ОСОБА_1 документу 13.01.2012 Справа № 2-1190/11

Р І Ш Е Н Н Я Справа № 2-1190/11

Ім’ям України

06 квітня 2011 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого –судді Литвиненка І.Ю.

при секретарі - Єременко Ю.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат»про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час прострочення заборгованості з виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача –ВАТ «Полтавський хлібокомбінат», про стягнення не виплаченої заробітної плати у сумі 3346 гривень 57 копійок, середнього заробітку за час затримки заробітної плати з 29 липня по 13 грудня 2010 року у сумі 11288 гривень, вихідної допомоги у розмірі тримісячного заробітку у сумі 5478 гривень та відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 гривень (а.с. 1-3).

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступними обставинами. Він працював диспетчером з випуску готової продукції у ВАТ «Полтавський хлібокомбінат»з 15 березня 2010 року по 29 липня 2010 року і звільнений з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням. На день його звільнення відповідачем було нараховано але не виплачено йому заробітну плата у сумі 3346 гривень 57 копійок. Дії відповідача є незаконними, так як згідно з вимогами ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 116 КЗпП України, виплата усіх сум, що належать працівнику від підприємства чи установи, проводиться у день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу, звільненому ним працівникові усіх сум, які повинні бути йому виплачені на день його звільнення, згідно з вимогами ч. 1 ст. 117 КЗпП України, роботодавець повинен виплатити цьому працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. З його підрахунками, розмір середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати - 29 липня по 13 грудня 2010 року, становить 11288 гривень. Також, згідно з вимогами ст. 44 КЗпП України, у випадку порушення власником або уповноваженим ним органом, законодавства про працю, колективного або трудового договору, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому трудовим договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. За його підрахунками розмір тримісячного середнього заробітку становить 5478 гривень. Також діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, розмір відшкодування якої складає 5000 гривень.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, прохала задовольнити у повному обсязі. Пояснення надала аналогічні тексту позовної заяви. Обґрунтувати розмір відшкодування за завдану її довірителю моральної шкоди у 5000 гривень аргументувати не змогла.

Представник відповідача позов визнав частково –щодо невиплаченої заробітної плати у сумі 3346 гривень 57 копійок та середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати у сумі 11288 гривень. Невиплату заробітної плати пояснив скрутним матеріальним становищем, у якому знаходиться підприємство.

Заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши фактичні обставини справи наданими ним письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за період часу з 15 березня 2010 року по 29 липня 2010 року позивач працював на ВАТ «Полтавський хлібокомбінат»і звільнений з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням (а.с. 6-7, 22). Згідно з довідкою ВАТ «Полтавський хлібокомбінат»від 04 квітня 2011 року, заборгованість відповідача перед позивачем становить 3346 гривень 57 копійок (а.с. 20). За підрахунками позивача, розмір середнього заробітку за весь час затримки з виплати йому заробітної плати - 29 липня по 13 грудня 2010 року, становить 11288 гривень; розмір тримісячного середнього заробітку становить 5478 гривень (а.с. 2).

Згідно з вимогами ст. 44 КЗпП України, у випадку порушення власником або уповноваженим ним органом, законодавства про працю, колективного або трудового договору, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому трудовим договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення працівника видати працівникові належно оформлену ним трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу. Згідно з вимогами ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день його звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені ні пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимог про розрахунки. Нормою ст. 117 КЗпП України встановлено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу, належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку. Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації ним свого життя.

З наведених норм чинного цивільного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Позивач має право на отримання невиплаченої йому заробітної плати на день свого звільнення. З вини відповідача у визначені КЗпП України строки не отримав свою заробітну плату і має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку заробітної плати, який прохає стягнути з відповідача. Згідно з наданими суду позивачем та представником відповідача документами та розрахунками, розмір невиплаченої заробітної плати становить 3346 гривень 57 копійок, а розмір середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати, становить 11288 гривень. Право позивача на отримання заробітної плати у встановлені законом строки та на компенсацію за затримку з виплати заробітної плати відповідачем порушено, а тому підлягає захисту. З цих підстав суд позовні вимоги позивача щодо стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати, які становлять 14634 гривні 57 копійок, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також суд вважає, що діями відповідача з невиплати позивачеві у встановлені законом строки заробітної плати та середнього заробітку за час затримки з її виплати, вимагали додаткових зусиль для організації ним свого життя, а тому призвели до моральних страждань, які підлягають компенсації грошима. Внаслідок неналежного обґрунтування позивачем та представником позивача розміру такої компенсації, суд приходить до висновку про те, що визначений ним розмір у 5000 гривень, не є ні розумним, ні справедливим. З цих підстав він вважає розумним, справедливим і достатнім розмір компенсації за понесені позивачем моральні страждання у 800 гривень, які і підлягають стягненню з відповідача.

Також, на думку суду, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку, так як позивач звільнився з роботи за власним бажанням, а не внаслідок порушення адміністрацією ВАТ «Полтавський хлібокомбінат»вимог законодавства про працю, умов колективного чи трудового договорів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 47, 95, 115-117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 3, 15, 30, 60, 75, 88, 208, 212-215, 218, 293 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Стягнути із відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат»на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої та невиплаченої заробітної плати у сумі 3346 гривень 57 копійок, середній заробіток за час затримки з виплати заробітної плати у сумі 11288 гривень, грошові кошти у сумі 800 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 15434 гривні 57 копійок.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині –відмовити.

Стягнути із відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат»судовий збір у сумі 154 гривні 34 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень на користь Держави.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні –протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, або протягом 10 днів зо дня отримання його копії, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя І.Ю. Литвиненко