Справа №2-26/11

2/705/9/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді Коваля А.Б.

при секретарі Безвенюк Н.В.

з участю адвокатів ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: виконавчий комітету Уманської міської ради Черкаської області, управління земельних ресурсів у місті Умані Черкаської області про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самовільно побудованих будівель, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про те, що в АДРЕСА_1, йому на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0495 га, що підтверджується Державним актом, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів, що є свідченням законності придбання та володіння ним вказаною земельною ділянкою.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, земельна ділянка відведена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд і він мав намір використовувати її відповідності до цільового призначення.

В період збору та підготовки ним необхідної документації для початку будівництва ОСОБА_4 та ОСОБА_5самовільно стали робити добудови до своїх квартир. При цьому добудови до будівель фактично будувалися на його земельній ділянці.

Вважає дії відповідачів незаконними, оскільки згідно ч. 1 ст. 78 ЗК України, тільки йому, як власнику земельної ділянки, належить право володіння, користування і розпорядження нею. Своєї згоди на те, щоб відповідачі користувалися земельною ділянкою та здійснювали на ній забудову він не давав.

На його неодноразові пропозиції припинити будівництво відповідачі не реагували, в зв'язку з чим він був змушений звертатися із заявами в управління земельних ресурсів у місті Умані та інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області.

04 вересня 2008 року листом управління земельних ресурсів у місті Умані йому було повідомлено, що факти самовільного захвату землі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджені і що їх попереджено про відповідальність щодо порушень земельного законодавства.

Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надані приписи про призупинення будівельних робіт та приведення земельної ділянки до попереднього стану. До цього часу приписи вказаних вище органів не виконані і на момент подання цієї заяви відповідачі продовжують самовільне будівництво на належній йому земельній ділянці.

Неправомірність дій відповідачів по справі полягає в порушенні його законних прав на земельну ділянку, що підтверджується наведеними вище доказами.

Їх неправомірними діями йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що на його неодноразові пропозиції припинити самочинне будівництво на його земельній ділянці, відповідачі не реагували. Через їх неправомірні дії він не може своєчасно розпочати будівництво на відведеній земельній ділянці та відмовитися від виконання проектних і будівельних робіт.

Просить винести рішення, яким усунути перешкоди в користуванні частиною його земельної ділянки шляхом зобов'язання відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знести самовільно побудовану ними частину його земельної ділянки, привівши її до попереднього стану.

Стягнути на його користь з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 10000 гривень, по 5000 гривень з кожної, моральну шкоду, заподіяну їх неправомірними діями.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні змінив позовні вимоги, а саме відмовився від вимог щодо стягнення з відповідачів на його користь моральної шкоди, в іншій частині позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що є власником земельної ділянки на підставі Державного акту про право власності на землю. Звернувшись до виконкому Уманської міської ради з проханням надати дозвіл на будівництво на цій земельній ділянці, такий дозвіл отримав та замовив виготовлення робочого проекту будівництва. Але оскільки відповідачами самовільно на його земельній ділянці побудовано певні добудови, він позбавлений можливості розпочати своє будівництво у відповідності до виготовленого робочого проекту та отриманого дозволу. На його думку, такими діями відповідачів порушено його права і тому він вимушений був звернутися до суду та просить суд позов задоволити з урахуванням зменшення позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що особливістю цієї справи є той факт, що позивач лише після придбання ним земельної ділянки з'ясував, що добудови відповідачів частково розташовані на його земельній ділянці. Позивач набув право власності на земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу і не є першим власником і особою, яка приватизовувала цю земельну ділянку, а тому відповідальність за правильність оформлення приватизації має нести нотаріус, який посвідчив документ та усе перевіряв і при цьому не виявив будь-яких порушень. Позивач набув права власності на свою земельну ділянку в 2007 році, відповідачі зайняли належну йому частину земельної ділянки, що найшло відображення під час судового розгляду. Відповідачі, отримавши дозвіл на будівництво, мали б отримати ще й проектну документацію чого вони не зробили, а також не здали незавершене будівництво в експлуатацію. В ході розгляду справи, була створена комісія, яка шляхом виходу на місце встановила, що дійсно мають місце відхилення при будівництві відповідачами споруд. Також позовні вимоги позивача підтверджуються наявним в матеріалах справи висновком експерта. Позивачем для вирішення спірного питання було прийнято усі міри, але відповідачі відмовилися від мирного врегулювання спору. Державний акт про право власності на земельну ділянку ніким не оскаржувався, встановлено, що будівництво відповідачі провели з порушенням, тому просить суд позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що будівлю було добудовано у відповідності до рішення міськвиконкому, яким дозволено провести добудову господарських приміщень. Вони здійснили будівництво в 2006 році, а в 2007 році позивач став власником своєї частини будинку, тому, на її думку, він не має жодного права вимагати від них знесення їх добудов. На їх звернення до начальника РЕУ, їм було повідомлено, що оскільки їх квартири є напівпідвальним приміщенням непридатним для життя, вони можуть облаштувати надвірні споруди. Добудова здійснювалася блоками, які ніхто не міг розпиляти, по цій причині прибудови може й вийшли трохи більшим розміром ніж було дозволено. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що в наявності мають усі необхідні для проведення добудов документи. При зверненні із проханням дозволити будівництво, їм дозволили проводити таке будівництво, а розмір добудов було вказано, не виходячи на місце. Ними будівництво проведено у 2006 році, а позивач набув права власності на свою частину будинку в 2007 році. Вважає, що позивачем приватизацію земельної ділянки проведено з порушенням. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідачів ОСОБА_2 в судовому засіданні вважає, що вказана справа досліджена судом ретельно та протягом тривалого часу. Під час розгляду справи було встановлено, що відповідачі у відповідності до чинного законодавства отримали дозвіл на проведення будівництва прибудов до їх квартир та розпочали будівництво. Про те, що будівництво було частково проведено на земельній ділянці позивача було з'ясовано під час майже завершення будівництва. Вважає, що Державний акт позивачем отримано не у відповідності до чинного законодавства, оскільки акт узгодження меж позивач ні з ким не погоджував, а йому було виділено земельну ділянку із земельного фонду виконкому. На його думку, позивач знав, що земельна ділянка не відводилась, що існують так звані червоні ліні, але він всупереч цьому приватизував земельну ділянку і мабуть мав надію на те, що відповідачі є людьми похилого віку і не будуть йому перечити. Його довірительки в силу своєї неплатоспроможності не змогли оскаржити його Державний акт. Вважає, що в частині першій висновку експерта встановлений той факт, що Державний акт на ім'я позивача був виданий з порушенням, а другу частину висновку суд не може взяти до уваги при винесенні рішення. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи управління земельних ресурсів м. Умань Черкаської області Тарасюк Л.М. в судовому засіданні позовні вимоги визнала, пояснила, що у відповідності до наданих документів за жилими приміщеннями сторін була закріплена прибудинкова територія, яка погоджена з усіма співвласниками будинку АДРЕСА_1. Позивач приватизацію не здійснював, а купив уже приватизовану земельну ділянку. Відсутні будь-які відомості щодо оскарження акту приватизації та її скасування, тому позивач є законним власником своєї земельної ділянки. Відповідачі, під час проведення будівництва самовільно захопили частину земельної ділянки позивача, шляхом збільшення дозволеного розміру добув. З моменту будівництва ніхто з відповідачів не звертався до виконкому з проханням надати дозвіл на збільшення розмірів будівництва. Вважає, що позов підлягає до задоволення.

Представник третьої особи виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області Романчук В.С. в судовому засіданні покладається на думку суду.

Допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста заступник начальника Уманського відділку ЧООБТІ Турченко О.В. пояснив, що інвентаризаційна справа по будинку АДРЕСА_1 заведена 05 березня 1964 року, основна справа містить в собі інвентаризаційні справи по кожній квартирі. ОСОБА_4 є власником квартири № 1 згідно договору дарування, а ОСОБА_5 є власником квартири № 2 згідно договору купівлі-продажу від 25.04.2001 року. Інформація стосовно земельних ділянок та плану-схеми меж, в інвентаризаційній справі відсутня. По квартирі № 1 відсутні відомості про наявність самочинних споруд, а по квартирі № 2 - збільшено розмір прибудови, житлова площа збільшилася за рахунок об'єднання коридору з кімнатою та нежитловим приміщенням.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 пояснив, що під час проведення експертизи основна прив'язка була до Державного акту на право власності на земельну ділянку, оскільки всі питання, згідно ухвали суду, стосувалися саме земельної ділянки по вказаному Державному акту. Геодезичні координати дізнавалися в землевпорядкованій організації і прив'язка йшла від них. Вказаний будинок є багатоквартирним, земельна ділянка під нього не виділена і є державною. Виконкомом відповідачам було надано дозвіл на проведення будівництва на 4 м та при цьому мав враховуватися 1 м для обслуговування будинку. Вважає, що дозвіл на проведення такого будівництва був наданий з порушенням, оскільки уже був в наявності Державний акт про право власності на земельну ділянку. Однією службою було видано Державний акт, а іншою службою видано дозвіл на будівництво, при цьому вказані служби між собою ці питання не погодили, що і призвело до виникнення вказаного спору. Висновок експерта, наявний в матеріалах справи, вважає дійсним і вірним. При проведенні експертизи він особисто на місце не виходив, оскільки для цього є його помічники, які і виходили на місце і проводили усі обміри. Оскільки така установа як ТОВ «Контакт-Сервіс» одна на великий район, у них велика завантаженість і багато замовлень, тому він один просто фізично не в змозі виходити особисто на усі замовлення. Після того, як ОСОБА_10, який є спеціалістом ТОВ «Контакт-Сервіс», уже було проведено усі виміри, він все ж таки виходив на місце.

Допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_10 пояснив, що заміри було проведено на місці та згідно Державного акту на землю, в присутності усіх учасників процесу, представника Геоплану та Держкомзему. Сторона надавала дозвіл на виконання робіт та проект і було встановлено, що розміри прибудов збільшені, що і було відображено у висновку. Висновок складався разом з експертом і у ньому було зазначено про порушення права позивача зі сторони виконкому, який видав завідомо неправильний дозвіл, а відповідач ще більше поглибила порушення збільшенням розміру прибудови на 60 см.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, допитавши спеціалістів ОСОБА_8, ОСОБА_10, експерта ОСОБА_11 та вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом достовірно встановлено, що згідно Державного акту серії ЯЕ № 626662 ОСОБА_3, у відповідності до договору купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_1 від 06.08.2007 року, є власником земельної ділянки площею 0,0495 га, розташованої по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд.

Згідно рішення виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області від 09 лютого 2006 року № 75 ОСОБА_4, АДРЕСА_1, дозволено добудову приміщення розміром 4,0 х 4,3 м для обладнання санвузла та веранди.

Згідно рішення виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області від 09 лютого 2006 року № 75 ОСОБА_5, АДРЕСА_1, дозволено добудову приміщення розміром 4,0 х 4,3 м для обладнання санвузла та веранди.

Згідно висновку № 70/буд ТОВ «Контакт-Сервіс», у відповідності до четвертого питання, згідно з рішенням Уманської міської ради від 09 лютого 2006 року № 75 «Про розгляд заяв громадян з житлово-комунальних питань» дозволено ОСОБА_4, АДРЕСА_2 побудувати добудову - приміщення розміром 4,0 х 4,3 м для обладнання санвузла та веранди. Згідно з листом Уманської міської ради від 10 квітня 2009 року № 646 ширина прибудови по графічних матеріалах РЕУ-2 мала складати 4,0 м, розміщення вікон з причільного боку не передбачалось. Під час проведення експертизи проведено заміри та встановлено, що фактично розміри складають 4,67 х 4,55 (збільшено розміри). Добудова вийшла за межі сусідньої ділянки (земельні ділянки ОСОБА_3) на 0,90 м, на їх причільному боці встановлений віконний блок. Внаслідок добудови до квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 відбулося самозахоплення частини приватизованої земельної ділянки ОСОБА_3, площею 3,42 кв.м. Також слід врахувати, що відстань від добудови «Відповідача» до сусідньої межі «Позивача» повинна складати не менше 1,0 м. Вищевказане є вимогою п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень»: «Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни потрібно приймати не менше 1,0 м». Згідно з відповіддю на п'яте питання цієї ж експертизи, фактично розміри складають 4,67 х 4,55 (збільшено розміри). Добудова вийшла за межі сусідньої ділянки (земельні ділянки ОСОБА_3) на 0,31 м, на їх причільному боці встановлений віконний блок. Внаслідок добудови до квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 відбулося самозахоплення частини приватизованої земельної ділянки ОСОБА_3, площею 2,08 кв.м. Також слід врахувати, що відстань від добудови «Відповідача» до сусідньої межі «Позивача» повинна складати не менше 1,0 м. Вищевказане є вимогою п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень»: «Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни потрібно приймати не менше 1,0 м».

На думку суду, в ході розгляду справи було встановлено, що позивач є власником земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 626662 і вказаний акт ніким не оспорювався. Також в ході розгляду справи було встановлено, що відповідачами при будівництві споруд збільшено їх розмір, чим порушено встановлені норми ДБН, а також частково розташовані вони на земельній ділянці, яка належить позивачу на підставі Державного акту.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

На думку суду, позивачем в судовому засіданні доведено позовні вимоги в повному об'ємі, тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 158 ЗК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Усунути перешкоди в користуванні частиною земельної ділянки по АДРЕСА_1, належної на праві власності ОСОБА_3, зобов'язавши ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знести самовільно побудовані будівлі за адресою АДРЕСА_2, шляхом приведення їх у відповідність до рішення виконавчого комітету Уманської міської ради № 75 від 09 лютого 2006 року, привівши земельні ділянки до попереднього стану.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А. Б. Коваль