Справа № 2-1176/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2012 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:

головуючого: судді –Золотарьова О.Ю.,

при секретарі –Поповій М.В., Михайліченко Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки про відшкодування майнової та моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначила, що є власником нежитлового приміщення 94-а в будинку 2 Красная Площадь в м. Луганську.

Згідно договору оренди № 1508-6 від 15.08.2011 року позивач передала нежитлове приміщення МПП «Природа».

29.10.2011 року внаслідок пориву в квартирі відповідачки системи гарячого водопостачання гарячою водою було залито нежитлове приміщення № 94-а в будинку 2 Красная Площадь в м. Луганську.

Зa наслідками залиття 29.10.2011 року було складено акт про залиття з відображенням спричиненої шкоди, а в подальшому, 02.11.2011 року - акт про наслідки залиття приміщення офісу.

Працівники ДУ відмовилися затверджувати і засвідчити справжність підпису мешканців будинку, котрі склали та підписали цей акт.

Відповідно до висновку експертного дослідження № 56/11 від 10.11.2011 року, проведеного експертом Луганського бюро незалежної оцінки ТОВ «Луніг»ОСОБА_3, внаслідок залиття спричинено матеріальну шкоду, розмір якої становить 20.796,00 грн.

Вказану суму позивачка просила стягнути з відповідачки.

Крім того, залиттям було спричинено моральну шкоду, яка полягає у зміні звичайний образу життя позивачки, падіння рейтингу в очах працівників МПП «Природа»та організацій замовників її послуг, позивачка вимушена була всі свої сили спрямувати на фіксування слідів залиття, а також збір документів, необхідних для захисту своїх порушених прав.

На стінах почав розповсюджуватися грибок, внаслідок чого позивачка була вимушена викликати представників СЕС, які обстежили приміщення та за результатами обстеження склали відповідний акт, надавши рекомендації та приписи.

Позивачка також була вимушена переносити строки виконання договірних відносин з замовниками, вимушуючи своїх підлеглих працювати в скрутних та тісних умовах, щоб своєчасно виконати замовлення

Моральну шкоду позивачка оцінила в 10000 гривень, яку також просила стягнути з відповідачки, а також витрати за проведення експертизи та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивачки підтримала позов у повному обсязі, наполягала на його задоволенні, надала пояснення, аналогічні доводам позовної заяви.

Відповідачка позов не визнала, вказавши, що не винна в тому, що сталося затоплення приміщення позивачки. У неї в кімнаті дійсно стався порив труби гарячого водопостачання, але розмір шкоди, заявленої позивачкою, є завищеним. Надала письмові заперечення проти позову, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, допитавши свідків, вивчивши письмові докази по справі, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно положень ст.ст. 3,11 та 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником нежитлового приміщення 94-а в будинку 2 Красная Площадь в м. Луганську на підставі договору дарування вбудованого нежитлового приміщення Jfe 94а від 25.12.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 3529. 11.08.2011 року зареєстрованого в МКП БТІ в книзі 14 номер запису 1 (а.с. 7-9, 10).

ОСОБА_4 передала вказане приміщення МПП «Природа»в оренду, що підтверджено договором оренди № 1508-6 від 15.08.2011 року, укладеного між мною, ОСОБА_1 та МПП «Фірма Природа»(а.с. 11-12).

Як було встановлено актом огляду від 29.10.2011 року, внаслідок пориву в квартирі відповідачки системи гарячого водопостачання гарячою водою було залито нежитлове приміщення № 94-а в будинку 2 Красная Площадь в м. Луганську а саме –було залито кабінет директора, робочий кабінет інженерної групи та хол офісу (а.с. 13).

Залиття сталося внаслідок течії на трубопроводі системи опалення в квартирі № 96.

Згідно ст.151 ЖК громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

За зверненням ОСОБА_1 про визначення вартості матеріальної шкоди нежитлового приміщення № 94 за адресою: м. Луганськ, Красная Площадь, буд. 2 Луганським бюро незалежної оцінки ТОВ „Луніг” проведено будівельно-технічне дослідження № 56/11 від 10.11.2011 року.

У суду відсутні сумніви в обґрунтованості зазначеного висновку, відповідачка, висловлюючи незгоду з висновком, не надала мотивів такої незгоди, обмежившись посиланням на завищену суму шкоди.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, що породжує зобов’язання утримувати об’єкт власності в належному стані, а конкретно внутрішні квартирні системи водопостачання та водовідведення

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями, чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що відповідачка своїми неправомірними діями, а саме неналежним утримання майна, завдала позивачці матеріальну шкоду у вигляді залиття належного позивачці приміщення, розмір якої, згідно до висновку № 56/11 від 10.11.2011 року становить 20796 грн.

Крім того, позивачкою понесені витрати на проведення експертного дослідження в сумі 2000 грн., що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру від 03.11.2011 року.

Суд не може прийняти доводи відповідачки щодо відсутності вини у залитті квартири позивачки, оскільки ці твердження спростовуються матеріалами справи, а саме –актами, складеними у відповідності з вимогами закону, та які не визнані у встановленому порядку недійсними. Заперечення, надані відповідачкою, також не спростовує висновків суду, оскільки факт злиття з причин пориву труби опалення відповідачка визнала, що відповідає дійсності, але не доводить відсутність вини відповідачки.

Акти, складені за фактом залиття, суд вважає належними та допустимими доказами, адже складені відповідно вимог законодавства. Акти не є підписаними представниками КП „Стандарт-Луганськ”, але позивачка намагалася їх викликати, з незалежних від позивачки причин представники КП „Стандарт-Луганськ” відмовилися затверджувати і засвідчити справжність підпису мешканців будинку, котрі склали та підписали цей акт (а.с. 17-19).

Матеріальна шкода в зазначеному розмірі (20797 грн. та 2000 грн.), відповідно до ст. ст. 22, ст.1187 ч. 2 ЦК України, має бути відшкодована позивачці відповідачкою в повному обсязі.

Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч.2). Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3). Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування (ч.4).

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статі.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка э власником приміщення, що зазнала залиття внаслідок дій відповідачки.

Вказана подія призвела до пошкодження приміщення, негативним емоціям внаслідок цього, порушенням звичного способу життя позивачки ОСОБА_1

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Обгрунтовуючи моральну шкоду розміром 10000 грн., завдану відповідачем, позивачка посилається на душевні страждання, яких вона зазнала внаслідок пошкодження майна, негативні зміни у робочому графіку позивачки та несприятливі наслідки для підприємницької діяльності. На думку суду ці твердження слід прийняти частково, оскільки позивачкою не надано доказів на підтвердження змін образу життя позивачки, наявності негативних змін у відносинах ПП „Природа” з клієнтами або партнерами по бізнесу.

Таким чином, завдання моральної шкоди власникові пошкодженого майна не викликає сумнівів в його наявності, але суд критично ставиться до заявленої суми моральної шкоди 10000 грн.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає виходячи з вимог розумності, справедливості, а також істотності зазначених змін в звичному складі життя позивачки у зв’язку з залиттям квартири і вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в розмірі 500 грн.

Позовні вимоги щодо відшкодування витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню оскільки відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України витрати на правову допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи.

Статтею 84 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року “Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” затверджено граничні розміри компенсації витрат пов’язаних з розглядом справи. Граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої укладено судове рішення в цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача на підтвердження факту сплати 3000 грн. за правову допомогу надано угоду від 09.12.2011 року (а.с. 41), з відміткою про сплату суми гонорару, але розрахунку витрат на правову допомогу, що підтверджує обгрунтованість їх розміру не надано, як не надано підтверджень сплати коштів в оговореному розмірі, тому в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу слід відмовити.

У зв’язку з викладеними обставинами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі ст. ст.23, 24, 317,1166, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 224, 212-215, 294, 296 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 20790 (двадцять тисяч сімсот дев’яносто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500 (п’ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 257 (двісті п’ятдесят сім) гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом десятиденного строку шляхом подачі до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська апеляційної скарги.

Головуючий: суддя                                          О.Ю.Золотарьов