ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2014 року Справа № 915/1501/14
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Карастан С.В., дов. №10/02-02 від 11.08.2014,
Орел А.В., дов. №10/02-03 від 11.08.14,
від відповідача: Фігель С.І., дов. б/н від 03.06.2014,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ»,
02100, м. Київ, б-р Верховної Ради, 7,
в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» Соловйової Наталії Анатоліївни,
адреса для листування: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 39,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс»,
54002, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 119, кв. 109,
про стягнення 120 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» Соловйової Наталії Анатоліївни (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» (далі - відповідач) грошових коштів у сумі 120 грн., які є заборгованістю за Договором банківського рахунку №08/123 від 28.08.2008.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем п. п. 3.4.10, 4.2 Договору банківського рахунку №08/123 від 28.08.2008 щодо сплати комісії за безперервні послуги, внаслідок чого за останнім утворилася заборгованість у сумі 120 грн. за лютий 2014 року. Обов'язок відповідача сплачувати плату за виконання банком операцій за рахунками клієнта, якщо це встановлено договором, передбачений ч. 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Відповідач позов не визнав, оскільки
- по-перше: послуги банком не надавалися (низка платіжних доручень відповідача на загальну суму 136334 грн. 51 коп. позивачем не виконана);
- по-друге: відповідно до п.п. 5.1 Договору банківського рахунку №08/123 від 28.08.2008 обов'язок здійснювати переказ коштів з рахунку відповідача на оплату послуг банку покладений на самого позивача;
- по-третє: згідно з п. 5 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції від 11.07.2014, яка була чинною на момент звернення позивача до суду) під час дії Тимчасової адміністрації обмеження щодо задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку не поширюються на зобов'язання банку по здійсненню операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про відмову у позові, виходячи з такого:
28.08.2008 між Акціонерним комерційним банком «Форум» та відповідачем був укладений Договір банківського рахунку №08/123 (далі - Договір).
В процесі виконання Договору сторони неодноразово вносили до нього зміни, зокрема 21.08.2010 виклали у новій редакції юридичну адресу та реквізити банку, адже з 19.04.2010 правонаступником Акціонерного комерційного банку «Форум» стало Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ».
За умовами Договору позивач зобов'язався відкрити відповідачу банківський рахунок та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а відповідач - користуватися послугами банку та своєчасно здійснювати їх оплату. Порядок оплати послуг сторони визначили у п. 5.1 Договору: на виконання умов п. п. 3.4.10, 3.4.11 цього Договору Клієнт (відповідач у справі) доручає Банку (позивач у справі), а Банк зобов'язується самостійно здійснювати переказ коштів з рахунку Клієнта на оплату послуг Банку.
На виконання зобов'язань за Договором позивач відкрив відповідачу два рахунки - №26006301128524 в USD та №26006301128524 в UAH.
Відповідно до узгоджених тарифів відповідач щомісяця, а саме - 26 числа поточного місяця, сплачує позивачу по 60 грн. за кожен рахунок в порядку, встановленому п. 5.1 Договору.
Посилаючись на те, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.03.2014 №14 розпочато процедуру виведення ПАТ «БАНК ФОРУМ» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації, позивач не міг скористатися правом, встановленим п. 5.1 Договору і 26.03.2014 не здійснив переказ коштів у сумі 120 грн. з рахунку відповідача на оплату власних послуг за період з 26.02.2014 по 25.03.2014.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI) метою цього закону є, зокрема, захист прав і законних інтересів вкладників банку; відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Так, згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону №4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Позивач вважає, що в контексті приписів ст. 509 ЦК та ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (далі - Закон №2121-III) відповідач є кредитором, тому, виконавши умови п. 5.1 Договору і переказавши кошти у сумі 120 грн. з рахунку відповідача на оплату послуг банку, він порушить заборону, встановлену п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону №4452-VI.
Однак, цю позицію позивача суд вважає помилковою виходячи з такого:
Як свідчать матеріали справи, спір виник з підстав неналежного виконання сторонами зобов'язань за договором банківського рахунку.
Згідно з ч. 1 ст. 1066, ч. 1 ст. 1067 ЦК за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка банку на умовах, погоджених сторонами.
Згідно зі ст. 2 Закону №2121-III клієнт банку - це будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку; кредитор банку - це юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Відтак, відповідач є саме клієнтом банку, а не його кредитором в розумінні ст. 2 Закону №2121-III (іншого, якогось спеціального визначення терміну «кредитор» Закон №4452-VI не містить).
За таких обставин позивач безпідставно посилається на обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону №4452-VI, як на підставу своєї бездіяльності щодо виконання п. 5.1 Договору.
Не заслуговує на увагу і посилання сторін на положення ч. 4 ст. 36 Закону №4452-VI в редакції від 09.06.2013,згідно з якою початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують операційну діяльність банку, зокрема договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони. У разі припинення, розірвання або порушення умов таких договорів з боку контрагентів банку Фонд має право вимагати відшкодування збитків у порядку, встановленому законодавством України.
Положення вказаної статті не стосуються договорів банківського рахунка, тут йдеться про господарську діяльність банку, що й зазначено в новій редакції ч. 4 ст. 36 Закону №4452-VI від 11.07.2014, де термін «операційна діяльність» змінено на «господарська діяльність».
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України).
Таким чином суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача зі сплати послуг банку за Договором виникла внаслідок бездіяльності позивача, адже ані Законом №2121-III, ані Законом №4452-VI не передбачено випадків припинення виконання банком зобов'язань за договором банківського рахунку.
До того ж позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що виконання ним зобов'язань за п. 5.1 Договору (самостійний переказ 120 грн. з рахунку відповідача на власний рахунок) призведе до порушення прав і законних інтересів вкладників банку, тобто буде суперечити ч. 2 ст. 1 Закону №4452-VI.
З огляду на вищенаведене, в позові слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.
Повне рішення складено та підписано 8 грудня 2014 року.
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька