Судове рішення #39953375

Дата документу Справа №




АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/4979/14 Головуючий у 1-й інстанції: Галчанський С.В.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року м.Запоріжжя


Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів: Мануйлова Ю.С.

Трофіомової Д.А.

при секретарі: Буримі В.В.


розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 07 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріхівтепломережа» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,-


ВСТАНОВИЛА :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріхівтепломережа» (надалі - ТОВ «Оріхівтепломережа») звернулось до суду із вказаним позовом, в якому зазначало, що відповідач ОСОБА_3 є наймачем, зареєстрований та проживає у квартирі загальною площею 47,20 кв.м., розташованій за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем теплової енергії, яку надає ТОВ «Оріхівтепломережа» (особовий рахунок №2306). Між ним та відповідачем не було укладено договору про надання житлово-комунальних послуг, але він відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України вважається укладеним з моменту надання позивачем (виконавцем) та прийняття відповідачем (замовником) послуг. Відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за надані протягом розрахункового періоду послуги з теплопостачання та внутрішньо-будинкового обслуговування систем теплопостачання не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідач користувався тепловою енергією, але оплату за надані послуги не здійснював.

Заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію станом на 01 липня 2014 року за період з 01 квітня 2004 року по 01 травня 2013 року становила 7619,57 грн. та за внутрішньо-будинкове обслуговування систем теплопостачання за період з 01 січня 2013 року по 01 листопада 2013 року у розмірі 99,10 грн.

Пославшись на вказані обставини, просило стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості, суму сплаченого судового збору.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.

У судове засідання, належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, відповідач не з'явився, про причину неявки суду не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та просила суд застосувати до позовних вимог позовну давність тривалістю у три роки.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 07 жовтня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріхівтепломережа» заборгованість за теплову енергію в розмірі 2900 грн. 07 коп., заборгованість за внутрішньо-будинкове обслуговування систем теплопостачання в розмірі 99 грн. 10 коп., судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справив апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції.

Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до положень Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 споживачі теплової енергії зобов'язані щомісячно вносити плату за використану теплову енергію теплопостачальній організації згідно з тарифом, затвердженим органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 п.30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 споживач зобов'язаний в установлений строк оплачувати надані послуги.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач є споживачем теплової енергії, яку надавав позивач ТОВ «Оріхівтепломережа», але відповідач не виконував свої зобов'язання зі своєчасної оплати за надані позивачем послуги з теплопостачання. Позивачем документально підтверджена заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01 квітня 2004 року по 01 травня 2013 року у розмірі 7619,57 грн. та за внутрішньо-будинкове обслуговування систем теплопостачання за період з 01 січня 2013 року по 01 листопада 2013 року в розмірі 99,10 грн.

Однак представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 квітня 2004 року по 01 травня 2013 року.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суд вважав за необхідне застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію, в зв'язку з чим прийшов обґрунтованого висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягала заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 2900,07 грн., заборгованість за внутрішньо-будинкове обслуговування систем теплопостачання за період з 01 січня 2013 року по 01 листопада 2013 року в розмірі 99,10 грн., а також сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 243,60 грн.

Зважаючи на викладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.


Керуючись ст.ст.307,308,314,317 ЦПК України колегія суддів, -


УХВАЛИЛА :


Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 07 жовтня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.


Головуючий:


судді:





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація