Справа № 545/3317/2012

Провадження 2/545/326/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р. Сніжнянський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді                     Корекян Н. Р.

при секретарі Сазоненко М.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Сніжне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”(ДП “Донвугле-реструктурізація”) в особі відокремленого підрозділу Шахтарської виконавчої дирекції з ліквідації шахт про визнання права на забезпечення паливом та включення до списку осіб, які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов’язання забезпечити вугіллям на побутові потреби, в якому зазначено, що позивач працює на ЛШ”Міуська”ОП Шахтарська ІДЛШ ДП”“Донвугле-реструктурізація “ робочою виробничої лазні. Проживає у будинку з пічним опаленням та для побутових потреб і опалення будинку йому необхідне тверде паливо, яким він забезпечувався постійно до 2011 року,але у 2012 році відповідач відмовив посилаючись на ст..48 Гірничого Закону України. Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права. Просить визнати право на забезпечення паливом на побутові потреби та зобов’язати відповідача включити його до списку отримувачів безкоштовного побутового палива з 01 січня 2012 року на період робот на цьому підприємстві.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача державного підприємства “Донвуглереструктуризація” позовні вимоги позивача не визнав так як статтею 48 Гірничого Закону України не передбачено забезпечення вугіллям працівників шахт, що ліквідуються, прохав справу розглянути без його участі.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, підтверджується наявними у справі доказами що позивач ОСОБА_1 був прийнятий 10.10.1997 року на шахту»Міуська», працює робочою виробничої лазні з 02.01.2002року. 05.06.2003 року Державна компанія “Укрвуглереструктурізація”була реорганізована згідно наказу Мінтопенерго України № 280 та створена Об*єднана дирекція “Укрвуглеторфреструктурізація”у складі якої ДП Обласна дирекція “Донвуглерестуктурізація”визначена правонаступником майнових прав та обов’язків. Наказом Міністерства вугільної промисловості № 612 від 29.12.2007 року створене Державне підприємство з ліквідації збиткових вугледобувних та торфодобувних підприємств ДП “Укрвуглеторфреструктурізація”та визнане правонаступником усіх майнових прав та обов’язків ДП “Донвуглерестуктурізація”згідно з передавальним балансом. 02.04.2010 року Мінвуглепром України наказом №99 припинив реорганізацію шляхом приєднання до ДП “Укрвуглеторфреструктурізація”Донецької обласної дирекції з ліквідації ДП “Донвуглерестуктурізація”. Діяльність ДП “Укрвуглеторфреструктурізація”була припинена шляхом поділу. ЇЇ правонаступником визначено Державне підприємство Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та та вуглепереробних підприємств(ДП “Донвуглерестуктурізація”). Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області видом діяльності відповідача за КВЕД 45.21.5 є будівництво підприємств енергетики, добувної та обробної промисловості за КВЕД 74.15.0 - управління підприємствами. Предметом діяльності підприємства є виконання проектів ліквідації збиткових вугледобувних підприємств.

Позивач мешкає у будинку з пічним опаленням згідно довідки № 365 від 13.01.2012року . Звернувшись до адміністрації Шахтарської виконавчої дирекції по ліквідації шахт ДП “Донвуглерестуктурізація”позивач отримав відмову у включенні до списку осіб, які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби з посиланням на статтю 48 Гірничого Закону України .

Статтею 2 Гірничого Закону України визначено, що сфера дії Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств.

Об'єктами гірничих відносин згідно цього Закону є проектування, будівництво (реконструкція, технічне переоснащення), експлуатація, ліквідація або консервація гірничих підприємств. Суб'єктами гірничих відносин є юридичні та фізичні особи України, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства, які здійснюють геологічне вивчення родовищ корисних копалин, проектування, будівництво (реконструкцію), експлуатацію, ліквідацію аварій та ліквідацію або консервацію підприємств з видобутку та переробки корисних копалин, а також проводять гірничі роботи . Таким чином, позивач і відповідач є суб’єктами гірничих правовідносин в розумінні цього закону, зайняті ліквідацією гірничого підприємства.

Відповідно до статті 43 Гірничого Закону України встановлені права та соціальні гарантії працівників гірничих підприємств. Так підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства дійсно безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, певним категоріям працівників, в тому числі і пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.

Згідно статті 44 формами припинення діяльності гірничих підприємств є ліквідація, реорганізація або консервація гірничих підприємств. Ліквідація або консервація гірничого підприємства здійснюється за проектом, затвердженим власником (керівником) гірничого підприємства, який включає соціально-економічне обгрунтування, технічне рішення, пропозиції про можливе відновлення гірничих робіт, використання гірничих виробок, будівель, споруд іншого призначення, заходи, спрямовані на запобігання небезпечному впливу на інші підприємства, довкілля та людей, та який пройшов екологічну, технічну та інші види експертиз, а також погоджений в установленому законодавством порядку з органами гірничого нагляду, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересо-ваними органами. Відповідно до такого проекту здійснює виробничу діяльність відповідач по справі.

Постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 17 березня 2011 р. N 303 затверджений перелік професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля. При цьому встановлено що після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби непрацевлаштованих працівників, професії яких включені до переліку, здійснюється відповідно до статті 48 Гірничого закону України.

Відповідно до п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України (з доповненнями і змінами) безоплатне забезпечення вугіллям робітників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється підприємством, з якого вони пішли на пенсію або працюють, за нормою 5, 9 тон на рік. При цьому зазначено що угода поширюється на працівників, що працюють на умовах найму на підприємствах, в об'єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах вугільної промисловості (видобувних, перероблювальних, шахтовуглебудівельних, вугільного машино-будування, ДВГРС, реструктуризації підприємств галузі, вуглегеології, галузевої науки, інших підприємствах виробничої та соціальної інфраструктури галузі), що належать до сфери управління Мінпаливенерго України та інших підприємств галузі, у тому числі і ті, що знаходяться у процедурі банкрутства згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", незалежно від форм власності та господарювання (далі Підприємство), на учнів, що навчаються в галузевій системі підготовки і перепідготовки кадрів, а також на непрацюючих членів профспілок - інвалідів і пенсіонерів галузі, безробітних, звільнених з підприємств галузі. Положення Угоди є обов'язковими до застосування при укладанні угод на рівні компаній, об'єднань (комбінатів), трестів, колективних і індивідуальних трудових договорів для всіх підприємств, що перебувають у сфері дії сторін, незалежно від форм власності та господарювання, а також під час розгляду трудових спорів. Мінпаливенерго, профспілки зобов'язують підприємства, що належать до сфери управління Мінпаливенерго, при укладанні колективних договорів забезпечити виконання встановлених Угодою мінімальних соціальних гарантій працівникам та їхнім сім'ям та не обмежують права трудових колективів у розширенні цих гарантій з власних джерел. Інші Підприємства вугільної промисловості при укладанні колективних договорів можуть застосовувати положення зазначеної Угоди. Затвердження уставу відповідача ОСОБА_2 енергетики та вугільної промисловості України свідчить про його належність до сфери управління міністерства та взяття зобов’язань за цією Галузевою угодою.

Порядок забезпечення паливом на побутові потреби і компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на підприємствах відповідно до Гірничого закону України, цієї Угоди, а також, (до приведення нормативно-правових актів у відповідність до Гірничого закону), чинною "Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби" від 11.05.76 та "Інструкцією про порядок компенсації працівникам і пенсіонерам підприємств вугільної промисловості, що мають право на відповідні пільги, витрат за спожиту електроенергію та газ", затвердженої наказом Мінпаливенерго та погодженої з профспілками. Виключення із списків осіб, які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби, здійснюється спільним рішенням керівництва підприємства та профспілкового комітету з зазначенням обґрунтування. Як свідчать матеріали справи(а.с.43) рішення про виключення ОСОБА_1 із списків вуглеотримувачів було прийнято відповідачем одноособово, що є порушенням вищезазначеної норми.

Згідно положень Закону України „Про колективні договори і угоди" щодо вимог змісту колективного договору, він повинен обов’язково містити відповідно до норм і положень діючого законодавства встановлення гарантій, компенсацій, пільг для працівників, а умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і їх забороняється включати до договорів і угод.

Аналіз колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковою організацією Шахтарської виконавчої дирекції по ліквідації шахт ДП “Донвуглерестуктурізація”на 2010-2012 роки, зареєстрованому управлінням праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради Донецької області, свідчить що в ньому відображені вимоги Галузевої угоди. Він передбачає, що безоплатне забезпечення побутовим вугіллям провадиться всім категоріям вуглеотримувачів (пенсіонерам і працівникам підприємства, а також іншим категоріям ОСОБА_3 видачі побутового палива складає 5900кг з розбивкою виписки на 1 та 2 півріччя .

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені норми статті 43 Гірничого Закону України, п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України, Постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 17 березня 2011 р. N 303, колективного договору підприємства щодо права позивача на забезпечення паливом та включення його до списку осіб, які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби. Відповідачем не виконаний припис Галузевої угоди щодо погодження з профспілковим комітетом виключення позивача зі списку. Суд вважає доведеним факт, що позивач працює в вугільній галузі, що підтверджується копією трудової книжки позивача та не заперечується відповідачем. На відповідача розповсюджується дія Гірничого Закону, Галузевої угоди так як воно займається безпосередньо реструктуризацією підприємств галузі і відноситься до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Найменування посади позивача передбачено Переліком професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля. Крім того, віднесення підприємства відповідача до вуглебудівних підтверджено Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) яка є складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікацію розроблено відповідно до постанови Кабінету ОСОБА_2 України N 326 від 04.05.93 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики". КВЕД 45.21.5 “Будівництво підприємств енергетики, добувної й обробної промисловості”включає роботи з реконструкції, реставрації, оновлення та ремонту.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому норма забезпечення позивача вугіллям визначається судом на підставі колективного договору між адміністрацією та профспілковою організацією Шахтарської виконавчої дирекції по ліквідації шахт на 2012 рік у розмірі 5900 кг з розбивкою виписки на 1 та 11 півріччя 2012 року.

Посилання відповідача на статтю 48 Гірничого Закону України суд вважає безпід-ставними, так як дія її норм застосовується виключно після ліквідації або консервації гірничого підприємства. При цьому законодавцем чітко визначене коло осіб на яких розповсюджується норми цієї статті, а саме непрацевлаштованим працівникам за переліком професій, що затверджується Кабінетом ОСОБА_2 України; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше ніж 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних з підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше ніж 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше ніж 15 років - для жінок; інвалідам праці; особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання у разі, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності; сім'ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які отримують пенсії у зв'язку з втратою годувальника; сім'ям померлих пенсіонерів, які за життя користувалися цим правом, які отримують пенсії у зв'язку із втратою годувальника. Перелік осіб є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить із норм ч. 2 ст. 16 ЦК України, яка передбачає що одним із способів захисту цивільних прав є визнання права. Визнання права як спосіб захисту порушеного суб’єктивного права полягає у необхідності встановлення фактичної обставини і надання її правового значення.

Згідно із частиною 1 статті 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати по цій справі , зокрема судовий збір в розмірі 107,30грн.

Керуючись ст..2, 43, 44 Гірничого Закону України, Закону України „Про колективні договори і угоди", Постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 17 березня 2011 р. N 303, Галузевою угодою між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України, ст..ст.3,10,15,60,79,88,197,209,212,-214,215,223,233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”(ДП “Донвуглереструктурізація”)в особі відокремленого підрозділу Шахтарської виконавчої дирекції з ліквідації шахт про визнання права на забезпечення паливом та включення до списку осіб, які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби, - задовольнити.

Визнати право ОСОБА_1 на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби та зобов’язати державне підприємство “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”(ДП “Донвуглереструктурізація”) , в особі відокремленого підрозділу Шахтарської виконавчої дирекції з ліквідації шахт, включити його до списку осіб яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби на 1 та 2 півріччя 2012 року у розмірі 5900 кг (п’ять тисяч дев*ятьсот кг).

Стягнути з державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”(ДП “Донвуглереструктурізація”), в особі відокремленого підрозділу Шахтарської виконавчої дирекції з ліквідації шахт на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 107грн.30коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Сніжнянський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_3