Справа №489/11019/13-ц 01.09.2014 01.09.2014 01.09.2014

Провадження №22-ц/784/2414/14 Головуючий у І інстанції Кокорєв В.В.

Категорія - 24 Доповідач в апеляційній інстанції Лисенко П.П.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 вересня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Серебрякової Т.В. та Кушнірової Т.Б.

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

з участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Козирєва А.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 липня 2014 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» про визнання відмови у здійсненні перерахунку незаконною, покладення обов'язку вчинити певні дії та стягнення коштів, -

у с т а н о в и л а :

12 вересня 2013 року ОСОБА_2 пред'явив до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (надалі ПАТ «Миколаївгаз») зазначений позов, який обгрунтовував наступним.

Усі члени його сім'ї, до якої крім нього входять ще його дружина - ОСОБА_4 та повнолітня донька ОСОБА_5 зареєстровані в АДРЕСА_1.

На підставі договору, укладеному з ним, відповідач постачає до названої квартири природній газ, який він зобов'язаний оплачувати, відповідно до нарахувань, здійсненими товариством. У зв'язку з тим, що в квартирі відсутній газовий лічильник, нарахування проводиться за встановленим тарифом відповідно до кількості зареєстрованих осіб з врахуванням пільг, які ті мають.

Він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, і, у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на 50 % знижку з оплати за користування комунальними послугами, у тому числі і зі сплати за спожитий природній газ.

До жовтня 2010 року відповідач за ним такого права не визнавав, у зв'язку з чим нараховував плату за спожитий газ у розмірі 100% його вартості.

Він з такими діями ПАТ «Миколаївгаз» не погоджувався, оскаржував їх як міг, в тому числі і у судах, при цьому оплату за спожитий газ не проводив, у зв'язку з чим на кінець 2013 року товариство нарахувало йому заборгованість у розмірі 1 419 гривень 06 копійок.

Коли ж його право на пільги суд поновив, то він двічі звертався до товариства з заявою про перерахунок заборгованості з урахуванням пільги, на яку він має право, проте обидві заяви позитивного вирішення не мали.

Посилаючись на протиправність таких дій ПАТ «Миколаївгаз», просив визнати їх такими за судовим рішенням і покласти на товариство обов'язок по проведенню перерахунку.

Крім того, у 2008 - 2013 роках відповідач нараховував оплату за газ ще й на дружину та доньку, в той час як ті мешкали в іншому місті, і це при тому, що він офіційно товариство про це попередив.

Посилаючись на виписані обставини ОСОБА_2 просив визнати незаконними і названі дії відповідача та зобов'язати того провести перерахунок заборгованості по поставленому газу відповідно до кількості осіб, які в той час фактично проживали в квартирі.

04 березня 2014 року він надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій додав ще одну вимогу, про стягнення з відповідача на його користь 1 170 гривень, які він переплатив за природний газ за 39 місяців, відповідно до договору про реструктуризацію боргу.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 липня 2014 року позов задоволено частково, на публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» покладено обов'язок здійснити перерахунок за надані послуги з газопостачання за відсутності лічильника газу у зв'язку з тимчасовою відсутністю за основним місцем проживання членів його сім'ї, відповідно до заяви ОСОБА_2 поданою 17 квітня 2014 року вх. № 1737 та п. 28 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.199 за № 2246.

В задоволені іншої частини вимог - відмовлено.

ОСОБА_2 подав на це рішення апеляційну скаргу, в якій просив змінити його в частині вирішення вимоги про покладення на ПАТ «Миколаївгаз» обов'язку здійснити перерахунок проведеної їм оплати за спожитий газ з урахування наданої йому державою, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії, пільги, починаючи з 23 вересня 2008 року.

В обґрунтування скарги посилалась на невідповідність судового рішення дійсним обставинам справи та положенням чинного цивільного законодавства.

Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене рішення суду 1 інстанції в частині вирішення вимоги про перерахунок заборгованості зі сплати за спожитий природній газ за період з 23 вересня 2008 року і до дня пред'явлення позову скасувати, оскільки в названій частині воно ухвалено без дотримання вимог чинного цивільного законодавства, і в цій частині ухвалити нове рішення, яким зазначену вимогу задовольнити частково.

Вирішуючи названу вимогу таким чином, як викладено у оскарженому судовому рішенні, районний суд виходив з того, що товариство діяло у відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому законних підстав для її задоволення немає.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області не у повній мірі погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом 1 інстанції, що стосуються зазначеної вимоги, його висновки щодо них та результату її вирішення, вважає помилковою, необґрунтованими й незаконними.

Відповідно до ст. 3 Конституції України Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, яка здійснює це за допомогою державних органів та судів.

Відповідно до статей 1,3-4,10-11, 303 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних. трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом..

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

При цьому, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 грудня 1994 року встановлено факт перебування позивача у м. Чорнобиль в період з 30 березня по 24 квітня 1987 року.

Постановою названого суду від 11 січня 2008 року визнано його право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до другої категорії.

На підставі названих рішень йому було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 та ст. 14, п. 11 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 21 названого Закону України з того часу ОСОБА_2 мав право на 50-процентну знижку плати за користування комунальними послугами, в тому числі і за спожитий газ, у межах середніх норм споживання, передбачених законом.

В період з 23 вересня 2008 року і по жовтень 2010 року відповідач безпідставно не визнавав за позивачем такого права, і, посилаючись на позбавлення позивача статусу учасника ліквідації наслідків аварі на Чорнобильській АЕС категорії 2, знижки не надавав.

З кінця жовтня 2010 року товариство відновило надавати знижку, при цьому, відмовившись провести перерахунок заборгованості за попередній час.

Між тим, постановою Миколаївського адміністративного суду від 14 лютого 2013 року (а.с.- 88-89), залишеного без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року (а.с.- 91-92) протокол засідання Комісії зі спірних питань призначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 20 вересня 2012 року № 51 в частині позбавлення позивача статусу учасника ліквідації аварії, було визнано неправомірним, і відновлено його правовий статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2.

Проте і після того, не дивлячись на заяви позивача, відповідач відмовився провести перерахунок заборгованості за період з 23 вересня 2008 року і по жовтень 2010 року, чим порушив встановлене законом і гарантоване Конституцією України право позивача на названу пільгу, що слід вважати незаконним.

За такого порушене право підлягало відновленню за судовим рішенням.

Оскільки районний суд був іншої думки і у вимозі відмовив, то право позивача на пільгу за вказаний період часу слід захистити судовим рішення апеляційної інстанції.

При цьому, посилання відповідача на відсутність їх вини у позбавлені позивач права на пільги не може братися до уваги, оскільки воно не ґрунтується на законні.

За виписаної вище норми Конституції України, все, що обмежує право особи, гарантоване Основним законом держави є незаконним, чим і слід було керуватися при вирішенні заяв ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 липня 2014 року в частині відмови ОСОБА_2 у вимогах про визнання незаконною відмову акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» у перерахунку заборгованості зі сплати за спожитий природній газ з наданням знижки, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та покладення обов'язку з проведення перерахунку - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення - про задоволення названих вимог.

Визнати незаконною відмову акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» у проведенні перерахунку заборгованості зі сплати за спожитий природній газ з наданням знижки, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи», для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 за період з 23 вересня 2008 року і по жовтень 2010 року, включно.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: