ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2014 р. Справа № 804/17591/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши у скороченому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс» про застосування заходів реагування, -
ВСТАНОВИВ:
28.10.2014р. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс» в порядку ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України та просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства ТОВ «Агроальянс» за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с.Личково, до повного усунення порушень;
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд ТОВ «Агроальянс» за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Личково, до повного усунення порушень;
- зобов'язати ТОВ «Агроальянс» зупинити експлуатацію будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с.Личково, до повного усунення порушень;
- стягнути з ТОВ «Агроальянс» судовий збір в сумі 73,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 21.10.2014р. по 23.10.2014р. відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено позапланову перевірку відповідача за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с.Личково за результатами якої був складений акт перевірки від 23.10.2014р. №300 за висновками якого встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в України, затвердженого наказом МНС №126 від 19.10.2014р., а саме: не виконано заміри опору ізоляції електромережі; не оброблено дерев'яні конструкції горищ вогнезахисною сумішшю; не обладнано будівлі автоматичною пожежною сигналізацією; використовується тимчасова електромережа; керівник не пройшов навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму; з'єднання жил електропроводів не виконано за допомогою паяння, зварювання, опресування, або затискачів (гвинтових, болтових, тощо); використовуються відкриті електролампи розжарювання; використовуються електропроводи поверхнею горючих основ; не в повній мірі проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників; не доукомплектовано у повній мірі згідно норм належності первинними засобами пожежогасіння; не прибрано захаращеність в приміщеннях. Позивач зазначає, що подальша робота підприємства із вищевказаними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а тому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства відповідача, повного зупинення будівель та споруд відповідача за вищевказаною адресою, до усунення порушень та зобов'язати відповідача зупинити експлуатацію будівель та споруд у відповідності до вимог ст.ст.20,55,67,68,70 Кодексу цивільного захисту України, ч.5 ст.4, ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У додаткових поясненнях від 28.11.2014р. позивач вказав на те, що за результатами проведеної перевірки припис не надавався відповідачеві та порушення, наведені в акті перевірки неодноразово пропонуються до виконання, що підтверджено приписом від 08.05.2014р. №143.
Відповідач 19.11.2014р. надав до суду заперечення на позов, в яких просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на те, що задоволення адміністративного позову спричинить повне блокування роботи підприємства, звільнення працівників, неможливість усунення виявлених порушень з урахуванням того, що відповідач є основним і майже єдиним роботодавцем у с. Личково Магдалинівського району Дніпропетровської області. Окрім того, відповідач зазначає, що зупинення роботи підприємства призведе до знищення зерна пшениці, яке знаходиться на зберіганні у відповідача та в дійсності, наведені в акті порушення не можуть спричинити настання небезпечних наслідків; в силу вимог Закону перевірку необхідно вважати такою, що не відбулася; перевірку здійснено під час дії прямої заборони Закону(Мораторію) згідно з приписами п.1 Указу Президента України від 16.01.2013р. №20/2013 та Закону України «Про внесення змін в Закон «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014р. №1622-УІІ; було грубо порушено процедуру проведення перевірки, яку проведено без присутності керівника, факти викладені в акті жодними доказами не зафіксовані. За викладених порушень, відповідач вважає, що проведена позивачем перевірка відповідача є незаконною. Між тим, відповідач зазначає, що сумлінно ставлячись до виконання вимог діючого законодавства України, робить все можливе щоб якомога швидше усунути недоліки (порушення) зазначені в акті від 23.10.2014р. №300 у зв'язку з чим відповідачем уже проведено ряд заходів, а саме: укладено договори на виконання роботи по проектуванню і вогнезахисній обробці дерев'яних елементів покрівлі, по виконанню робіт з проведення ревізії пристроїв блискавкозахисту, інженер з охорони праці пройшов спеціальне навчання, а також розроблено план заходів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства по акту №300 від 23.10.2014р., тобто адміністрація відповідача робить все необхідне, щоб усунути порушення або вже їх усунули, а решта не усунутих порушень є такими, що не відносяться до першопричин займання та розповсюдження вогню. У додаткових поясненнях до заперечень від 03.12.2014р. відповідач посилається на те, що позивач не може посилатися на положення ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки в силу ч.2 ст.2 вказаного Закону, його дія не поширюється на відносини, які виникають під час здійснення заходів досудового слідства і правосуддя, з урахуванням того, що дана перевірка була проведена на підставі постанови слідчого з ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області від 09.10.2014р. винесеної в рамках досудового розслідування №420140400000244, що, на думку відповідача, є додатковою підставою для відмови у позові.
У відповідності до вимог ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо, зокрема, застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя,оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення.
За приписами п.4 ч.5 ст. 183-2 вказаного Кодексу справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечень проти позову.
Враховуючи наведене, надані відповідачем заперечення на позов 19.11.2014р., оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд находить підстави достатніми для прийняття рішення у даній справі у скороченому провадженні, без проведення судового засідання, без виклику осіб, які беруть участь у справі, одноособово.
Зазначене рішення прийнято 08.12.2014р. у зв'язку з перебуванням судді на навчанні у Національній школі суддів з 24.11.2014р. по 05.12.2014р.
Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроальянс» зареєстроване як юридична особа Магдалинівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 02.11.2001р. за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Поливанівка, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію від 02.11.2001р. та копією витягу з ЄДРПОУ станом на 25.07.2014р. (а.с.18-20).
23.10.2014р. на підставі постанови від 09.10.2014р. про призначення позапланової перевірки слідчого в ОВС слідчого відділу СУ прокуратури Дніпропетровської області, наказу №440 від 17.10.2014р., посвідчення на проведення перевірки від 21.10.2014р. №324 згідно до вимог Кодексу цивільного захисту України посадовими особами позивача була проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб ТОВ «Агроальянс» за результатами якої складено акт перевірки від 23.10.2014р. № 300 та встановлено порушення відповідачем Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом МНС України № 126 від 19.10.2004р., а саме:
- не виконано заміри опору ізоляції електромережі (п.5.1.34 НАПБ А.01.001-2004);
- не оброблено дерев'яні конструкції горищ вогнезахисною сумішшю (п.4.2.6 НАПБ А.01.001-2004);
- не обладнано будівлі автоматичною пожежною сигналізацією (п.6.2.1 НАПБ А.01.001-2004);
- використовується тимчасова електромережа (п.5.1.9 НАПБ А.01.001-2004);
- керівник не пройшов навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму (п.3.18 НАПБ А.01.001-2004);
- з'єднання жил електропроводів не виконано за допомогою паяння, зварювання, опресування, або затискачів (гвинтових, болтових, тощо) (п.5.1.7 НАПБ А.01.001-2004);
- використовуються відкриті електролампи розжарювання (п.5.1.29 НАПБ А.01.001-2004);
- використовуються електропроводи поверхнею горючих основ( п.5.1.15 НАПБ А.01.001-2004);
- не в повній мірі проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників( п.6.4.18 НАПБ А.01.001-2004);
- не доукомплектовано у повній мірі згідно норм належності первинними засобами пожежогасіння (п.6.4.8 НАПБ А.01.001-2004);
- не прибрано захаращеність в приміщеннях (п.4.2.1 НАПБ А.01.001-2004)-(а.с.10-14).
Позивач вважає, що подальша робота підприємства відповідача із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства, повного зупинення експлуатації будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Личково до повного усунення порушень та зобов'язати відповідача зупинити експлуатацію будівель та споруд за вищевказаною адресою на підставі ст.ст.20,55,67,68,70 Кодексу цивільного захисту України, ч.5 ст.4, ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.07.2007р. №877-У (далі - Закон №877) та Кодексом цивільного захисту України ( далі - Кодекс).
Статтею 1 Закону №877 визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноваженого законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
У відповідності до ч.5 ст.4 Закону №877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.
Частиною 7 ст.7 Закону №877 встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до ст. 64 Кодексу, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» від 16.01.2013р. №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України, одним з основних завдань якого є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, що забезпечується безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Відповідно до п.1,11,12,14,18 ч.1 ст. 67 Кодексу, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, крім іншого:
- здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст.65 Кодексу;
- складання актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту техногенної та пожежної безпеки у разі виявлених таких порушень;
- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей;
- складення протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян, винних у порушенні законів та інших нормативно-правових актів у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту;
- застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
Згідно ч.2 ст.68 Кодексу, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежнонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.70 Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, крім іншого, є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Отже, з системного аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, можна дійти висновку, що позивач наділений повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування, зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення порушень вимог техногенної та пожежної безпеки, а також, у разі встановлення фактів порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків, позивач наділений повноваженнями щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів шляхом звернення до суду з адміністративним позовом.
Як свідчить зміст акту перевірки від 23.10.2014р. за №300 у ході проведення перевірки посадовими особами позивача були встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України та Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом МНС України №126 від 19.10.2014р., а саме: не виконано заміри опору ізоляції електромережі; не оброблено дерев'яні конструкції горищ вогнезахисною сумішшю; не обладнано будівлі автоматичною пожежною сигналізацією; використовується тимчасова електромережа; керівник не пройшов навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму; з'єднання жил електропроводів не виконано за допомогою паяння, зварювання, опресування, або затискачів (гвинтових, болтових, тощо); використовуються відкриті електролампи розжарювання; використовуються електропроводи поверхнею горючих основ; не в повній мірі проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників; не доукомплектовано у повній мірі згідно норм належності первинними засобами пожежогасіння; не прибрано захаращеність в приміщеннях (а.с.10-14).
Зазначені порушення позивач вважає такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей у зв'язку з чим просить застосувати заходи реагування у вигляду повного зупинення роботи підприємства відповідача та повного зупинення експлуатації будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с.Личково, до повного усунення порушень.
Між тим, відповідачем були надані суду докази часткового виконання вимог акту перевірки від 23.10.2014р. щодо усунення виявлених порушень, а саме: договір на виконання робіт по вогнезахисній обробці приміщень на об'єкті за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с.Личкового, вул.Партизанська,86, загальною площею 2165,6 кв.м. за №200159/1 від 17.11.2014р.; договір підряду №1811 від 18.11.2014р. щодо виконання ревізії пристроїв блискавкозахисту на об'єкті: с. Личково Магдалинівського району Дніпропетровської області; копія посвідчення № 360 про проходження спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) інженером з ОП Алімовим О.П. від 07.11.2014р.; план заходів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства по акту №300 перевірки від 23.10.2014р. зі змісту якого вбачається, що відповідачем із 10 виконано 7 пунктів порушень, вказаних в акті (а.с.48-55).
Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства та повного зупинення експлуатації будівель та споруд за вищевказаною адресою у зв'язку з виявленими позивачем порушеннями та наданими відповідачем доказами щодо їх усунення, суд вважає, що повне зупинення роботи підприємства та повне зупинення експлуатації будівель і споруд є виключним заходом, направленим на відвернення очевидної загрози життю та здоров'ю людей, однак фактично може призвести до повного блокування роботи підприємства, яке призведе до неможливості усунення будь-яких вимог позивача.
У контексті наведеного, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що настання реальної загрози життю і здоров'ю людей від пожежі пов'язується із настанням обставин, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем були усунуті більша частина порушень, які пов'язуються із настанням обставин, що могли призвести до займання та розповсюдження вогню, що підтверджується наданими суду вищенаведеними доказами (а.с.48-55).
Отже, проведена відповідачем робота з приводу усунення виявлених порушень та вжиті відповідачем заходи свідчать про добросовісність намірів відповідача.
Також, судом враховується і те, що порушення, які залишились не усунутими не являються такими, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, оскільки вони не відносяться до першопричин займання та розповсюдження вогню.
Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивачем на підтвердження того, що виявлені ним порушення, які зафіксовані у акті перевірки №300 від 23.10.2014р. несуть реальну загрозу життю і здоров'ю людей не надано жодних доказів.
При цьому, судом враховується і те, що порушення, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей Кодексом цивільного захисту не визначені, а отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю і здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.
Слід також зазначити, що застосування заходів реагування, заявлені позивачем у даній справі згідно до Закону №877 є безпідставними з огляду на те, що дана перевірка була проведена позивачем на підставі постанови прокуратури Дніпропетровської області про призначення позапланової перевірки у межах досудового розслідування №4201400000244 відносно службових осіб ТОВ «Агроальянс» та у відповідності до вимог ч.2 ст.2 Закону №877 дія цього Закону не поширюється на відносини, які виникають під час здійснення заходів, зокрема, при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.
В той же час, суд критично оцінює доводи відповідача про порушення позивачем процедури проведення перевірки, встановленої ст. 4 Закону №877, а саме: проведення перевірки без присутності керівника підприємства, з огляду на те, що такі доводи відповідача спростовуються змістом акту перевірки №300 від 23.10.2014р. з якого вбачається, що перевірка проводилась в присутності директора ТОВ «Агроальянс» Гаркавенко О.І., повноваження його підтверджуються також даними, наведеними у витязі з ЄДРПОУ, та вказана посадова особа підписав акт без будь-яких заперечень (а.с.10-14,18-19).
Також не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача зупинити експлуатацію будівель та споруд за вказаною вище адресою, оскільки позивачеві нормами Закону №877 та Кодексом цивільного захисту України не надано повноважень щодо звернення до адміністративного суду з позовом про зобов'язання вчинити певні дії суб'єкта господарювання, крім застосування заходів реагування.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи принцип пропорційності порушення і способів застосування заходів реагування,обраних позивачем, суд приходить до висновку про недоцільність застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства та повного зупинення експлуатації будівель і споруд за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с.Личково з урахуванням вищевикладених обставин, які свідчать про вжиття відповідачем заходів для усунення виявлених порушень та норм чинного законодавства України.
Також, слід зазначити, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача судового збору у сумі 73,08 грн., оскільки зазначені позовні вимоги не можуть бути обрані одним із способів захисту права позивача у зв'язку з тим, що ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено розподіл судових витрат судом під час прийняття рішення в адміністративній справі без заявлення таких позовних вимог сторонами у справі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 72, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс» про застосування заходів реагування - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва