Справа № 369/10289/14-п Головуючий у І інстанції Лисенко В.В.
Провадження № 33/780/932/14 Доповідач у 2 інстанції Ігнатюк
Категорія 138 09.12.2014
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 грудня 2014 року м. Київ
Апеляційний суд Київської області у складі:
судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю правопорушника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2014 року,
в с т а н о в и в :
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2014 року на
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця міста Шпола Черкаської області, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 02 жовтня 2014 року о 19 годині 15 хвилин, на 35 км автодороги Київ - Чоп, поблизу с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області, керуючи автомобілем марки «Мерседес - Бенц Спрінтер», номерний знак НОМЕР_1, в порушення пп. 12.1, 13.1 ПДР України, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з напівпричепом марки «KOEGEL SN 24», номерний знак НОМЕР_2 автомобіля марки «Івеко MP 440 E 43» номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 указав на необхідність скасування постанови судді, оскільки вона винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з'ясовані із неналежною повнотою. Стверджував, що інспектори ДАІ склали протокол про адміністративне правопорушення без належної оцінки обставин ДТП та прийшли до хибного висновку про порушення ним вимог п.п. 12.1 та 13.1 ПДР України. Просив поновити строк на подачу даної скарги та скасувати постанову, а справу закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
В судовому засідання ОСОБА_2 свою апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи. Просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги підтримав, просив його задовольнити.
В обґрунтування доводів клопотання, послався на те, що копію постанови він отримав наступного дня після її оголошення. Дану причину пропуску строку на оскарження постанови вважав поважною і такою, яка є підставою для поновлення цього строку.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість клопотання та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що як клопотання, так і апеляційна скарга підлягають до задоволення.
Наведені ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження та стверджуються матеріалами справи, із яких вбачається, що він копію постанови від 03 листопада 2014 року отримав 04 листопада 2014 року. Дана обставина дає підстави для визнання причин пропуску строку на подачу апеляційної скарги поважними у зв'язку із чим вказаний строк підлягає поновленню.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності винесеної постанови суду, апеляційний суд вважає обґрунтованими, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи.
Як вбачається із постанови, суддею визнано доведеною ту обставину, що в дорожній обстановці, яка склалася, ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 12.1 та 13.1 ПДР України, яке проявилось у тому, що він під час руху не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість, не дотримався безпечної дистанції що призвело до зіткнення та наступного пошкодження транспортних засобів.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Цих вимог закону при прийняті рішення щодо ОСОБА_2 суддею дотримано не було. Так, поза увагою судді залишилась та обставина, що матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б указували на доведеність наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП яке проявилось у недотриманні ним вимог п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, що призвело до зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження. В обґрунтування доведеності вини ОСОБА_2 суддя послався на пояснення іншого учасника ДТП - ОСОБА_4, схему ДТП, протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 600120 від 02.10.2014 та визнав те, що пояснення ОСОБА_2 не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються зазначеними доказами. Однак поза увагою судді залишилось те, що пояснення ОСОБА_2 є прямо протилежними поясненням іншого учасника ДТП - ОСОБА_4, за своїм змістом вони послідовні і із цих пояснень не вбачається визнання ОСОБА_2 своєї вини у порушені вимог ПДР України. У протоколі про адміністративне правопорушення є запис ОСОБА_2 про його не погодження із висновками інспекторів ДАІ про допущення ним порушення вимог ПДР України.
Надавши перевагу одним поясненням перед іншими, суддя у постанові не навів переконливих мотивів свого рішення.
Посилання судді місцевого суду на схему ДТП, як на доказ вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є не достатньо мотивованими, оскільки дана схема не містить у собі достатніх даних, які б безпосередньо указували на порушення ОСОБА_2 вимог п.п. 12.1, 13.1 ПДР України.
Окрім того, судом враховується те, що за фактом даної ДТП до відповідальності притягнуто іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_4 щодо якого постанова судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року залишена без зміни постановою Апеляційного суду Київської області від 04.12.2014 в частині встановлення факту порушення цим водієм п. 10.3 ПДР України, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Відповідно до постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року, ОСОБА_4 визнано винним у порушені п. 10.3 ПДР України, а саме в тому, що він під час перестроювання не надав дорогу транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, що призвело до зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження. У суді апеляційної інстанції водій ОСОБА_4 ці висновки не спростував, погодився із ними і просив лише пом'якшити накладене на нього стягнення. Наведені у вказаній постанові висновки судді про порушення ПДР України ОСОБА_4 та наявність його вини у вчиненні ДТП за обставин, викладених у постанові від 24 жовтня 2014 року, фактично спростовують висновки, які зроблені у постанові судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2014 року про порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 12.1, 13.1 ПДР України та наявність причинного зв'язку між указаними діями та наслідками у виді зіткнення та наступним пошкодженням транспортних засобів.
Із урахуванням того, що постанова судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року та постанова Апеляційного суду Київської області від 04.12.2014 щодо водія ОСОБА_4 не змінені і не скасовані, набрали законної сили і є обов'язковими до виконання, висновки, які викладені у цих постановах стосуються однієї і тієї ж події, що і в постанові щодо водія ОСОБА_2 і є обов'язковими для розгляду інших справ, поєднаних із даною подією, суд приходить до висновку, що цими рішеннями спростовано висновки судді, викладені у постанові судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2014 року щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому постанова судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2014 року щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю із підстав передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294, п.1 ст. 247 КУпАП апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_2 поновити строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2014 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ігнатюк