Справа № 2-234/11

Провадження № 2/0316/27/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2012 року                                                             Турійський районний суд

Волинської області

в складі: головуючого судді                                                   Воробей І.В.

при секретарі                                                            Ганюк З.Ю.

з участю: позивача                                                                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про стягнення аліментів, посилаючись на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 і від цього шлюбу у них є неповнолітні діти – дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Оскільки ОСОБА_2 проживає окремо від неї та дітей, не надає допомогу на їх утримання в добровільному порядку, хоча має нерегулярний дохід і можливість її надавати, а вона не працює, то в неї склалось тяжке матеріальне становище щодо утримання дочок, а тому просила стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання останніх в розмірі 400.00 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи від дня пред’явлення позову та до досягнення ними повноліття.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала повністю, ствердила наведені у ньому факти та пояснила, що вона й відповідач ОСОБА_2 не працюють, однак є працездатними, здоровими, не мають на утриманні інших дітей, непрацездатних батьків, скарг на здоров’я дочок, не перебувають у іншому зареєстрованому шлюбі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задовольняння частково.

Як вбачається з рішення Турійського районного суду Волинської області від 14 березня 2011 року та свідоцтв про народження серії І-ЕГ № 051370 і серії І-ЕГ № 091831, виданих 27 липня 2007 року й 08 липня 2009 року, відповідно, Боблівською сільською радою Турійського району Волинської області, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого у них дійсно є неповнолітні діти - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4-5, 6).

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

З довідок Боблівської сільської ради Турійського району Волинської області від 02 листопада 2011 року № 993 і № 994, Горохівського РВ УМВС України у Волинській області від 05 грудня 2011 року № 7415 видно, що позивач ОСОБА_1 проживає разом з дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на її утриманні, окремо від відповідача ОСОБА_2 (а.с.7-8, 14).

Як вбачається з довідки управління праці та соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації Волинської області від 02 листопада 2011 року № 1031, позивач ОСОБА_1 не працює, однак одержує допомогу по догляду за однією дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 770.35 грн. (а.с.9).

Таким чином, хоча ОСОБА_2 й не працює та не має регулярного доходу, однак є працездатним, а тому спроможний надавати на утримання дітей матеріальну допомогу, яку, відповідно до ст.184 СК України, слід визначити у твердій грошовій сумі, зокрема, в розмірі 300.00 грн.

Отже, виходячи з наведеної правової норми і встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що згідно з матеріальними потребами дітей та відповідно до реальних матеріальних можливостей відповідача, з останнього слід стягувати в користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 300.00 грн. на кожну дитину щомісячно, так як для цього є законні підстави.

Крім того, згідно з ч.2 ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути у доход держави судовий збір в сумі 214.60 грн., так як позивач ОСОБА_1 звільнена від його сплати у відповідності з п.3 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”.

Разом з тим, оскільки статтею 1 Закону України “Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ” передбачено можливість виплати компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою особою лише за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, то немає законних підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесених нею у даній справі витрат на правову допомогу, яка полягала у наданні їй консультацій і роз’яснень щодо предмета спору, складанні та поданні до суду позовної заяви.

Керуючись ст.ст.180, 182, 184, 191 СК України, п.3 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, ст.1 Закону України “Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ”, ст.ст.10, 11, 60, ч.2 ст.88, ст.ст.212–215, ч.1 ст.224, ст.ст.225, 226, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочок ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі по 300.00 (триста гривень 00 копійок) щомісячно на кожну дитину, починаючи з 21 листопада 2011 року та до досягнення ними повноліття, з врахуванням індексації відповідно до закону.

В решті позовних вимог відмовити.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України рішення суду у межах суми платежу за один місяць, а саме в розмірі 600.00 (шістсот гривень 00 копійок), підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 у доход держави судовий збір в сумі 214.60 (двісті чотирнадцять гривень 60 копійок).

Рішення може бути переглянуте Турійським районним судом за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: