19.03.2012 535/1701/12
Справа №2-248
2012 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2012 року Новоазовський районний суд Донецької області у складі:
судді Кацаренко І.О.
при секретарі Андріановій Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Новоазовську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоазовської міської ради Донецької області (далі –міська рада) про визнання права власності на жилий будинок з господарськими спорудами до нього,
в с т а н о в и в :
28 лютого 2012 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, відзначаючи, що 11 грудня 2001 року вона у громадянки ОСОБА_2, яка на теперішній час виїхала з міста та місце мешкання її невідоме, придбала за договором купівлі-продажу за 128214 грн. жилий будинок з господарськими спорудами до нього по вул.Щербакова,71 у м.Новоазовську Донецької області.
Зазначений договір був посвідчений Азовською універсальною товарною біржею згідно біржового контракту НР-013. Пункт 14 біржового контракту передбачав, що угоди купівлі-продажу, що посвідчуються на біржі, у відповідності до ст.15 Закону України «Про товарну біржу»нотаріального посвідчення не потребують. На будинок вона має технічний паспорт, домову книгу, постійно проживає та зареєстрована у ньому, у лютому 2002 року вона отримала державний акт на право приватної власності на землю.
З моменту придбання жилого будинку по вул.Щербакова,71 у місті Новоазовську Донецької області з господарськими спорудами до нього, вона, позивач, добудувала гараж літ.Г і сарай літ.В, але необхідні документи на них не оформила, бо вважала, що вони не потребують оформлення, оскільки вона вже має технічну документацію на придбаний жилий будинок, постійно проживає та зареєстрована у ньому.
Вона, позивач, має намір розпорядитися зазначеним жилим будинком, проте їй стало відомо, що у відповідності до ст.220 ЦК України договір купівлі-продажу жилої нерухомості підлягає оформленню в нотаріальному порядку, а тому договір купівлі-продажу будинку, оформлений біржовою угодою, не відповідає вимогам чинного законодавства і не є при нотаріальному оформленні договору відчуження правовстановлюючим документом.
Оскільки сторонами договору купівлі-продажу жилого будинку всі умови договору були виконані, договір був зареєстрований у Новоазовському БТІ, просила винести рішення, яким визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на придбаний жилий будинок і господарські споруди до нього, в тому числі самочинно збудовані гараж і сарай літ Г і В.
У судове засідання сторони надали письмові заяви, в яких просили справу розглянути за їх відсутності. Позивач просила задовольнити її позовні вимоги з зазначених у позові підстав, відповідач не заперечував проти задоволення позову (а.с.20-21).
Суд, з'ясувавши міркування сторін щодо позову, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов доведеним і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із змісту ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що позивач 11.12.2001 року придбала у ОСОБА_2 жилий будинок з належними до нього господарським спорудами, а 25.12.2001 року - земельну ділянку за тією ж адресою загальною площею 0,1561 га, що підтверджується біржовим контрактом НР-013 від 11.12.2001 року і договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2001 року (а.с.9-10;13).
Проте, у відповідності зі ст.227 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), який діяв на момент виникнення правовідносин, зазначений вид договору повинен бути оформлений в нотаріальному порядку.
Згідно ст.203 ЦК України в новій редакції, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З копії технічної документації на зазначений жилий будинок, виданої КП «Новоазовське БТІ»05.01.2012 року (а.с.14-19), паспортних даних позивача на а.с.7, реєстрайційного посвідчення Новоазовського БТІ на а.с.13, зворот, вбачається, що позивач володіє, користується і розпоряджається придбаним жилим будинком як власник, бо постійно проживає в цьому будинку, володіє земельною ділянкою, розташованою по вул.Щербакова,71 у м.Новоазовську, яка виділена для обслуговування жилого будинку і господарських споруд, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки на а.с.9-10 і державним актом на право приватної власності на земілю на а.с.11-12, на підставі чого суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на придбаний жилий будинок за біржовим контрактом з відповідними господарськими спорудами, в тому числі гараж літ.Г і сарай літ.В, які були збудовані позивачем вже після придбання жилого будинку самочинно і які включені спеціалістом КП «Новоазовське БТІ»до генерального і поповерхового планів на а.с.16-17 і вартість яких включена до сводного акту будівель і споруд на а.с.14.
Керуючись ст.ст.60,130,174,197 ч.2,212-215 ЦПК України, ст.227 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, ст.ст.203,219-220,328,376 ч.3 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новоазовської міської ради Донецької області про визнання права власності на жилий будинок з господарськими спорудами до нього задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на жилий будинок №71 (сімдесят один) по вулиці Щербакова у місті Новоазовську Донецької області з господарськими спорудами до нього.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя