Справа №2-214/11 02.12.2014 02.12.2014 02.12.2014

Провадження № 22ц-784/3163/14 Головуючий у 1-й інстанції Патрик Ю.Ю.

Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Ухвала

Іменем України

02 грудня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

при секретарі Романенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Єланецького районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2014 року, постановлену за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Єланецького районного управління юстиції у Миколаївській області про повернення виконавчого документа стягувачу,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулася в суд із скаргою на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Заявниця зазначала, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Єланецького районного управління юстиції у Миколаївській області (далі - ВДВС Єланецького РУЮ) від 26 вересня 2014 року виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_3 на її користь суми боргу за договором позики в розмірі 119 702 грн. був повернутий стягувачу у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке б можна було звернути стягнення. Вважаючи дану постанову незаконною, оскільки державним виконавцем не вчинено належних заходів по виявленню майна боржника, заявниця просила визнати вказану постанову незаконною та зобов'язати державного виконавця виконати вимоги Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2014 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та постановити нову ухвалу по суті заявлених вимог.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що державним виконавцем ВДВС Єланецького РУЮ було обґрунтовано винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Такі висновки суду є правильними.

Судом установлено, що з 07 березня 2013 року на примусовому виконанні у ВДВС Єланецького РУЮ перебував виконавчий лист № 2-2114 від 28 лютого 2012 року про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики та судових витрат по справі в загальній сумі 119 702 грн.

Зазначене виконавче провадження приєднано до складу зведених проваджень, об'єднаних відносно боржника ОСОБА_3 з примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України у Єланецькому районі Миколаївської області від 02 січня 2012 року про стягнення з ОСОБА_3 2 530 грн. 71 коп. та від 07 серпня 2012 року про стягнення 6 грн. 70 коп.

26 вересня 2014 року постановою державного виконавця ВДВС Єланецького РУЮ виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики в розмірі 119 702 грн. був повернутий стягнувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

З метою виявлення майна належного боржнику, державним виконавцем ВДВС Єланецького РУЮ було направлено ряд запитів до різних органів та установ.

Так, з матеріалів виконавчого провадження № 31600997 направлених на електронну адресу апеляційного суду Миколаївської області вбачається, що державним виконавцем протягом 2012 - 2014 рр. надсилались запити до Державної податкової інспекції, Державного Ощадного банку України, управління Пенсійного Фонду у Єланецькому районі, Єланецького районного центру зайнятості населення, ДАІ, Комунального підприємства БТІ, інспекції Держтехнагляду, а також проведено вихід за місцем проживання боржника (с. Великосербулівка Єланецького району Миколаївської області).

Внаслідок таких дій встановлено, що за місцем реєстрації відсутнє майно боржника, також відсутнє зареєстроване за ОСОБА_3 на праві власності майно.

26 вересня 2012 року державним виконавцем за місцем проживання боржника здійснено вихід, внаслідок якого було складено акт опису й арешту майна: монітора до комп'ютера та електрокавоварки.

Зазначене майно передано на реалізацію до ТОВ «Укрспецторг Групп» .

Згідно повідомлення ТОВ «Укрспецторг Групп» від 17 червня 2013 року арештоване майно реалізовувалось на комісійних основах, проте реалізовано в обумовлені законодавством терміни не було.

На підставі заяви стягувача від 30 серпня 2012 року з метою встановлення майна яким ОСОБА_3 спільно володіє зі своїм чоловіком ОСОБА_4 та подальшого звернення до суду з поданням про визначення частки боржника у цьому майні, державним виконавцем проведено запити до ВДАІ та Комунального підприємства БТІ, однак майна у ОСОБА_4 не виявлено.

20 листопада 2012 року державним виконавцем до Єланецького районного суду Миколаївської області направлено подання про заборону виїзду за кордон боржника до виконання рішення суду.

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2012 року, подання державного виконавця було задоволено.

У зв'язку з встановленням 20 червня 2013 року державним виконавцем наявності у власності боржника земельної ділянки площею 5,20 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та перебування земельної ділянки в оренді, 03 липня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення коштів з орендної плати боржника.

20 липня 2013 року листом орендаря ФГ «Гавенко І.В.» повідомлено державного виконавця про отримання орендної плати боржником до 2018 року.

02 липня 2013 року ВДВС Єланецького РУЮ було направлено подання до Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

Проте, 04 липня 2013 року до ВДВС надійшло повідомлення від Єланецького РВ УМВС у Миколаївській області про припинення подальшої перевірки подання, у зв'язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення в діях ОСОБА_3

06 березня 2014 року державним виконавцем повторно було направлено подання до Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ст.382 КК України.

Постановою Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області закрито кримінальне провадження, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення.

Під час проведення виконавчих дій, ОСОБА_3 частково було сплачено заборгованість, яка з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 Закону України «Про виконавче провадження», була направлена на задоволення вимог управління Пенсійного фонду України у Єланецькому районі Миколаївської області від 02 січня 2012 року та від 07 серпня 2012 року.

У зв'язку з чим, постановою державного виконавця ВДВС Єланецького РУЮ закінчено виконавчі провадження з виконання виконавчих листів, виданих управлінням Пенсійного фонду України у Єланецькому районі Миколаївської області та виведені зі складу зведених.

Проте стягнутих коштів виявилося недостатньо для погашення суми боргу за договором позики та судових витрат по справі, оскільки державним виконавцем ВДВС Єланецького РУЮ було виявлено, що будь-які кошти та рухоме майно для покриття заборгованості у боржника відсутні.

26 вересня 2014 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки згідно акту державного виконавця у боржника відсутнє майно, яке підлягає опису й арешту.

Статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу в разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За таких обставин, відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_2 , суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що державним виконавцем ВДВС Єланецького РУЮ на даний час вжиті всі передбачені законодавством дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду про стягнення із ОСОБА_3 на користь скаржника суми боргу за договором позики.

Разом із тим, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» не позбавляє заявника права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.. 22 цього Закону.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи, зміст оскаржуваної судової ухвали, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Єланецького районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді