2-а-3918/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді –Горбань Н.І. при секретарі Анісімовій М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011р. позивач пред’явив позов до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання дій незаконними щодо відмови у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни та зобов’язання відповідача встановити йому статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

Зазначив, що право на отримання посвідчення та передбачені законодавством пільги він має у зв’язку з тим, що будучи військовозобов’язаним, з 23.08.1982р. працював водієм воєнторгу № 418 Головного управління торгівлі Міністерства Оборони СРСР.

У зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС наказом по ОСОБА_2 торгівлі Київського військового округу він був направлений для виконання робіт в зону аварії і виконував там поставлені завдання в період з 30.04.1986р. по 05.06.1986р., що підтверджується посвідченнями про відрядження, карткою обліку та довідкою з архіву Міністерства Оборони України від 22.02.2001р.

Крім того, довідкою Печерсько-Голосіївського об’єднаного районного у м. Києві військового комісаріату від 21.07.2011р. підтверджується, що він проходив військову службу з 20.10.1965р. по 07.10.1968р., з 30.04.1986р. по 22.05.1986р. та з 28.05.1986р. по 06.06.1986р. приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно довідки МСЕК № 078845 йому була встановлена інвалідність другої групи з 16.02.2004р. безстроково, в якій зазначено, що хвороба, пов’язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, те ж саме зазначено в експертному висновку № 13 від 04.04.1991р.

В подальшому він, як вільнонайманий та військовозобов’язаний, отримував лікування у військовому госпіталі, де зазначено, що він є рядовий запасу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»визначено, що до інвалідів війни належать інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов’язків військової служби, пов’язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Згідно Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994р. № 302, посвідчення інваліда війни видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності.

Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992р. № 83 з подальшими змінами передбачено, що причинами інвалідності для військовослужбовців є поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, захворювання, пов’язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, чи захворювання, не пов’язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках, захворювання, одержане при виконанні обов’язків військової служби.

З викладеного вбачається, що він отримав захворювання та другу групу інвалідності при виконанні обов’язків військової служби, які пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

В лютому 2011р. він звернувся до відповідача з заявою про встановлення йому статусу інваліда війни, на яку 28.03.2011р. його повідомили, що питання встановлення йому статусу інваліда війни можливо вирішити при умові надання довідки МСЕК із зазначенням причин інвалідності під час виконання обов’язків військової служби. Він не може надати такої довідки, оскільки інвалідність йому встановлена пожиттєво і повторного огляду не передбачено.

В черговий раз він звернувся до відповідача з заявою та відповідними документами 25.07.2011р., на що йому була надана відповідь листом від 05.08.2011р., яку він отримав лише 20.09.2011р., про відмову у встановленні статусу інваліда війни без врахування наданих доказів та неправильним трактуванням п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позов і просить суд його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив суду, що згідно п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до інвалідів війни належать інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов’язків військової служби, пов’язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Відповідно до п. 10 Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМУ від 12.05.1994р. № 302, посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Так як згідно довідки МСЕК № 078845 позивачу була встановлена інвалідність внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС, а не внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обов’язків військової служби, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, то відсутні підстави для видачі ОСОБА_1 посвідчення інваліда війни. Вважає, що на момент перебування в зоні аварії на ЧАЕС позивач не був військовослужбовцем МО СРСР, як військовозобов’язаний у період з 30.04.1986р. по 30.05.1986р. на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС військовим комісаріатом не направлявся, а був відряджений до м. Чорнобиль, як цивільна особа, тому пов’язати його захворювання з виконанням обов’язків військової служби неможливо. Відмова у видачі посвідчення була правомірною. В задоволенні позову просить відмовити.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є інвалідом другої групи безстроково, причина інвалідності пов’язана з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується даними експертного висновку від 04.04.1991р. (а. с. № № 8,9).

05.08.2011р. за № 4210 відповідач ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації на заяву ОСОБА_1 надав йому відповідь, із змісту якої вбачається, що на підставі наданих ним до ОСОБА_2 документів надати статус інваліда війни немає можливості, оскільки документи не містять даних, що він став інвалідом внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обов’язків військової служби, пов’язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи (а. с. № 19).

Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994р. № 302 “Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни” посвідчення “інваліда війни” видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Із змісту довідки Воєнторгу № 418 Міністерства оборони України від 08.05.2001р. № 130 вбачається, що ОСОБА_1 в періоди з 30 квітня по 22 травня, з 28 травня по 06 червня 1986р. приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а. с. № 17).

Посвідчення про відрядження та авансові звіти Воєнторгу № 418 також підтверджують, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС у складі працівників торгівлі КВО з квітня по червень 1986р. (а. с. № № 12, 13).

Підрозділ 2367-Т приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в якому працював водієм ОСОБА_1 в періоди з 30.04.1986р. по 22.05.1986р. та з 28.05.1986р. по 06.06.1986р.(а. с. № 6).

З відповіді голови Ради організації ветеранів від 30.03.2011р. за № 27 на запит Міністерства праці та соціальної політики України вбачається, що ОСОБА_1, як вільнонайманий працівник Воєнторгу, відповідно до наказу про відрядження виконував роботи по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджує залучення особи, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, і є достатньою підставою для встановлення статусу інваліда війни” (а. с. № 27).

Таким чином, з огляду на викладене вимога відповідача про надання ОСОБА_1 документа, який містить дані про залучення його до виконання обов’язків військової служби, пов’язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, є надуманою та зайвою, оскільки із змісту наданих ним документів чітко вбачається, що він приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, як вільнонайманий працівник Міноборони СРСР.

За таких обставин суд вважає, що дії відповідача по відмові ОСОБА_1 у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни слід визнати протиправними та зобов’язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати йому посвідчення інваліда війни.

На підставі викладеного, ст. 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, керуючись ст. ст. 99, 158 ч. 1, 159, 162 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації по відмові ОСОБА_1 у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни протиправними.

Зобов’язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати йому посвідчення інваліда війни.

Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанову суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва в наступному порядку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Голосіївського районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: