Справа №№ 2-2244-2008 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 квітня      2008 року     Київський районний суд міста Донецька в складі головуючого судді:

Рассуждай Я.М.  при секретарі: Дальгіс Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду міста Донецька справу за повозом:

ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  про розірвання шлюбу,  суд-

встановив:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 7 червня 2003 року.

Від цього шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину.

Позивач ОСОБА_2 просить суд шлюб із відповідачкою ОСОБА_3 розірвати. Вважає те,  що сім'я сторін,  остаточно розпалася ще в лютому 2008 року,  оскільки між подружжям відсутнє взаємо порозуміння. На протязі останнього часу між сторонами виникали часті конфлікти та сварки,  які фактично і привели їхню сім*ю до припинення шлюбних відносин. З вказаного часу сторони проживають різними сім'ями і різними адресами. Шлюбно-сімейні відносини не поновлювали.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав,  стверджує те,  що сім'я сторін по цій справі розпалася остаточно.

Вважає на те,  що примирення між сторонами по цій справі неможливе.

Категорично наполягає на розірванні шлюбу.

Спору про розподіл спільного майна подружжя не має,  про місце проживання дитини також немає.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_2 визнала у повному обсязі,  на розірвання шлюбу згодна.

Суд,  дослідивши обставини по цій справі,  заслухавши пояснення сторону,  надані суду документи та докази приходить до висновку про те,  що між сторонами по цій справі виникли стосунки,  які регулюються вимогами  ст. .  ст. . 112-115 Сімейного кодексу України.

Суд дослідивши обставини по цій справі приходить до висновку про те,  що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом було встановлено те,  що сторони по цій справі перебувають в зареєстрованому шлюбі з 7 червня 2003 року. Від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину.

В судовому засіданні також було встановлено те,  що шлюбні відносини сторін,  сторони припинили,  остаточно з лютого 2008 року,  оскільки між подружжям було відсутнє взаєморозуміння,  повага,  часті сварки. Сторони з вказаного часу проживають різними адресами і різними сім'ями.

Сторони по цій справі з вказаного часу шлюбні відносини не поновлювали.

Позивач ОСОБА_2 стверджує те,  що шлюбно-сімейні відносини сторін припинені остаточно. Наполягає на розірванні шлюбу.

Сама відповідачка ОСОБА_3 на розірвання шлюбу сторін згодна.

Згідно із вимог  ст. .  ст. . 51 Конституції України ... шлюб грунтується на вільний згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Згідно із вимогами  ст. .  ст. . 112 СК України ... суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя,  дійсні причини позову про розірвання шлюбу,  бере до уваги наявність малолітньої дитини... та інші обставини життя подружжя. Суд постановлює рішення про розірвання шлюбу,  якщо буду встановлено що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

При наявності вказаних обставин суд вважає те,  що шлюб сторін необхідно розірвати,  оскільки на думку суду,  сім'я сторін фактично розпалася остаточно з лютого 2008 року.

Сторони по цій справі    не мають спору про розподіл спільного майна,  та проміле проживання і виховання неповнолітньої дитини

Витрати по розірванню шлюбу,  суд вважає за необхідне покласти на   позивача ОСОБА_2,  згідно із клопотанням самих сторін.

Керуючись  ст.   ст.  10,  11,  60,  212,  213,  214,  215,  224-228 ЦПК України,   ст.   ст.  112-115 Сімейного кодексу України,  суд-

ВИРІШИВ:

Розірвати шлюб зареєстрований 7 червня 2003 року по актовому запису №№ 227 зареєстрований в Відділі реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції у місті Донецьку між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито на користь держави з ОСОБА_2 у розмірі 17 гривень,  ОСОБА_3 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання в деятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарженя і подання після цого протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею через Київський районний суд міста Донецька її копії до Апеляційної інстанції обо в порядку ч. 4  ст.   ст.  295 ЦПК України.