АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1653/14 Справа № 202/5185/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В. П. Доповідач - Литвиненко О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

02 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Литвиненко О.О.,

суддів: Кислого М.М., Кузьменко В.М.,

секретаря: Лимарі Р.Р.,

за участю прокурора: Харів Н.А.,

потерпілого: ОСОБА_2,

захисника: ОСОБА_3,

обвинуваченого: ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляцію обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 09 вересня 2014 року.

Цим вироком:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше не судимий,

засуджений: - за ч.1 ст.125 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн..

Згідно вироку ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину за таких обставин.

03 квітня 2014 року приблизно о 17.00 годині, ОСОБА_4 перебуваючи у гаражі АДРЕСА_2, побачив ОСОБА_2, з яким у ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виник конфлікт, в ході якого останній, реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на спричинення умисних легких тілесних ушкоджень, приблизився до ОСОБА_2 та умисно наніс йому не менше п'яти ударів кулаком в різні частини тіла та голови. Внаслідок протиправних навмисних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи № 1244Е від 16.04.2014 року було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синця у правій пара орбітальній області, субкон'юктивального крововиливу зовнішнього кута правого ока, синця на шкірі над верхньою губою праворуч, крововиливу та трьох саден на червоній каймі верхньої губи праворуч з переходом на слизову оболонку, трьох внутрішньо-шкіряних крововиливів - на грудній клітині ліворуч по передньо-пахвовій лінії в проекції третього міжребер'я, в лобній області ліворуч та праворуч волосистої частини голови, садна на грудній клітині ліворуч на тлі крововилива. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися від не менш як п'яти механічних дій тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область голови, обличчя та грудної клітини. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

З апеляції обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що він просить вирок суду скасувати та закрити провадження по справі, в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Обвинувачений також зазначив, що суд першої інстанції сказив покази свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, не дав оцінки показам свідка ОСОБА_7 та критично поставився до його пояснень, які підтверджуються матеріалами провадження.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_4, який підтримав свою апеляцію, захисника ОСОБА_3, який просив задовольнити апеляцію обвинуваченого, а провадження по справі закрити, прокурора та потерпілого ОСОБА_2, які вважали за необхідне апеляцію обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи, вивчивши і проаналізувавши доводи, що містяться в апеляції, зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Згідно з вимогами п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ч.3 ст.374 КПК України - у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою - формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, докази на підтвердження встановлених судом обстави, а також мотиви неврахування окремих доказів, обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання, мотиви призначення покарання.

Колегія суддів вважає, що оскаржуваний вирок не відповідає зазначеним вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, органами досудового слідства дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.

Під час розгляду справи суд дійшов висновку про наявність в діях обвинуваченого ознак вище зазначеного інкримінованого йому злочину.

Між тим посилаючись як на докази по справі на показання потерпілого, свідків, письмові докази, суд обмежився лише переліком цих доказів, при цьому не надав їм належного аналізу, не проаналізував їх в сукупності, та не навів мотивів, яким чином покази потерпілого, свідків підтверджують доведеність вини обвинуваченого в скоєнні інкримінованого йому злочині.

При цьому, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в обвинувальному акті та вироку суду не в повному обсязі викладені фактичні обставини справи, які суперечать дійсним обставинам провадження та показанням в суді як обвинуваченого ОСОБА_4, так і свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_8, яким суд не надав належної оцінки.

З показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вбачається, що конфлікт, який відбувся між обвинуваченим та свідком ОСОБА_7 був не в гаражі, а біля гаража потерпілого ОСОБА_2, також свідки зазначали, що не бачили щоб ОСОБА_4 бив потерпілого ОСОБА_2, а навпаки, що саме потерпілий ОСОБА_2 вдарив обвинуваченого в обличчя.

Аналогічні покази надав і сам обвинувачений ОСОБА_4.

Згідно ст.410 КПК України, неповним вважається судовий розгляд, під час якого залишаються недослідженим обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

При постановленні вироку, судом першої інстанції допущено ряд грубих порушень процесуального характеру, а саме не встановлена вина та мотив обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому злочину.

Крім цього відповідно до п.5 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, неналежним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 09.09.2014 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 розглядалося без участі потерпілого ОСОБА_2, при цьому про дату розгляду даного провадження потерпілий належним чином повідомлений не був, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення про направлення або вручення ОСОБА_2 повісток про дату і час слухання справи.

Таким чином суд першої інстанції розглянувши кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 допустив порушення прав потерпілого, передбачені ч.3 ст.56 КПК України, які виразилися в тому, що потерпілий ОСОБА_2 не був допитаний в судовому засіданні, та покази якого не були зазначені у вироку суду, при цьому колегія суддів зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєні правопорушення, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого.

Відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст.7 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги той факт, що діючим КПК України в перелік істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст.412 КПК України та підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції не входять порушення вимог ст.374 КПК України, а суд апеляційної інстанції проводить судовий розгляд відповідно до вимог ст.404 КПК України, та без клопотання учасників кримінального провадження позбавлений можливості за своєї ініціативи повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, то оскільки обставини справи були досліджені судом першої інстанції поверхово та неповністю, а учасниками кримінального провадження не було заявлено клопотання про проведення судового слідства та дослідження доказів по справі, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме з вимог п.2 ч.1 ст.7 КПК України та ст.9 КПК України, відповідно до яких до загальних засад кримінального провадження відноситься законність, то колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий судовий розгляд у тому ж суді першої інстанції, в іншому складі суду.

При новому розгляді кримінального провадження суду першої інстанції необхідно більш ретельно дослідити всі докази надані органом досудового розслідування, дати належну правову оцінку діянням обвинуваченого, а також дати оцінку доказам по справі як зі сторони обвинувачення так і з сторони захисту, усунути допущену неповноту судового розгляду, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

З урахуванням вище зазначеного та керуючись ст.ст.404,405,407, 419 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 09 вересня 2014 року у відношенні ОСОБА_4 - скасувати, та призначивши новий судовий розгляд у тому ж суді першої інстанції, в іншому складі суду.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 залишити попередній - особисте зобов'язання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Литвиненко О.О. Кислий М.М. Кузьменко В.М.