Справа № 523/10427/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р.

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - одноособово судді Зудіхіна О.В.

при секретарі - Цимар Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, ОСОБА_5, про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, вказуючи, що відповідачі без поважних причин не проживають в жилому приміщенні з 2003 року.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, наголошуючи на їх обгрунтованості.

Відповідач ОСОБА_3, діюча від свого імені у власних інтересах та від імені і в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4, позовні вимоги не визнала. В обґрунтування такої позиції посилалася на те, що раніше знаходилася в зареєстрованому шлюбі з сином позивача. Під час спільного проживання в шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 19.01.2002 року батьки її колишнього чоловіка, а саме позивач ОСОБА_2 разом із своїм чоловіком ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу придбали у свою власність квартиру АДРЕСА_1, в якій позивач дозволила їхній сім'ї поселитися і проживати. З того часу вони деякий проживали у вказаній квартирі, де усі втрьох зареєструвалися. Після розірвання шлюбу зі своїм чоловіком відповідачі перестали проживати в спірній квартирі. Вважає, що її неповнолітня дочка має право на користування жилою площею в квартирі АДРЕСА_1, оскільки вона там зареєстрована, тому просить у задоволені позову відмовити. Крім цього, відповідач ОСОБА_3 стверджувала, що взагалі відсутній предмет спору, оскільки вона знялася з реєстрації за вказаною вище адресою з власної ініціативи.

Представник третьої особи ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав.

Представник третьої особи - Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування, в судовому засіданні показала, що згідно законодавства України квартира АДРЕСА_1 на праві власної належить позивачеві та її чоловікові і тільки власники мають право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, тому її позовні вимоги правомірні. Однак, виходячи із моральної сторони, на її думку, позивач ОСОБА_2 могла б дозволити своїй онучці ОСОБА_4 залишитися бути зареєстрованою у спірній квартирі до досягнення останньою повнолітнього віку.

Вивчивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів, вислухавши сторони та їх представників, представників третіх осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 4).

На належній зазначеній вище особі житловій площі окрім неї зареєстрований також інший співвласник, а також відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, про що свідчить довідка на а.с. 5.

Відповідачі з моменту реєстрації, тобто з 2003 року не проживають за вказаною вище адресою, що підтверджується актом КП «ЖКС «Північний» на а.с. 6. Всі обов'язки по сплаті комунальних платежів покладені тільки на позивача.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та їхня дочка ОСОБА_4 зареєструвалися в спірній квартирі. Реєстрацію свого місця проживання по вказаній квартирі ОСОБА_1 здійснив у 2006 році, а ОСОБА_3 та їхня дочка ОСОБА_4 були зареєстровані у 2003 році, що підтверджується довідкою на а.с. 5.

Пізніше сім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_3 фактично розпалася і вони стали проживати окремо. Відповідачі почали проживати за іншою адресою. Данні обставини в судовому засіданні підтвердили сторони по справі.

Однак, до теперішнього часу відповідачі залишаються бути зареєстрованими у квартирі АДРЕСА_1, порушуючи права позивача, як власника, по користуванню, володінню та розпорядженню нею. Позивачеві доводиться оплачувати комунальні послуги із розрахунку кількості осіб, зареєстрованих на її жилій площі, а також виникають певні труднощі по розпорядженню своєю власністю. Проти вказаних доводів позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні інші особи, які приймають участь у справі, не заперечували та їх не спростовували.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 з 2003 року без поважних причин не мешкають в жилому приміщенні - квартирі АДРЕСА_1.

За положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 405 ЦК України Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Крім того, відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до положень Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" громадянин України, а також іноземець чи особа безгромадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 правомірні, обґрунтовані, основані на законах, зазначених вище, які регулюють виникли між сторонами правовідносини, підтверджені доказами, та підлягають повному задоволенню.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачі ніколи не були членами сім'ї позивача, як співвласника квартири АДРЕСА_1, і будь-які угоди між ними щодо спірної житлової площі не укладалися.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 391, 405 ЦК України, ст. ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, ОСОБА_5, про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 особами, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: