КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2014 року справа № П/811/2839/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В. розглянувши у порядку письмового провадження справу
за позовом Приватного підприємства "СВ-Сані-Транс"
до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2014 року №0004141500, №0004151500 та №0004181500, -
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "СВ-Сані-Транс" (далі-позивач, ПП "СВ-Сані-Транс" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.08.2014 року №0004141500 за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 27763,75 грн., в тому числі 22211,00 грн. за основним платежем та 5552,75 грн. за штрафними санкціями, №0004151500 за платежем податок на додану вартість в сумі 65627,75 грн., в тому числі 52503,00 грн. за основним платежем та 13125,75 грн. за штрафними санкціями, №0004161500 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2013 року в розмірі 3320,00 грн. та №0004181500 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2013 року в розмірі 1547,00 грн.
Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що вказані рішення порушують права позивача, суперечать діючому законодавству, прийняті на основі необґрунтованих висновків перевіряючого податкового органу.
Позивач вважає, що висновки Акта перевірки є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами. Як наслідок, штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно спірних податкового повідомлення-рішення та рішення на його підставі, являються неправомірними та підлягають скасуванню.
Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.
За таких обставин, відповідач зазначає, що оскаржувані рішення винесені правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
В судове засідання 04.11.2014 року представники сторін не прибули подавши до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності (т.5, а.с.173-174).
Відповідно до ухвали суду від 04.11.2014 року подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Приватне підприємство "СВ-Сані-Транс" зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Світловодської міської ради Кіровоградської області 07.07.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №15478 (т.1,а.с.40). Види діяльності за КВЕД: вантажний автомобільний транспорт.
Досліджуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.
На підставі наказу №463 від 15.07.2014 року посадовими особами Світловодської ОДПІ проведено виїзну документальну перевірку ПП "СВ-Сані-Транс" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень - серпень 2013 року по взаємовідносинах з ПП "Торговий дім "Андріївський -Плюс" та податку за прибуток 2013 року, результати якої оформлено актом №304/2200/35955002 від 18.07.2014 року (т.1,а.с.13-39).
В акті перевірки податковим органом зафіксовано порушення:
- ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 22211,00 грн.;
- п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по операціям з ПП "Торговий дім "Андріївський - Плюс" на суму 52503,66 грн., в тому числі за квітень 2013 року в сумі 1825,00 грн., за травень 2013 року - 3320,00 грн., за червень 2013 року в сумі 21025,33 грн., за липень 2013 року - 7750,00 грн., за серпень 2013 року - 18583,33 грн.;
-п.200.1, п.200.2, п. 200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету, визначена як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду по операціям з ПП "Торговий дім "Андріївський - Плюс" на суму 52503,66 грн., в тому числі за квітень 2013 року - 278,00 грн., за травень 2013 року - 4687,00 грн., за червень 2013 року в сумі 21025,33 грн., за липень 2013 року - 7750,00 грн., за серпень 2013 року - 18538,33 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято:
- податкове повідомлення - рішення № 0004141500 від 01.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 27760,75 грн., в том числі за основним платежем - 22211,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -5552,75 грн. (т.1,а.с.9);
- податкове повідомлення - рішення № 0004151500 від 01.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 65628,75 грн., в том числі за основним платежем - 52503,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -13125,75 грн. (т.1,а.с.10);
- податкове повідомлення - рішення № 0004161500 від 01.08.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3320,00 грн.(т.1,а.с.11);
- податкове повідомлення - рішення № 001481500 від 01.08.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1547,00 грн.(т.1,а.с.12).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу ( п. 138.6 ст. 138 ПК України).
Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
- прямих матеріальних витрат;
- прямих витрат на оплату праці;
- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
- ввезення товарів на митну територію України;
- вивезення товарів за межі митної території України;
- виключено;
- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.
Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.
Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.
Згідно п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та ПП "Торговий дім "Андріївський-Плюс", на підставі яких був сформований податковий кредит з податку на додану вартість.
Матеріалами справи встановлено, що між ПП "СВ-Сані-Транс" (Покупець) та ПП "Торговий дім "Андріївський-Плюс" (Продавець) укладено ряд договорів купівлі - продажу:
- договір №02/04 від 02.04.2013 року (т.1,а.с.70);
- договір №16/05 від 16.05.2013 року (т.1,а.с.76-77);
- договір №03/06 від 03.06.2013 року (т.1,а.с.82-83);
- договір №17/06 від 17.06.2013 року (т.1,а.с.99-100);
- договір №19/07 від 19.07.2013 року (т.1,а.с.117-118);
- договір №21/08 від 21.08.2013 року (т.1,а.с.135-136);
- договір №28/08 від 28.08.2013 року (т.1,а.с.140-141).
Предметом укладених договорів є постачання інвентаря, основних засобів, запчастин та пакувальних матеріалів.
За наслідками виконання умов договорів, ПП "Торговий дім "Андріївський - плюс" виписало позивачеві податкову накладну №2 від 03.04.2014 року на загальну суму 10950,00 грн., в тому числі ПДВ - 1825,00 грн. (т.1,а.с.71), податкову накладну №1 від 16.05.2013 р. на загальну суму 19920,00 грн., в тому числі ПДВ - 3320,00 грн. (т.1,а.с.80), податкову накладну №2 від 07.06.2013 року на суму 4992,00 грн., в тому числі ПДВ - 832,00 грн. (т.1,а.с.86), податкову накладну №3 від 10.06.2013р. на суму 14400,00 грн., в тому числі ПДВ - 2400,00 грн. (т.1,а.с.89), податкову накладну №4 від 14.06.2013р. на суму 28160,00 грн., в тому числі ПДВ 4698,33 грн. (т.1,а.с.92), податкову накладну №6 від 19.06.2013 року на суму 4266,67 грн. (т.1,а.с.95), податкову накладну №7 від 21.06.2013 року на суму 24500,00 грн., в тому числі ПДВ - 4083,33 грн. (т.1,а.с.98), податкову накладну №8 від 25.06.2013 року на загальну суму 28500,00 грн., в тому числі ПДВ - 4750,00 грн. (т.1,а.с.103), податкову накладну №1 від 16.07.2013 року на загальну суму 21500,00 грн., в тому числі ПДВ 3583,33 грн. (т.1,а.с.116); податкову накладну №2 від 19.07.2013 року на суму 25000,00 грн., в тому числі ПДВ - 4166,67 грн. (т.1,а.с.121), податкову накладну №2 від 22.08.2013 р. на загальну суму 46200,00 грн., в тому числі ПДВ - 7700,00 грн. (т.1,а.с.139), податкову накладну №3 від 28.08.2013 р. на загальну суму 25000,00 грн., в тому числі ПДВ - 4256,67 грн.(т.1,а.с.144), податкова накладна №4 від 30.08.2013 року на загальну суму 39700,00 грн., в тому числі ПДВ - 6616,66 грн. (т.1,а.с.149).
Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме: видаткові накладні та рахунки - фактури, свідчать про фактичне виконання сторонами умов укладених договорів (т.1, а.с.68-69, 78-79, 84-85, 87-88, 90-91, 93-94, 96-97, 101-102, 114-115, 119-120, 137-138, 142-143, 147-148).
При цьому, податкові та видаткові накладні, якими оформлювався факт прийняття позивачем товарів містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, та підписи уповноважених осіб.
Оплата отриманого товару підтверджується долученими до справи копіями банківських виписок (т.1, а.с.75, 81, 106-111, 122-133, 150-154).
Всі документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і контрагента.
Транспортування придбаного товару здійснювалось позивачем з використанням власного транспорту - автомобіля Ford Tranzit, д.н.з. НОМЕР_9 (т.2,а.с.127-128).
Придбана продукція використана у межах власної господарської діяльності ПП "СВ-Сані-Транс" а саме: придбаний двигун був використаний для модернізації автонавантажувача Nissan EPO1L10 300498, що підтверджується копією акту приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (т.1,а.с.73), копією журналу-ордеру та копією відомості по рахунку "Виготовлення і модернізація основних засобів за квітень 2013" (т.1,а.с.72,74), автозапчастини використані для модернізації автомобіля DAF, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями акту приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, журналами - ордерами та відомістю по рахунку (т.3, а.с.22-24), паливний насос на автомобіль MAN 18225 використано для модернізації орендованого автомобіля MAN 18225, д.н.з. НОМЕР_10, що підтверджується актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 28.06.2013р., журналом - ордером та відомістю по рахунку 207 "запасні частини" (т.3,а.с.21-22).
Судом також враховано наступні обставини.
Позивачем у ПП "ТД "Андріївський -плюс" було закуплено піддони та пакувальну плівку ПДВ (450*50) (т.1, а.с.84-95, 119-121), які використано для пакування виготовленої продукції (гігієнічний наповнювач) та її подальшого транспортування.
08.09.2011 року між ПП "СВ-Сані-Транс" (постачальник за договором) та ПП "ДЖ ПС ПЕТ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №6. Відповідно до умов укладеного договору, позивач зобов'язується постачати гігієнічний наповнювач (т.3,а.с.63-65).
Фактичне виконання умов договору підтверджується долученими до справи копіями первинних документів, а саме: копіями рахунків - фактур, податкових та видаткових накладних (т.3, а.с.72-73, 78, 80-81, 86, 88-89, 94, 96-97, 102, 104-105, 110, 112-113, 118, 120-121, 126, 128-129, 134, 138-137, 142, 144-145, 150, 152-153).
З метою транспортування продукції, між позивачем (перевізник за договором) та ПП "ДЖІ ПІ С ПЕТ" укладено договір №13/08 П від 10.08.2012 р. на надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (т.3,а.с.66-68) та договір №908152 від 09.08.2013 р. про надання транспортних послуг (т.3,а.с.69-71).
Фактичне виконання умов укладених договорів, підтверджується долученими до справи копіями первинних документів, а саме: копіями рахунків - фактур, актів здачі-прийняття робіт, товарно-транспортних накладних та подорожніх листів (т.3, а.с. 74-77,82-85,90-93,98-101,106-109,114-117,119,122-125,127,130-133,135,138-141,143,146-149,151,154-157,159,162-165).
Таким чином, суд погоджується з позицією позивача, що витрати на придбання піддонів та пакувальних матеріалів відносяться до витрат операційної діяльності підприємства.
Судом також враховано наступні обставини.
З метою транспортування товару ПП "СВ-Сані-Транс" орендувало у гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вантажні автомобілі, що підтверджується відповідними договорами оренди та свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу (т.2,а.с.129-142).
01.09.2012 року між позивачем та ТОВ "Авто дім транс" (орендодавець) укладено договір оренди транспортних засобів. Предметом укладеного договору є передача в оренду: автомобіля марки "DAF 95ХF430",2001 року випуску, білого кольору, тип ТЗ - вантажний сідловий тягач, р.н. НОМЕР_5; причіпу марки "SAMRO SR 334", 1997 року випуску, сірого кольору, ТИП ТЗ - напівпричіп рефрижератор, р.н. НОМЕР_6, автомобіль марки DAF FT95XF340,2001 року випуску, білого кольору, тип ТЗ - вантажний сідловий тягач, р.н. НОМЕР_7, причіп марки "SCHMITZ SPR 24",2001 року випуску, червоного кольору, тип ТЗ - напівпричеп бортовий, р.н. НОМЕР_8 (т.2,а.с.143-150).
01.04.2011 року між ПП "СВ-САНІ-ТРАНС" (орендар за договором) та гр. ОСОБА_3 укладено договір оренди нежитлових приміщень, предметом якого є передання в оренду нежитлового приміщення, розташованого за адресою - вул. Макаренка, 7 "в", м. Світловодськ, Кіровоградська область, загальною площею - 114,4 кв.м (т.2,а.с.177-179). Фактичне виконання умов укладеного договору підтверджується долученими до справи копіями первинних документів (т.2,а.с.181-193).
01.11.2012 між позивачем та гр. ОСОБА_3 укладено договір оренди №1/11 нежитлового приміщення, відповідно до якого позивачем орендовано приміщення за адресою - АДРЕСА_1, загальною площею -257,5 кв.м (т.2,а.с.159-161). Виконання вказаного договору підтверджується долученими до справи первинними документами (т.2,а.с.164-176).
За таких обставин, суд погоджується з позицією позивача про наявність у нього приміщення, в якому можливо тримати (приймати, зберігати) товари до подальшої реалізації її контрагентам та транспортних засобів для транспортування продукції, що ним реалізовувалась.
Отже, матеріалами справи підтверджено фактичне здійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту та валових витрат.
Дослідивши надані до суду первинні документи, суд встановив, що останні складені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
За таких обставин, факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно з положеннями ст.198 Податкового кодексу України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів податкового кредиту з податку на додану вартість.
Як вбачається з акту перевірки позивача, відповідачем у ході перевірки використано акт перевірки від 18.04.2014р. №87/11-23-22-02/34813180 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Торговий дім "Андріївський - Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Побережне", ТОВ "Санторіна", ТОВ "Профілайт", ТОВ "Промінвест-2012" за період з 01.01.2011 по 31.12.2013р". За результатами перевірок ПП "Торговий дім "Андріївський-плюс" податковим органом встановлено відсутність поставок товарі та укладення угод без мети настання реальних наслідків. У зв'язку з цим, податковим органом визнано угоди поставки нікчемними, в тому числі, укладені з позивачем.
Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбання товару (послуги)не безпосередньо дол. Бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.
Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність ПП "Торговий дім "Андріївський - плюс", останнє мало статус юридичної особи, було зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства України та включено до ЄДРПОУ.
Наявними матеріалами даної адміністративної справи позивачем підтверджено реальність господарських операцій з ПП "Торговий дім "Андріївський-плюс" за перевірений період, на підставі яких було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати.
Таким чином формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до пп. 198.3, 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України.
Отже, суд приходить до висновку про безпідставність висновку податкового органу стосовно порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України.
За приписами п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом ( п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України )
Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Оскільки висновок податкового органу про завищення податкового кредиту у квітні - серпні 2013 року не знайшов свого підтвердження, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача, що вказане порушення призвело до завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 52503,66 грн.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В процесі розгляду справи відповідачем не доведено суду правомірність оскаржуваного рішення, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь ПП "СВ-САНІ-ТРАНС" витрати у розмірі 196,53 грн.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позовні вимоги Приватного підприємства "СВ-Сані-Транс" - задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.08.2014 року №0004141500 за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 27763,75 грн., в тому числі 22211,00 грн. за основним платежем та 5552,75 грн. за штрафними санкціями.
3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.08.2014 року №0004151500 за платежем податок на додану вартість в сумі 65627,75 грн., в тому числі 52503,00 грн. за основним платежем та 13125,75 грн. за штрафними санкціями.
4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.08.2014 року №0004161500 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2013 року в розмірі 3320,00 грн.
5.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.08.2014 року №0004181500 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2013 року в розмірі 1547,00 грн.
6.Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь ПП "СВ-САНІ-ТРАНС" (код ЄДРПОУ - 35955002) судові витрати у розмірі 196 (сто дев'яносто шість) грн. 53 коп. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (Код ЄДРПОУ - 38713773).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Жук
- Номер:
- Опис: про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: П/811/2839/14
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Жук Р.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.07.2015
- Дата етапу: 22.07.2015