2-1055/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Горбань Н.І. при секретарі Анісімовій М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль” про захист прав споживача та зустрічним позовом Публічного Акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль” в особі Київської регіональної дирекції Публічного Акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010р. представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживача, а саме: визнання недійсним п. 1.1 кредитного договору № 014/1179/81/1334 від 01.06.2007р.; визнання недійсним п. 1.2 додаткової угоди до кредитного договору від 27.11.2007р. та зміни правовідносин між ОСОБА_1 та банком за кредитним договором шляхом заміни зобов’язання ОСОБА_1 про повернення кредиту в розмірі 209780,00 доларів США на зобов’язання про повернення кредиту в сумі 1 059 389,00 грн. рівними частками згідно графіку, встановленому умовами договору.

Зазначив, що 01.06.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 014/1179/81/1334, відповідно до п. 1.1 якого банк надав позивачеві споживчий кредит в сумі 179 780,00 доларів США строком по 01.06.2027р. з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 12,85 % річних. Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредит надано під забезпечення земельної ділянки за адресою: Київська область, с. Підгірці.

Крім того, 27.11.2007р. була укладена додаткова угода до кредитного договору, згідно якої сума наданого банком кредиту була збільшена до 209 780,00 доларів США. Позивачем всього було отримано 209 780,00 доларів США. Отримана грошова сума була обміняна на гривні та використана на будівництво власного будинку.

В кінці 2008р. умови користування кредитом для позивача істотно погіршилися, так як відбулася зміна курсу долара США по відношенню до курсу української гривні з 05,05 грн. за один долар США станом на 01 червня 2007р., серпень 2008р. до 08,00 грн. за один долар США.

При наданні кредиту банк порушив права позивача, допустив нечесну підприємницьку практику, тому що перед укладенням договору не надав йому, як споживачеві, в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши умови кредитування, форми кредитування, тип процентної ставки, варіанти погашення кредиту, можливості та умови дострокового повернення кредиту та інші умови, передбачені законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Найбільш ефективним способом захисту порушеного права позивача є зміна правовідношення, а саме: заміна зобов’язання позивача за кредитним договором про повернення кредиту в розмірі 179 780,00 доларів США. зобов’язанням про повернення кредиту в сумі: 179 780 х 5,05 = 907 889 грн. (один долар США дорівнював 5,05 грн. на дату укладання кредитного договору).

Станом на 21.09.2010р. офіційний курс НБУ становив 791,92 грн. за 100 доларів США, тому ціна позову за цим договором складає 515 969, 00 грн. (209 780, 00 доларів США х 792,65/100 –1 059 389 грн. = 602 068, 00 грн.).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав і просить суд його задовольнити. Зустрічний позов не визнав. Пояснив суду, що розрахунок заборгованості не може бути доказом без підтвердження такого розрахунку платіжними документами. Дострокове стягнення заборгованості є вимогою розірвання договору кредиту. Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною. Відповідач не заявляв вимоги про розірвання договору, тому вимоги про дострокове стягнення заборгованості є незаконними. Просить суд відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що договір укладено за вільним волевиявленням сторін, підписавши його сторони підтвердили свої права та обов’язки за договором, тому повинні виконувати їх належним чином. Твердження позивача щодо ненадання інформації про умови кредитування не відповідає дійсності. Позивач мав можливість ознайомитися з умовами договору і в разі незгоди не підписувати його. Позивачем не наведено жодних законних підстав для визнання недійсним п. 1.1 кредитного договору. В задоволенні позову просить відмовити.

В грудні 2010р. відповідач ПАТ “ОСОБА_2 Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ПАТ “ОСОБА_2 Аваль” звернувся до суду з зустрічним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 2 228 049,64 грн., мотивуючи тим, що 01.06.2007р. з ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/1179/81/1334, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 209 780,00 доларів США строком на 240 місяців з 01.06.2007р. по 01.06.2027р., а боржник прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,85 % річних та погашати кредит в розмірі 1/240 від суми ліміту отриманого кредиту згідно п. 1.1 цього договору, погашення процентів (відсотків) за користування кредитом здійснювати щомісячно (а. с. № № 34-37).

В судовому засіданні представник відповідача зменшив позовні вимоги по зустрічному позову у зв’язку частковим погашенням заборгованості за кредитним договором до 1 481 378, 98 грн. та підтримав їх в судовому засіданні (а. с. № № 102, 103).

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні основного позову слід відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

3гідно ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 01.06.2007р. між сторонами було укладено кредитний договір № 014/1179/81/1334, згідно умов якого банк надав позивачеві кредит в сумі 179 780,00 доларів США строком по 01.06.2027р. з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 12,85 % річних (а. с. № № 42-52).

27.11.2007р. між сторонами було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 014/1179/81/1334, згідно п. 1.2 якої кредитор надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 209 780,00 доларів США (а. с. № 53).

Станом на 16.11.2011р. ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 1 481 378, 98 грн. (а. с. № № 104-106).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009р. № 9, який детально регламентує порядок визнання правочинів недійсними, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

При укладенні договору позивач був ознайомлений з його умовами, не заперечував проти них, отримавши кредит в обумовленій договором сумі.

Таким чином, вимоги представника позивача про визнання недійсним п. 1.1 кредитного договору № 014/1179/81/1334 від 01.06.2007р., п. 1.2 додаткової угоди до кредитного договору від 27.11.2007р. та заміни зобов’язання позивача за кредитним договором про повернення кредиту в розмірі 209 780,00 доларів США на зобов’язання про повернення кредиту в сумі 1 059 389,00 грн. рівними частками згідно графіку, встановленому умовами договору, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, не грунтуються на Законі, тому не підлягають задоволенню.

Доводи представника позивача, що відповідачем при укладенні та виконанні кредитного договору було допущено нечесну підприємницьку практику у формі обману позивача, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджують, що пункт 1.1 кредитного договору та п. 1.2 додаткової угоди суперечать вимогам Закону України “Про захист прав споживачів”, оскільки між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються нормами ЦК України, тому вони не заслуговують на увагу.

Позовні вимоги по зустрічному позову про стягнення заборгованості по кредитному договору знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є обґрунтовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи представника позивача про незаконність дострокового повернення кредиту спростовуються умовами кредитного договору № 014/1179/81/1334 від 01.06.2007р., зокрема п. 5.5 цього договору, тому вони не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача по зустрічному позову на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн. 00 коп. (а. с. № 38).

На підставі викладеного, ст. ст. 203, 215, 526, 530, 611, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 81, 88, 212-215, 218 ч. 1 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль” про захист прав споживача

- відмовити.

Позов Публічного Акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль” в особі Київської регіональної дирекції Публічного Акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, 15.03.1981р. народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: 03191, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ “ОСОБА_2 Аваль” в особі Київської регіональної дирекції (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7 “б”, МФО 322904, код 23494105, рахунок 290945806) заборгованість в сумі 1 481 378 грн. 98 коп., судовий збір в сумі 1700 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн. 00 коп., а всього 1 483 198 (один мільйон чотириста вісімдесят три тисячі сто дев’яносто вісім) грн. 98 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: