 7.3.1. договору з дати скасування лімітів позичальник втрачає право на користування овердрафтом, заборгованість за овердрафтом, у разі наявності дебетового сальдо, є кредитною заборгованістю та переноситься для обліку на рахунок для обліку кредитів, а нараховані проценти за користування овердрафтом переносяться на відповідні рахунки нарахованих доходів. Номери таких рахунків кредитор зазначає у повідомленні про скасування максимального ліміту та поточного ліміту.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, надавши позичальнику можливість використовувати овердрафт з поточного рахунку в межах 80000 грн., що підтверджується випискою по рахунку (т.1 а.с.93-124).

Натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, своєчасно не сплачував нараховані відсотки та не погасив овердрафт у максимальний строк безперервного дебетового сальдо, який складає 30 календарних днів.

З огляду на те, що відповідачем, у передбачений договором строк, не було погашено овердрафт, 18.09.2013р. банком було перенесено заборгованість за овердрафтом у сумі 79974,29 грн. на рахунки кредитної заборгованості згідно договору №015/328351/124818 від 26.03.2013р., що підтверджується випискою по рахунку (т.1 а.с.123). Таким чином 18.09.2013р. банком були скасовані Максимальний та поточний ліміти.

В подальшому, як вбачається з виписки по рахунку відповідача, ТОВ "НТКОМ" було частково погашено заборгованість по овердрафту та відсотках.

Вищенаведене стало підставою для звернення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до господарського суду Одеської області з відповідною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Чинним законодавством України визначено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позичкодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно зі ст. 193 ГК України, яка кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, в обґрунтування ст.ст. 32-34 ГПК України, на підтвердження відсутності заборгованості за спірним договором, або на підтвердження погашення відповідної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "НТКОМ" заборгованості за кредитним лімітом у сумі 68357,33 грн. є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків за договором у сумі 17242,71 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.

Як вже було зазначено вище, умовами договору про надання овердрафту визначено, що з дати скасування лімітів фіксована процентна ставка становить 40% річних.

Враховуючи, що 18.09.2013р. банком було скасовано максимальний та поточний ліміти, саме з цієї дати позивачем нараховувались відсотки про процентній ставці 40%, заборгованість за якими, згідно розрахунку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (т.2 а.с.13), складає 19979,06 грн.

Однак, п.7.3. договору передбачено повідомлення кредитором позичальника про скасування максимального ліміту та поточного ліміту шляхом відправлення письмового повідомлення рекомендованим листом.

При цьому, виходячи з системного аналізу пунктів договору, таке повідомлення є обов'язковим у будь-якому випадку скасування лімітів з огляду на наступне.

Згідно з преамбулою договору, дата закінчення строку доступності овердрафту - 26.03.2014р. включно або інший останній день погашення заборгованості за договором (погашення овердрафту/кредитної заборгованості, сплати процентів за користування овердрафтом/кредитною заборгованістю, комісій, пені, штрафів та інших передбачених договором платежів, у т.ч. відшкодування витрат та збитків кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору), передбачений пунктом 7.1. договору.

У відповідності з п.7.1 договору, максимальний та поточний ліміт скасовуються, а дата закінчення строку доступності овердрафту є такою, що настала, у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, обставин, передбачених пунктом 7.2. договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані.

Максимальний ліміт та поточний ліміт скасовуються при настанні будь-якої з обставин, передбачених п.7.2. договору, але не обмежуючись ними.

Згідно п. 4.4. договору у разі непогашення овердрафту в дату закінчення строку доступності овердрафту, з наступного банківського дня після дати закінчення строку доступності овердрафту максимальний та поточний ліміти є скасованими та застосовуються наслідки, передбачені пунктами 7.3.1 - 7.3.3 пункту 7.3. договору.

У відповідності до п. 7.3. договору про скасування максимального ліміту та поточного ліміту кредитор повідомляє позичальника шляхом відправлення письмового повідомлення рекомендованим листом. У разі настання обставин, передбачених підпунктами 7.2.6.-7.2.8. пункту 7.2. договору, максимальний ліміт/поточний ліміт скасовуються в дату настання однієї з таких обставин. У разі скасування максимального ліміту/ поточного ліміту з інших підстав, датою скасування максимального ліміту та поточного ліміту є дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв'язку при відправленні повідомлення.

Згідно п. 7.3.1. договору з дати скасування лімітів позичальник втрачає право на користування овердрафтом, заборгованість за овердрафтом, у разі наявності дебетового сальдо, є кредитною заборгованістю та переноситься для обліку на рахунок для обліку кредитів, а нараховані проценти за користування овердрафтом переносяться на відповідні рахунки нарахованих доходів. Номери таких рахунків кредитор зазначає у повідомленні про скасування Максимального та поточного лімітів.

Таким чином дата скасування лімітів жодним чином не залежить від дати відправлення повідомлення, проте умови договору, які є обов'язковими для сторін в силу ст. 629 ЦК України, не позбавляють банк обов'язку надсилати відповідне письмове повідомлення.

При цьому, як вбачається з пояснень представника позивача, засвідчених протоколом судового засідання (т.2 а.с.17), відповідне повідомлення банком боржнику не надсилалось.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність у банку права стягувати у примусовому порядку нараховані проценти по підвищеній 40% ставці до направлення боржнику повідомлення, вказаного у п.7.3 договору, що не позбавляє, водночас позивача права на стягнення фіксованої процентної ставки - 21%.

Дослідивши розрахунок відсотків наданий позивачем, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що такий розрахунок має помилки та приймає розрахунок відсотків наданий місцевим господарським судом.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог банку в частині стягнення з відповідача 7 752,66 грн. відсотків.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 7805,28 грн., апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.10.2.1. договору за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором позичальник, на вимогу кредитора, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, а по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені нарахованої на заборгованість відповідача за кредитом, апеляційний господарський суд приймає його як обґрунтований та складений відповідно до норм чинного законодавства.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення пені за порушення строків сплати кредиту у сумі 7055,03 грн.

Щодо вимог про стягнення пені у сумі 750,25 грн. за порушення строків сплати відсотків, колегія суддів, з урахуванням вищевикладених висновків щодо необхідності стягнення відсотків з 18.09.2013р. за 21%, а не за 40% ставкою, погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог на суму 394,31 грн.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 22 вересня 2014 року у справі №916/1071/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 11 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов А.І. Ярош Т.Я. Гладишева