Дата документу 11.01.2012 Справа № 2-4465/11

Р І Ш Е Н Н Я Справа № 2-4465/11

Ім’ям України

(заочне)

02 вересня 2011 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого –судді Литвиненка І.Ю.

при секретарі - Пляшник Ю.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до міського комунального підприємства «Полтаватеплоенерго»про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2В звернувся до суду із позовом до відповідача –МКП «Полтаватеплоенерго», про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати у сумі 1195 гривень 70 копійок, середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати у сумі 4954 гривні 32 копійки, відшкодування моральної шкоди у сумі 2000 гривень та стягнення витрат на надання правової допомоги у сумі 500 гривень (а.с. 1-5). У ході розгляду справи звернувся до суду із заявою, якою збільшив позовні вимоги, прохаючи суд стягнути на його користь середній заробіток за час затримки з виплати заробітної плати за період часу з 30 березня 2011 року і по день постановлення рішення суду (а.с. 34-35).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом № 52-К від 01 вересня 2010 року його прийнято на посаду слюсаря КВПіА міського комунального підприємства «Полтаватеплоенерго»Полтавської міської ради. 16 березня 2011 року він звернувся до адміністрації МКП «Полтаватеплоенерго»із заявою про надання йому оплачуваної щорічної відпустки з 16 по 29 березня 2011 року з подальшим звільненням з роботи. Наказом № 14-К від 16 березня 2011 року його звільнено із займаної посади з 29 березня 2011 на підставі ст. 38 КЗпП України та внесено відповідний запис до трудової книжки, але всупереч вимогам ст.ст. 115, 116 КЗпП України, розрахунок при звільнені не проведено. Він неодноразово звертався до адміністрації підприємства з проханням здійснити розрахунок та сплатити заборгованість з нарахованої але не виплаченої заробітної плати у сумі 1195 гривень 70 копійок, але ці звернення залишилися без реагування. підлягає стягненню на його користь. Також, на підставі ст. 117 КЗпП України він має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Крім того, діями МКП «Полтаватеплоенерго», які виразилися у не проведенні з ним остаточного розрахунку на день звільнення та протягом більш ніж 2 місяці після звільнення, йому завдано істотних моральної шкоди, яка виражається у моральних стражданнях, пов'язаних із переживаннями щодо несвоєчасної виплати заробітку, моральним пригніченням і роздратуванням, пов'язаними з невиплатою зароблених ним коштів, та значними додатковими зусиллями, які він прикладає для підтримки своєї та своєї родини життєдіяльності за відсутності коштів, так як через невиплату йому заробітної плати, він не в змозі забезпечити належний рівень життя як своїй родині, яка складається з дружини та малолітнього сина. Невиплата відповідачем йому його заробітної плати призвела до зниження рівня життя його родини, внаслідок чого значно погіршилися стосунки з рідними людьми. Також, у зв'язку з невиплатою заробітної плати він змушений весь час позичати гроші у своїх рідних та знайомих для оплати комунальних послуг та забезпечення належного рівня життя родини, зазнаючи від цих позичань морального та душевного приниження. Розмір відшкодування грішми за завдану йому моральну шкоди визначив у 2000 гривень. Для захисту свого права на отримання зароблених грошей, змушений був звернутися за допомогою до адвоката, за послуги якого сплатив 500 гривень. Вважає, що на підставі ст. 117, 237-1 КЗпП України має право на задоволення позову у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, прохала задовольнити у повному обсязі. Пояснення надала аналогічні тексту позовної заяви. Пояснила, що за її підрахунками, розмір заборгованості у вигляді середнього заробітку за період часу з 30 березня по 02 вересня 2011 року, яку прохає стягнути позивач, становить 11964 гривні 30 копійок.

Представник відповідача належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але до суду не з’явився, письмових заяв та клопотань суду не надав (а.с. 37-38, 43-45). Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). Представник позивача не заперечувала проти розгляду справи за відсутності представника відповідача. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та перевіривши фактичні обставини справи наданими позивачем письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за період часу з 01 вересня 2010 року по 29 березня 2011 року позивач працював на МКП «Полтаватеплоенерго»і звільнений з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням (а.с. 21). Згідно з розрахунковим листом позивача за березень 2011 року, відповідач має перед ним заборгованість по заробітній платі у сумі 1195 гривень 70 копійок (а.с. 17). Відповідно до копії наказу про відпустку, позивач з 16 по 29 березня 2011 року знаходився у тарифній відпустці (а.с. 23). Позивач одружений, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 30-31). За надання правової допомоги сплатив адвокату за квитанцією від 21 червня 2011 року кошти у сумі 500 гривень (а.с. 6).

Згідно з вимогами ст. 44 КЗпП України, у випадку порушення власником або уповноваженим ним органом, законодавства про працю, колективного або трудового договору, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому трудовим договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення працівника видати працівникові належно оформлену ним трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу. Згідно з вимогами ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день його звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені ні пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимог про розрахунки. Нормою ст. 117 КЗпП України встановлено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу, належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку. Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації ним свого життя.

З наведених норм чинного цивільного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Позивач має право на отримання нарахованої але не виплаченої йому заробітної плати на день свого звільнення. З вини відповідача у визначені нормами КЗпП України строки не отримав свою заробітну плату і тому має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку заробітної плати, який прохає стягнути з відповідача. Згідно з наданими суду позивачем та представником відповідача документами та розрахунками, розмір невиплаченої заробітної плати становить 1195 гривень 70 копійок, а розмір середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати, становить 11964 гривні 36 копійок. За надання правової допомоги сплатив кошти у сумі 500 гривень. Право позивача на отримання заробітної плати у встановлені законом строки та на компенсацію за затримку з виплати заробітної плати відповідачем порушено, а тому підлягає захисту. З цих підстав суд позовні вимоги позивача щодо стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати та витрат на надання правової допомоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також суд вважає, що діями відповідача з невиплати позивачеві у встановлені законом строки заробітної плати та середнього заробітку за час затримки з її виплати, відповідачеві завдано моральних страждань, так як він приклав додаткових зусиль для організації свого та своєї родини життя, і шкода за завдані йому моральні страждання підлягає компенсації грошима. Внаслідок неналежного обґрунтування позивачем та представником позивача розміру такої компенсації, суд приходить до висновку про те, що визначений ним розмір у 2000 гривень, не є ні розумним, ні справедливим. З цих підстав він вважає розумним, справедливим і достатнім розмір компенсації за понесені позивачем моральні страждання у розмірі 800 гривень, які підлягають стягненню з відповідача..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 47, 95, 115-117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 3, 10-11, 15, 30, 60, 75, 88, 169, 208, 212-215, 218, 224, 293 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 –задовольнити частково.

Стягнути із міського комунального підприємства «Полтаватеплоенерго»на користь ОСОБА_2 заборгованість з нарахованої та невиплаченої заробітної плати у сумі 1195 гривень 70 копійок, середній заробіток за час затримки з виплати заробітної плати у сумі 11964 гривні 36 копійок, витрати на правову допомогу у сумі 500 гривень, грошові кошти у сумі 800 гривень на відшкодування завданої йому моральної шкоди, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 14460 гривень 06 копійок.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині –відмовити.

Стягнути із міського комунального підприємства «Полтаватеплоенерго»судовий збір у сумі 144 гривні 60 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень на користь Держави.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні –протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, або протягом 10 днів зо дня отримання його копії, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів зо дня отримання ним копії рішення.

Суддя І.Ю. Литвиненко