Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Малько О.С., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1, який є одночасно і представником ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитними договорами станом на 25 червня 2014 року в розмірі 81 769,78 доларів США і 3 549301,44 грн. та судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 3654 грн.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду є необгрунтованим, винесеним при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що відповідно до довідок, виданих АТ "ОТП Банк" станом на 25 червня 2011 року за ним рахувалась заборгованість: по кредитному договору №МL-600/12500АО/2007 від 20 липня 2007 року - залишок заборгованості по кредиту 55 507,26 дол. США, нараховані відсотки 96,74 доларів США; по кредитному договору №МL-600/1370АО від 2 серпня 2007 року - залишок заборгованості по кредиту 21813,47 доларів США, нараховані відсотки 68,38 доларів США.

За період з серпня 2011року по лютий 2012 рік він сплатив в рахунок погашення кредитних платежів 1350 доларів США по кредитному договору №МL-600/12500АО/2007 та 1050 доларів США по кредитному договору №МL-600/137 0АО .

Однак, позивачем вказані проплати враховані не були. Більше того, в позовній заяві заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором №МL-600/12500АО/2007 становить 55 696,92 дол. США, тобто ця сума є більша, ніж була станом на 25.06.2011 року.

Доводить, що позивач не надав жодного розрахунку відсотків та пені, а тому перевірити правильність їх нарахування є неможливим. Судом не враховано того, що розмір неустойки (пені) значно перевищує розмір основної заборгованості.

Покликається на те, що ним заявлялось клопотання про зменшення розміру відсотків та відмову у стягненні суми неустойки, яке обґрунтовував сплатою ним більшої частини кредитів, настанням незалежних від нього обставини, що призвели до неможливості сплати кредиту (значне зростання курсу долара), тяжким матеріальним становищем у зв'язку з відсутністю діяльності і доходів у нього та дружини, наявністю неповнолітньої дитини та хворих батьків похилого віку, що знаходяться на його утриманні і потребують допомоги. Однак, документів, які він надавав на підтвердження вказаних обставин, судом не було долучено до матеріалів справи.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, однак позичальник своїх зобов'язань за двома кредитними договорами, а поручитель - за договором поруки не виконали, в результаті чого виникла заборгованість за тілом кредитів, відсотками та пенею, а тому вона підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача.

Між тим, такий висновок суду суперечить нормам матеріального права та не відповідає матеріалам справи.

Зобов'язання, згідно статті 526 ЦК України має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно приписів ч.2 ст. 1050 ЦК України, яка міститься у параграфі 1 глави 71 ЦК України слідує, що у тому разі, коли договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Встановлено, що 20 липня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТ Банк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №МL-600/125 0АО/2007 (надалі - кредитний договір №1), відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 79 000 доларів США, зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 12,49 % річних та терміном погашення - до 19 липня 2015 року.

2 серпня 2007року між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТ Банк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №МL-600/137 0АО/2007 (надалі - кредитний договір №2), відповідно до умов якого, останній отримав кредит в сумі 30 000 доларів США, зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 12,49 % річних та терміном погашення - до 1серпня 2015 року.

В цей же день, 2 серпня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір фінансової поруки №SR-А00/218 0АО/2007 (надалі - договір поруки), відповідно до умов якого вона взяла на себе солідарну відповідальність з боржником перед Кредитором за кредитним договором №МL-600/125 0АО/2007 від 2 серпня 2007року в повному обсязі.

25 листопада 2011 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю №б/н, згідно якого ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло на себе зобов'язання за кредитними договорами, укладеними з ОСОБА_1

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 вказаного Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, до позивача перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги за кредитними договорами та договором поруки.

Ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники в повному обсязі.

Разом з тим, в даній справі ОСОБА_2 відповідає перед кредитором як солідарний боржник лише по кредитному договору №МL-600/137 0АО/2007 від 2 серпня 2007року, а не по всіх укладених позичальником кредитних договорах, а тому позовні вимоги про стягнення із поручителя солідарно із ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору №МL-600/125 0АО/2007 від 20 липня 2007 року є безпідставні та задоволенню не підлягають, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Висновок суду щодо неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитних договорів та наслідків порушення зобов'язань є правильними, колегія суддів погоджується з розміром стягнутих сум заборгованості по тілу кредиту та відсотках, виходячи з наступного.

Так, відповідачем до апеляційної скарги надані фотокопії квитанцій про внесення ОСОБА_1 в період з 19 липня 2011року по 20 лютого 2012року коштів до ПАТ «ОТП Банк» на погашення заборгованості за двома кредитними договорами в загальній сумі 1200 доларів США та 9593грн.74коп. і вказані суми повністю враховані та відображені при визначенні розміру заборгованості за кредитами, що стверджується наданими позивачем на вимогу апеляційного суду виписками з особового рахунку позичальника та розрахунками заборгованості по кредитах.

Доводи апеляційної скарги про те, що існуюча заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором від 20.07.2007року станом на 25.06.2014 року є більшою за заборгованість, яка існувала станом на 25.06.11року спростовуються довідкою, виданою АТ «ОТП Банк» позичальнику і наданою останнім суду, відповідно до якої, залишок заборгованості по тілу кредиту станом на 25.06.11року становить в загальному розмірі 55 923,51 долара США, який складається із 55 507,26 доларів США несплаченого тіла кредиту та 416,25доларів США простроченого тіла кредиту (а.с.67).

18.08.2011року та 20.09.2011року банком в рахунок погашення тіла кредиту за договором від 20.07.2007року зараховано лише 226,59доларів США, решта сплачених позичальником вищезазначених коштів в період з 19 липня 2011року по 20 лютого 2012року направлені на погашення боргу по відсотках за обома кредитними договорами, в тому числі прострочених відсотках, що не суперечить пунктам 1.5.1.4, 1.5.2 кредитних договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 26 червня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позивачем було направлено досудові вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором протягом 30 днів з дати їх одержання.

Таким чином, ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" скористалося своїм правом дострокового виконання зобов'язань, передбаченим п.1.9 кредитних договорів, відповідно до якого банк має право дострокового виконання зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником або поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором або договором поруки. При цьому виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Обов'язок поручителя по здійсненню виконання боргових зобов'язань позичальника в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі протягом 3-х банківських днів з дня отримання відповідної письмової вимоги банку передбачено умовами договору поруки від 2 серпня 2007 року.

Станом на 25 червня 2014року заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором №МL-600/125 0АО/2007 від 20 липня 2007 року становить 55 696,92 доларів США, що по курсу НБУ із розрахунку 11,88грн. за 1 долар становить 661 679,4грн., по відсотках-3276,5доларів США, що еквівалентно 38 924,82грн.; за кредитним договором №МL-600/137 0АО/2007 від 2 серпня 2007року борг по тілу кредиту становить 21 813,47доларів США, що еквівалентно 259 144,02грн., по відсотках-982,89 доларів США, що еквівалентно 11 676,73грн. Заборгованість по кредитному договору №2 підлягає стягненню у солідарному порядку із позичальника та поручителя.

Проте висновки суду першої інстанції у частині визначення розміру пені не можна вважати правильними.

Відповідно до ч.1 ст.546 та ст.549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст.611 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" з даним позовом звернулося до суду 20 серпня 2014року, а пеню за кредитними договорами просить стягнути за період з 25 червня 2013року по 25 червня 2014року.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252-255 ЦК України.

За правилами ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст.258 ЦК України).

Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

За наведеного, позивач пропустив строк позовної давності щодо стягнення пені за період з 25 червня по 19 серпня 2013р. Пеня за кредитним договором №1 в межах одного року за період з 20.08.2013року по 25.06.2014року становить 2 173 701,2грн., за кредитним договором №2- 840 250,96грн.

Положеннями ч.3 ст.551 та ст.616 ЦК України передбачено право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Враховуючи позицію Конституційного Суду України, висловлену в рішенні № 1/12-2013 від 11.07.2013року про те, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення повернення кредиту, положення ч.3 ст.551 ЦК України, та те, що розмір пені, що підлягає стягненню значно перевищує заборгованість по тілу кредиту та відсотках, колегія суддів приходить до висновку, що розмір пені за кредитним договором №1 слід зменшити до 30 000грн., за кредитним договором №2- до 20 000рн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з врахуванням часткового задоволення позову та вимог апеляційної скарги, сплаченого сторонами судового збору при подачі позову та апеляційної скарги, підлягає зменшенню стягнутий судовий збір . Позов по кредитному договору №1 заявлено на загальну суму 3 260 404.22грн., що становить 72,12% від загальної суми позову (4 520 724.41грн.), по кредитному договору №2-на загальну суму 1 260 320.19грн., що становить 27,88%, а тому відповідно сплачений при його подачі судовий збір припадає на договір №1- 2635,27грн., договір №2- 1018,73грн. По кредитному договору позов задоволено на 79,22%, по кредитному договору №2- на 82,15%, а тому судовий збір що підлягає відшкодуванню позивачу по кредитному договору №1 становить 2102,15грн. (2635.27х79,77%), по кредитному договору №2-836,89грн. (1018.73х82,15%).

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 325 ЦПК України, ст. ст. 253, 258, 512, 526, 551, 554,1048-1050 ЦК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2014 року -скасувати.

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором №МL-600/125 0АО/2007 від 20 липня 2007 року в розмірі 55 696,92 доларів США(п'ятдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто шість доларів 92 центи США), заборгованість по відсотках в сумі 3 276,5доларів США( три тисячі двісті сімдесят шість доларів 50 центів США), пеню в розмірі 30 000(тридцять тисяч)грн. та 2102(дві тисячі сто дві)грн.15коп. понесених судових витрат.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором №МL-600/137 0АО/2007 від 2 серпня 2007року в сумі 21 813,47доларів США(двадцять одна тисяча вісімсот тринадцять доларів 47центів США), заборгованість по відсотках-982,89 доларів США(дев'ятсот вісімдесят два долара вісімдесят дев'ять центів США), пеню в сумі 20000(двадцять тисяч)грн. та 836(вісімсот тридцять шість)грн.89коп. понесених судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді Бондаренко Н.В.

Малько О.С.

Шимків С.С.