Провадження № 2/200/3999/14

КОПІЯ:

Справа № 200/17570/14 - ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2014 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Бібіка М.М.,

при секретарі - Дельфонцевій Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Виконавчий комітет Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради; про надання дозволу на тимчасові виїзди неповнолітньої дитини за межі України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2, вказавши третьою особою: Виконавчий комітет Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради; про надання дозволу на тимчасові виїзди неповнолітньої дитини за межі України. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що з 16 липня 1999 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, однак з 27 лютого 2008 року шлюб між ними розірвано. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час дитина постійно проживає із матір'ю, яка матеріально утримує її та піклується про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток. Також, позивач вказує на те, що має достатній рівень забезпеченості й можливість виїжджати з дитиною за кордон для лікування, відпочинку, фізичного та культурного розвитку. Однак, отримати згоду відповідача на виїзд дитини за межі України вона не може, оскільки останній не з'являється до нотаріуса у назначений час, для складання відповідної заяви, у зв'язку з чим вона звернулася до суду з позовом про надання дозволу на виїзд за межі України неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у її супроводі, до Сполучених Штатів Америки, Арабської Республіки Єгипет, Турецької Республіки, Грецької Республіки та Федеративної Республіки Німеччини на період з 01 червня 2015 року по 31 серпня 2015 року для навчання, оздоровлення та відпочинку, без згоди та супроводу її батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. а.с. 2 - 4).

Позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, де також вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 25).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутність. Відповідно до вказаної заяви у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі (а.с. 26).

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив (а.с. 24).

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 16 липня 1999 року. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2008 року шлюб між подружжям було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_2, виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 318 (а.с. а.с. 6, 13).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3, виданим 02 лютого 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис № 83 (а.с. 5).

Позивач має достатній матеріальний рівень для виїзду дитини за кордон для здійснення санаторно - курортного оздоровлення дитини, її відпочину та фізичного й духовного розвитку.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 09 вересня 2014 року, ОСОБА_2 не з'явився на підписання заяви щодо згоди на тимчасовий виїзд дитини - ОСОБА_3, за кордон (а.с. 14).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України, Конвенцією про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», а також «Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень ,які встановлюються законом.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 313 ЦК України, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників, та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 154 СК України, батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина, у тому числі мають право завертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини.

Частинами 1, 2 статті 155 СК України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності й не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857 - ХІІ.

Згідно із ст. 3 зазначеного Закону перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється при пред'явленні одного з документів, вказаних у ст. 2 цього Закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Згідно з п. 18 «Правил оформлення видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини, їх тимчасового затримання та вилучення», в редакції затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 380, оформлення проїзного документу здійснюється на підставі згоди батьків, а у разі, коли вони не перебувають в шлюбі між собою за наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлений на підставі рішення суду.

Крім того, статтею 3 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 даної Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Таким чином, з урахуванням приведених норм закону та встановлених обставин справи, а саме того, що мати дитини має достатні матеріальні можливості для виїзду дитини за кордон на оздоровлення та відпочинок, навчання, а батько дитини не з'являється до нотаріуса для складання відповідної на це згоди, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити та надати дозвіл на виїзд за межі України неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Сполучених Штатів Америки, Арабської Республіки Єгипет, Турецької Республіки, Грецької Республіки та Федеративної Республіки Німеччини, у супроводі її матері ОСОБА_1, без згоди та супроводу її батька ОСОБА_2, на період з 01 червня 2015 року по 31 серпня 2015 року для навчання, оздоровлення та відпочинку.

Керуючись ст. 313 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 154, 155 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3, 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, ст. ст. 3, 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857 - ХІІ, «Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231, ст. ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 74, 81, 88, 169, 197, 208, 209, 212 - 215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Виконавчий комітет Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради; про надання дозволу на тимчасові виїзди неповнолітньої дитини за межі України - задовольнити.

Надати дозвіл на виїзд за межі України неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Сполучених Штатів Америки, Арабської Республіки Єгипет, Турецької Республіки, Грецької Республіки та Федеративної Республіки Німеччини, у супроводі її матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, без згоди та супроводу її батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на період з 01 червня 2015 року по 31 серпня 2015 року для навчання, оздоровлення та відпочинку.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя (підпис) М.М. Бібік

Згідно з оригіналом: Є.О.Дельфонцева

Набрало законної сили 25.11.2014 року.

Голова

Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська І.Ю.Литвиненко