Суддя 1-ї інстанції Дюженко Л.А.                              Суддя доповідач Бондар М.С.

22 квітня 2008 року                                                                 Справа № 22-844

УХВАЛА

Іменем України.

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С,

судді: Гончар О.С., Ломейко В.О.

секретар - Тахтаул О.М.

при участі:  прокурора -         адвоката -

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 20.12.2007 року у справі за позовом Комунального підприємства "Водоканал" про стягнення заборгованості по оплаті послуг з водопостачання, -

встановила:

У січні 2004 року Комунальне підприємство "Водоканал" (далі-підприємство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплат послуг водопостачання, посилаючись на те, що відповідач, який мешкає в АДРЕСА_1, з червня 2000 року не оплачує послуги за користування водою та каналізацією в розмірі. Тому просили стягнути борг у сумі 673 грн. 24 коп..

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2007 року з'явленні вимоги задоволені частково.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог, оскільки на його думку, суд не правильно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких під­став.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхи­ляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо встановлює,

що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог за­кону.

Із матеріалів вбачається наступне.

Відповідач проживає вАДРЕСА_1 і має зобов'язання перед підприємством відповідача по оплаті послуг з водопостачання та каналізації {а.с.4, 8, 22, 26).

Борг по названим платежам виник з червня 2000 року по 01.04.2007 року (а.с.5).

За ст.16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг регулюється умовами до­говору та вимогами законодавства.

Статтею 20 Закону передбачений саме обов'язок споживача укласти договорів на надання житлово-комунальних послуг та оплачу­вати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З огляду на викладене, відсутність укладеного договору між підприємством "Водоканал" і відповідачем не звільняє останнього від оплати наданої послуги.

Згідно до ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні по­слуги" до органів місцевого самоврядування належать повноваження щодо визначення виконавця житлово-комунальник послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконав­чої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 28.10.1999 року "про порядок оплати послуг за водопостачання та водовідведення" функції збору платежів від населення за послуги водо­постачання передані Комунальному підприємству "Водоканал" (а.с.22).

Таким чином, аргументи апеляційної скарги про те, що пози­вач не є належним не можна визнати обґрунтованими.

Виходячи з наведеного районний суд правильно вирішив спра­ву, а тому прийняте рішення не може бути визнане не законним.

Керуючись ст.307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя у цій справі від 20.12.2007 року залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в двохмісячний місячний термін з дня на­брання законної сили ухвали апеляційного суду.