ВИРОК

Іменем України

05 лютого 2009 року                                    Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого   судді Овдієнко К.М.

при секретарі             Домантович О.П.

з участю  адвокатів  ОСОБА_1таОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому

справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м. Яготина Київської області , громадянки України, з повною вищою освітою, розлучена, приватний підприємець, невійськовозобов"язана, мешкає  по АДРЕСА_1,  раніше не судима,  в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.126 КК України;

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, громадянин України, з повною вищою освітою, одружений, військовозобов»язаний, працює інспектором-оператором в ДМА «Бориспіль», проживає по вул. Заплавній, 17-а в м. Борисполі Київської області, раніше не судимий, в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м. Переяслава-Хмельницького Київської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, розлученого, військовозобов»язаного, який працює електриком в Переяслав-Хмельницькій райспоживспілці, мешкає по АДРЕСА_2, раніше не судимий, в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, -

установив:

            ОСОБА_5 обвинувачує ОСОБА_4  в тому, що 30 вересня 2008 року, близько 16 години,  в приміщенні Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду, на грунті  неприязних стосунків він вчинив бійку , в ході якої  наніс  йому один удар ногою у верхню частину правого стегна, заподіявши  тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на правому стегні розміром 5х4 см., що віднесені судово-медичним експертом до категорії легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_5  обвинувачує ОСОБА_3 в тому, що 30 вересня 2008 року , близько 16 години,  в приміщенні Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду, на грунті  неприязних стосунків вона вчинила сварку , в ході якої  нанесла  йому один удар жіночою сумочкою по голові, завдавши тим самим йому фізичного болю.

ОСОБА_4 обвинувачує ОСОБА_5  в тому, що  він 30 вересня 2008 року , близько 16 години,  в приміщенні Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду, на грунті  неприязних стосунків з приводу розділу спільного майна, вчинив сварку, потім схватив його  за одяг на грудях  та почав  душити.  Під час  захисту від  дій ОСОБА_5 він поранив  руку, з якої пішла кров, заподіявши тим самим йому фізичного болю.

            По суті пред»явленого обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України підсудний ОСОБА_4 винним себе не визнав та дав показання суду про те, що 30.09.2008 р. в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді розглядалася  цивільна справа про розділ майна, в якій всі вони є учасниками процесу. Судове засідання закінчилося близько 16 години і вони з матір»ю - ОСОБА_3, - вийшли з кабінету судді, а невдовзі за ними вийшов і ОСОБА_5, який почав спускатися по східцях, а він ішов слідком за ним. Мати в цей час  ще перебувала  біля східців на другому поверсі . Повернувшись до нього , ОСОБА_5 схопив його за одяг і почав тягнути по сходах вниз на сходовий майданчик, притискаючи до стіни,  та давити за шию. Мати почала кричати щоб батько відпустив його і   вдарила ОСОБА_5 сумкою по голові один раз. Під час цієї сутички ОСОБА_5 поранив йому палець на правій руці.  Крім учасників цього інциденту на сходах не було нікого, в фойє на першому поверсі знаходився адвокат ОСОБА_6 та охоронник.

            По суті пред"явленого обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.126 КК України підсудна ОСОБА_3 свою вину не визнала, підтвердила показання ОСОБА_4 та додатково пояснила, що  вони з сином почали спускатися з другого поверху, син ішов попереду. Обігнавши її, а потім сина, ОСОБА_5 схопив його за одяг, притис до стіни   і почав давити за горло, після чого вона вдарила ОСОБА_5 по голові  пустою жіночою сумочкою. Удар сумочкою вона нанесла ОСОБА_5 з метою захисту свого сина, щоб ОСОБА_5 його відпустив.  Під час цього інциденту син отримав пошкодження руки, яким чином вони були заподіяні пояснити не може. Коли ОСОБА_5 вже відпустив сина і побіг вниз , до них підійшов охоронець суду. Весь інцидент тривав близько 7 секунд, ОСОБА_6 в цей час знаходився у  фойє на першому поверсі.

Підсудний ОСОБА_5 по суті пред»явленого йому обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України  винним себе не  визнав та показав суду, що   після закінчення судового засідання він вийшов з кабінету судді у фойє на другому поверсі суду, де знаходилися ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які вийшли раніше і стояли біля сходових перил. ОСОБА_3 почала висловлюватися  на його адресу нецензурною лайкою і коли він спустився на 2-3 сходинки, вдарила його по голові жіночою сумочкою. В цей час син ОСОБА_4 намагався заподіяти йому удар ногою по правій нозі, але він ухилився і удар вийшов ковзний. Обернувшись, він схопив ОСОБА_4 за рукав і вони разом спустилися на сходовий майданчик між першим і другим поверхом.  За порадою ОСОБА_6, який був поруч,  він відпустив ОСОБА_4, після чого останній відразу вдарив його ногою по  стегну, заподіявши крововилив. Заподіяння ОСОБА_4будь-яких тілесних ушкоджень заперечує.

            Свідок ОСОБА_6 показав суду, що після закінчення судового засідання він вийшов з кабінету судді, а слідом за ним вийшов - його клієнт ОСОБА_5 У фойє на другому поверсі суду знаходилися ОСОБА_3, яка стояла біля сходів, та ОСОБА_4 - посередині приміщення. Вийшовши з кабінету судді , він відразу почав спускатися по сходах, а ОСОБА_5 йшов позаду нього, трохи відставши. Коли він дійшов до сходового майданчику між першим і другим поверхом і почав повертати щоб зійти на другий сходовий марш, його увагу привернув якийсь звук згори і він підняв голову. В цей момент він побачив, що ОСОБА_5 вже спустився на 2-3 сходинки вниз, ОСОБА_4  йшов за ним, ще не спустившись на сходи (видно було його голову), а ОСОБА_3 стояла біля поручнів. В цей же момент ОСОБА_3 вдарила ОСОБА_5  по голові жіночою сумкою світлого кольору з довгими ручками, після чого останній обернувся до неї і вхопив за рукав одягу ОСОБА_4, який був ближче від нього (що в цей момент робив ОСОБА_4 він не бачив),  він теж вхопив його за одяг і вони спустилися по стіні на сходовий майданчик , тримаючи один одного. Свідок сказав ОСОБА_5 щоб він не вживав ніяких дій, бо це провокація і після його слів вони відпустили один одного. В той час, як ОСОБА_5 збирався йти, ОСОБА_4 вдарив його ногою в стегно.  Весь інцидент тривав  5-7 секунд. В той час як свідок спустився на 2-3 сходинки сходового маршу, що веде до першого поверху, назустріч йому вибіг охоронець, який  вже зайшов  в коридор, в якому знаходяться сходи. Він відразу пішов в свою адвокатську контору, яка знаходить за 15 м. від приміщення суду і повідомив своєму помічнику про те, що ОСОБА_3 побилися. Невдовзі в контору зайшов ОСОБА_5 щоб проконсультуватися що робити. При цьому він обмацував ногу і говорив, що вона боліла. (а.с. 91 ).

            СвідокОСОБА_7  підтвердила показання  свідка ОСОБА_6 в тій частині, що , повернувшись із судового засідання по справі ОСОБА_3 , він повідомив її, що сторони побилися. Через деякий час в адвокатську контору прийшов ОСОБА_5, який шкутильгав і повідомив, що болить права нога вище коліна. (а.с.91 ).

            Свідок ОСОБА_8. повідомила, що в один із днів в кінці вересня 2008 року вона поверталася додому з аптеки і біля приміщення суду побачила свою знайому ОСОБА_3 із сином ОСОБА_4. В ОСОБА_4 був закривавлений палець на руці і ОСОБА_3 повідомила, що його побив батько. Вона перев»язала йому палець бинтом, який був в її сумці (а.с.91).

Свідок ОСОБА_9 показав суду, що  після закінчення судового засідання з участю підсудних  вона відразу залишила  приміщення суду, а через 10-15 хвилин до  адвокатської контори  прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є її клієнтами, і повідомили про бійку , яку вчинив з ними ОСОБА_5 в приміщенні суду та повідомили, що в ОСОБА_4 пошкоджений палець. При  цьому вона бачила, що палець на його правій руці дійсно був забинтований білою тканиною,  через яку сочилася кров  (а.с.91).

Свідок  ОСОБА_10, який працює охоронником служби «Грифон», повідомив, що 30.09.2008 року  він здійснював чергування в приміщенні Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду і перебував на своєму робочому місці - біля входу на першому поверсі . Приблизно о 15 годині він почув галас з другого поверху і побіг вгору по східцях, зустрівшись біля дверей, що ведуть на східці,  з адвокатом ОСОБА_6, який щойно спустився. На східцевому майданчику між першим і другим поверхом, з лівого боку, він побачив двох чоловіків, як тепер йому відомо - ОСОБА_5 та ОСОБА_4  В той момент, коли він піднявся на майданчик ОСОБА_4 знаходився біля стіни, а ОСОБА_5 притискував його. Згори на східцях стояла жінка - ОСОБА_3 і кричала, щоб відпустив, мабуть звертаючись до ОСОБА_5 Ніяких ударів в його присутності ніхто нікому на наносив. Після його зауваження інцидент закінчився, чоловіки відпустили один одного і всі розійшлися, - ОСОБА_5 йшов попереду, інші трохи позаду. Він супроводив всіх за межі приміщення суду і деякий час спостерігав за ситуацією зі східців перед вхідними дверима. Вийшовши з приміщення ОСОБА_5 зустрівся з адвокатом ОСОБА_6 і вони разом пішли в його адвокатську контору, а через кілька хвилин ОСОБА_5 сів на свій велосипед і поїхав. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відразу ж повернули за  ріг приміщення суду, де зустрілися з юристом Кучеренко та пішли з нею. Ніяких пошкоджень в учасників інциденту він не бачив, не бачив, щоб хтось надавав допомогу ОСОБА_4біля приміщення суду. З того часу коли він почув галас з другого поверху до закінчення інциденту минуло не більше 10 секунд.

На підставі пояснень підсудних та свідків суд вважає встановленими такі обставини.  

30 вересня 2008 року , близько 16 години,  на другому поверсі  приміщення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду, між ОСОБА_5 з одного боку та ОСОБА_5 і ОСОБА_3 з іншого боку виникла короткочасна сварка на грунті  неприязних стосунків, під час  якої ОСОБА_5, обігнавши на сходах, що ведуть з другого поверху на перший ОСОБА_3 , а потім ОСОБА_4, що спускалися один за одним по східцях, схопив за одяг останнього, притиснув  його до стіни , протягнув його по стіні в напрямку до сходового майданчика між першим і другим поверхами та утримував притиснутим до стіни на сходовому майданчику, заподіявши ОСОБА_4фізичного болю. Під час  руху донизу ОСОБА_3, яка знаходилася вище них на східцях, з метою захисту свого сина від насильницьких дій ОСОБА_5, нанесла  останньому один удар жіночою сумочкою по голові, завдавши тим самим йому фізичного болю. Знаходячись на сходовому майданчику  та будучи притиснутим ОСОБА_5 до стіни,  і таким чином пербуваючи в стані необхідної оборони,   ОСОБА_4  наніс ОСОБА_5 один удар   ногою у верхню частину його правого стегна, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на правому стегні розміром 5х4 см., що віднесені судово-медичним експертом до категорії легких тілесних ушкоджень.

 Факт заподіянняОСОБА_5 ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень  підтверджується  показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8,   а також висновком експерта Макарчука А.В. № 203/д від 08.12.2008 р., згідно з яким у ОСОБА_5  виявлено осадження шкіри на зовнішній поверхні правого стегна в нижній третині, яке характерне для дії тупого предмета та могло виникнути від удару взутою ногою; за давністю пошкодження можуть відповідати терміну вказаному в постанові  (а.с.81) .

Заподіяння ОСОБА_5 ОСОБА_3 одного удару по голові  жіночою сумкою, яким  йому заподіяно фізичного болю підтверджуються показаннями  підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4

В ході розгляду справи не доведений  факт  поранення  руки ОСОБА_4 саме під час конфлікту з ОСОБА_5, в результаті його дій та той факт, що останній здавлював ОСОБА_4 руками за шию. Показання підсудної ОСОБА_3 щодо цих обставин суд розцінює критично та не приймає до уваги як такі, що не підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_10

Показання свідка ОСОБА_11, яка надавала допомогу, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_10, і розцінюються судом як такі, що не відносяться до даної події, приймаючи до уваги, що вона не пам»ятає точну дату,  та ті обставини, що ОСОБА_4 неодноразово був в Переяслав-Хмельницькому суді як до 30.09.2008 р., так і після цього. Показання свідка ОСОБА_9 не підтверджують того факту, що пошкодження руки сталися саме під час конфлікту в суді, оскільки ОСОБА_4 прийшов в адвокатську контору через 10-15 хвилин після нього.

Крім того, як  ОСОБА_3. так і  ОСОБА_4, не можуть пояснити яким чином було заподіяне останньому це тілесне ушкодження.

Разом з тим факт  заподіяння ОСОБА_5 насильницьких дій відносно ОСОБА_4, що завдали йому фізичного болю,  які полягають у притисненні  його до стіни, вимушеному русі по стіні в напрямку до сходового майданчика та утримуванні притиснутим до стіни  на сходовому майданчику підтверджуються  як показаннями підсудних, так і свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_10   

Суд дійшов до висновку, що ініціатором конфлікту із застосуванням фізичного насилля був саме підсудний ОСОБА_5, а підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в стані необхідної оборони.

            З показань свідка ОСОБА_10, який підійшов на сходовий майданчик в той час як ОСОБА_5 ще тримав притиснутим до стіни ОСОБА_4 і  не бачив нанесеного ОСОБА_4 удару ногою по нозі ОСОБА_5,  вбачається, що  показання свідка ОСОБА_6 в тій частині, що удар було нанесене вже після того як чоловіки відпустили один одного і  ОСОБА_5 збирався йти ,  не відповідають дійсності.

Проаналізувавши показання цих свідків суд дійшов до висновку, що свідок ОСОБА_6 під час конфлікту перебував на сходовому марші, що веде  від сходового майданчика вниз до першого поверху і не бачив конфлікту між підсудними від самого початку до його завершення. До такого висновку суд прийшов також проаналізувавши його показання в суді та під час досудової перевірки, в яких він вказував що його увагу привернув: характерний звук удару в тіло людини (в поясненнях  від 03.10.2008 р.), - якийсь звук згори ( в суді). Суд розцінює зміну показань свідка в цій частині тими обставинами, що під час судово-медичного обстеження, а пізніше й експертизи, не підтвердилася наявність у ОСОБА_5 пошкоджень від цього удару. 

Неспроможними суд вважає і  його показання щодо нанесення ОСОБА_3 удару ОСОБА_5 сумкою по голові - в частині місця, з якого його нанесено та кольору сумки. Підсудна ОСОБА_3 не заперечує факту нанесення удару, тому  для неї не має значення якого кольору була її сумка. В  положенні, якому спускалися по сходах підсудні  (попереду ОСОБА_5, за ним ОСОБА_4, далі ОСОБА_3), чого жоден з них не заперечує, ОСОБА_3 не могла нанести удар ОСОБА_5 через голову свого сина. Суд дійшов до висновку, що вона нанесла цей удар в той час, коли ОСОБА_5 притиснув ОСОБА_4 до стіни і таким чином перебував ближче біля неї. Показання свідка ОСОБА_6 щодо сумки світлого кольору з довгими ручками ( наявність якою підсудна ОСОБА_3 взагалі заперечує) суд розцінює як намагання свідка ОСОБА_6 звинуватити в причині виникнення конфлікту саме ОСОБА_3, тим самим виправдавши свого клієнта. За таких обставин незрозумілою є поведінка ОСОБА_5, яких схопив за одяг не колишню дружину, а сина. Про те, що ОСОБА_5 вчиняв насильницькі дії  відносно ОСОБА_4 свідчать і ті обставини, що ОСОБА_6 застерігав від них саме свого клієнта.

            Таким чином суд дійшов до висновку, що  підсудний ОСОБА_4 захищав  себе  від суспільно-небезпечного посягання ОСОБА_5, який порушив його право на недоторканість особи,  шляхом заподіяння останньому шкоди у вигляді легкого тілесного ушкодження.

            Відповідно до ч.2 ст. 36 КК України кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

            Наявність суспільного небезпечного посягання з боку ОСОБА_5 для ОСОБА_4 була очевидною, реальною, оскільки воно вже розпочалося і ще не закінчилося (ОСОБА_5 тримав його притиснутим до стіни); посягання було об»єктивно суспільно небезпечним, - виявилося в активних умисних діях нападаючого, який застосував до нього фізичне насилля.

            Заподіяння підсудному ОСОБА_5 легкого тілесного ушкодження суд вважає шкодою, яка була необхідною і достатньою в даній обстановці для негайного припинення посягання, перевищення меж необхідної оборони не відбулося.

Умисел підсудної ОСОБА_3 був спрямований не на завдання ОСОБА_5  фізичного болю, а на захист  здоров»я іншої людини, в даному випадку свого сина,  від протиправних посягань ОСОБА_5 

ЇЇ право на захист життя і здоров»я інших людей від протиправних посягань передбачене як  ч.3 ст. 27 Конституції України,  ч.1 ст. 36 КК України так і  ч.1 ст.154 СК України, в якій зазначено, що  батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.

            Суд вважає , що заподіявши удар жіночою сумочкою по голові нападника підсудна ОСОБА_3 не перевищила межі необхідної оборони.

            На підставі зазначеного суд дійшов до висновку, що в діях підсудних ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, а в діях ОСОБА_3  - склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України. 

За таких обставин  підсудні  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підлягають виправданню за  відсутністю в їхніх діях складу злочину.

            Пред»явленеОСОБА_5 обвинувачення в судовому засіданні підтвердилося частково.

Дії  підсудного ОСОБА_5  суд кваліфікує по ч.1 ст.126 КК України, оскільки він  вчинив відносно потерпілого  ОСОБА_4 насильницькі дії, що полягають в притисненні  його до стіни, вимушеному русі по стіні в напрямку до сходового майданчика та утримуванні притиснутим до стіни на сходовому майданчику, які завдали йому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень .

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_5 , суд враховує характер і ступінь суспільної тяжкості вчиненого злочину, приймає до уваги особу підсудного, який раніше не судимий, має постійне місце роботи,  позитивно характеризується за місцем роботи і приходить до висновку обрати йому міру покарання у вигляді  штрафу.

            На підставі ст.ст. 323,324,327 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.126 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 (п»ятсот десять)  грн.

Підсудну ОСОБА_3   визнати  невинною в скоєнні злочину, передбаченого  ч.1 ст.126 КК України , кримінальне переслідування відносно неї припинити на підставі  п.2 ч.1 ст.6 КПК України у зв"язку  з відсутністю в її діях складу злочину, провадження у справі відносно неї закрити.

Підсудного ОСОБА_4  визнати  невинним у скоєнні злочину, передбаченого  ч.1 ст.125 КК України, кримінальне переслідування відносно нього припинити на підставі  п.2 ч.1 ст.6 КПК України у зв"язку  з відсутністю в його діях складу злочину, провадження у справі відносно нього закрити.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області протягом п"ятнадцяти діб з часу  його проголошення.

Головуючий суддя