Судове рішення #3986394
15/112


ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________


ПОСТАНОВА

                 

03.02.09                                                                                           Справа  № 15/112


м. Львів


Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого –судді                                                  Зварич О.В.

суддів                                                                                Юрченка Я.О.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу № 15 б/н від 08.01.2009 р.

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.12.2008 року

у справі № 15/112

за позовом: Державного міського підприємства (далі ДМП) «Івано-Франківськтеплокомуненерго», м. Івано-Франківськ

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу № 15, м. Івано-Франківськ

про стягнення коштів в сумі 244370,68 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бабій С.В. –довіреність № 297-2/07 від 15.08.2007 р.

від відповідача: Симовоник Я.В. –довіреність № 2 від 20.11.2008 р.,

                              Приплод М.Ю. –директор.


Представникам сторін роз»яснено права та обов»язки, передбачені ст.ст. 20, 22  Господарського процесуального кодексу України.  Сторони подали клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.

встановив:


Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.12.2008 р. у справі № 15/112 (суддя Деделюк Б.В.) позов задоволено–стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу № 15 на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»189180,31 грн. основного боргу за договором про постачання теплової енергії № 183 від 28.11.2005 року, за період з 01.10.2005 року по 01.10.2008 року, 4505,32 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання, 41235,64 грн. інфляційних збитків, 9449,41 грн. річних (3%),       2444 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивується тим, що: відповідач не виконав свої зобов»язання в частині своєчасного здійснення оплати за поставлену теплову енергію; відповідачем не надано суду належних доказів втрати чинності договору про постачання теплової енергії   № 123 від 28.11.2005 року та сплати заборгованості в сумі 244370,68 грн.; відповідач не спростував вимоги позивача щодо підстав виникнення спору.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, зокрема, що: факт споживання безпосередньо Житлово-будівельним кооперативом № 15 теплової енергії як споживачем в розумінні ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не був доведений; відповідач теплову енергію не споживав, він не є споживачем, а є виконавцем, здійснює діяльність з постачання теплової енергії по розподільчій тепловій мережі будинку з магістральної теплової мережі до теплового вводу кожного споживача, тобто мешканця будинку № 29, що по вул. Івасюка в м. Івано-Франківську, житло якого під»єднано до системи централізованого теплопостачання; договір № 183 «Про постачання теплової енергії»від 28.11.2005 року не відповідає Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; факт підписання керівництвом Житлово-будівельного комбінату №15 актів звірок не означає визнання заборгованості; просить рішення господарського суду Івано-Франківської області у справі № 15/112 скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог

Позивач, у відзиві на апеляційну скаргу, стверджує, що: договір № 183 від         28.11.2005 року укладений сторонами у відповідності з нормами чинного законодавства, в тому числі відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який набрав чинності 24.06.2004 р., Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»; просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.12.2008 року у справі         № 15/112 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на наступне:

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічно  статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських  відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

28 листопада 2005 року між Державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго»(далі виробник) та Житлово-будівельним кооперативом № 15 (далі споживач) укладено договір № 183 про постачання теплової енергії, згідно якого виробник зобов»язується постачати споживачеві теплову енергію у відповідності з умовами договору, а споживач зобов»язується своєчасно проводити оплату за використану енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним договором.

Таким чином, зобов»язаною стороною у договорі № 183 від 28.11.2005 року є Житлово-будівельний кооператив № 15, і саме на нього покладено обов»язок проводити оплату за поставлену Державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго»теплову енергію.

Відповідно до п.7.4 даного договору оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених виробником рахунків-фактур та в розмірі суми, вказаної в цих рахунках: а) з платежів поточного розрахункового періоду –в 5-тиденний термін після дати одержання рахунку-фактури; б) з платежів передоплати з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу теплову енергію, що останній не оспорює. Житлово-будівельний кооператив своєчасно не розраховувався за надані послуги, що спричинило утворення заборгованості станом на 01.10.2008 року в сумі 189180,31 грн. Вказане підтверджується актом звірки розрахунків від 18.11.2008 р., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»та Житлово-будівельного кооперативу № 15.

Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув вказану суму основного боргу з відповідача.

П.1 розділу VІІІ Закону Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 р. № 1875-ІV (далі Закон № 1875-ІV) передбачає приведення у відповідність до вимог даного закону тих договорів, які укладені до набрання ним чинності та втрату чинності тими договорами, що не приведені у відповідність із цим законом. Договір № 183  про постачання теплової енергії укладено 28.11.2005 року, тобто після прийняття Закону        № 1875-ІV. Тому безпідставне посилання апелянта на те, що договір № 813 від           28.11.2005 року втратив чинність на підставі п.1 розділу VІІІ Закону № 1875- ІV.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов»язання як сплата неустойки.

Частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 7.5 договору про постачання теплової енергії № 183 від 28.11.2005 року передбачає нарахування пені у розмірі 0,1% за кожен день прострочення до дня фактичної оплати.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення оплати за надані послуги з постачання теплової енергії, місцевий господарський суд, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, стягнув з відповідача пеню в сумі 4505,32 грн., інфляційні збитки в сумі           41235,64 грн. та річні –9449,41 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач контррозрахунку заборгованості не надав, заявлених вимог не спростував.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.12.2008 року у справі № 15/112 є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не встановлено.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.12.2008 року у справі              № 15/112 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.


Головуючий - суддя                                                                       Зварич О.В.

суддя                                                                                          Юрченко Я.О.

суддя                                                                                          Якімець Г.Г.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація