П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 19.06.2008 р.                                                                                                     № 13/75 

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федорової О.В. розглянув  адміністративну справу

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.06.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4  ст. 167 КАС України.

                                        ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Солом'янському  районі міста Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з СПД -фізичної особи ОСОБА_1 податкової заборгованості за рахунок активів платника податків у розмірі 292781,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку Позивача, податковий борг перед Державним бюджетом України виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.

У відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу України” податкові органи подають позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках, коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач в судове засідання не з'явися, пояснень та заперечень суду не надав, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 взятий на податковий облік 27.07.2004 року НОМЕР_1 є платником податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва було проведено виїзну планову перевірку фінансово-господарської діяльності відповідача з питань дотримання  ним вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.06.2007 рік.

У результаті перевірки було виявлено порушення норм податкового законодавства з податку на додану вартість, а саме: п.п. 7.4.2, п.7.7 ст. 7, пп.7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 147385,00 грн., що не підтверджені податковими накладними; норм податкового законодавства по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 71870,34 грн., а саме: пп."а", п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"; вимоги п.п.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовим фондами", про що складено акт від 17.10.2007 року  № 11578/17-4-1740205215.

На підстав акта перевірки позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення: від 22.10.2007 року № 0002491704/0 про сплату податкового зобов'язання в розмірі 221417,50 грн. (в т.ч. штрафні (фінансові санкції) -74032,50 грн.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість; від 22.10.2007 року № 0002501704/0 про сплату податкового зобов'язання в розмірі 71870,34 грн. в рахунок погашення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовим фондами", коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами викладеними "б" п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону України , такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до пп. "а", п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", з метою забезпечення податкових зобов'язань, платник податків зобов'язаний вести облік  доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Судом, з  матеріалів справи, встановлено, що у відповідача наявна недоїмка у розмірі 229,31 грн., яка виникла на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість, в яких платник податків самостійно визначив суми податкового зобов'язання: декларація від 17.04.2006 року № 44729 (482, 00 грн.) та декларація від 19.05.2006 року № 76280 (87,00 грн.). Таким чином, сума податкового зобов'язання, по зазначеним вище деклараціям, відповідно до ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовим фондами", набула статусу податкового боргу.

Судом враховано, що відповідачем було погашено частину податкового боргу за рахунок переплати, таким чином станом на травень 2007 року недоїмка по податку на додану вартість становить -221646,81 грн.

Нормами податкового законодавства передбачено, що оподаткованим доходом вважається чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходів. Якщо ці витрати не підтверджуються документально, то вони вираховуються податковими органами при проведення остаточних розрахунків за нормами 25 %. У зв'язку з відсутністю такого документального підтвердження у відповідача виникло податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 71870, 34 грн.

Судом також враховується, що частина заборгованості відповідача по податку з доходів фізичних осіб була погашена ним за рахунок переплати і, станом на травень 2008 року, становить 71134,46 грн.

У відповідності до п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва у  були винесені дві податкові вимоги з податку на додану вартість: перша від 04.12.2007 року № 1/1021, друга від 1302.2008 року № 2/100. Перша вимога була повернута у зв'язку з незнаходженням відповідача за вказаною адресою. Друга вручена відповідачу, але сплачена не була. На підставі викладеного позивачем було прийняте рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 01.04.2008 року № 157.

Отже, податкова заборгованість СПД -фізичної особи ОСОБА_1 перед бюджетом становить 292781,27 грн. (в т.ч. штрафні (фінансові) санкції -74032,50 грн.). Доказів сплати відповідачем зазначеної суми податкового боргу суду не надано.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов'язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу -передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість  та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом передбаченим п.11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позивач звернувся до суду з позовом про стягнення  з активів відповідача заборгованості перед бюджетом.

За викладених обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними відповідними доказами, а позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта підприємницької діяльності, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем  - фізична чи юридична  особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових  експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва задовольнити повністю.

2.          Стягнути з СПД -фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 292781,27 грн. на користь держави, в т.ч.: заборгованість в розмірі 221646,81 грн. на р/р 3111302960010, одержувач - ВДК у Солом'янському районі м. Києва, ідентифікаційний код -  26077951, банк одержувач - УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100; заборгованість у розмірі 71134,46 грн. на р/р 3111302960010, одержувач - ВДК у Солом'янському районі           м. Києва, ідентифікаційний код -  26077951, банк одержувач - УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11010200.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 27.06.2008 року.

Суддя                                                                                                                                  А. Степанюк